Виконані у традиційному та авторських стилях роботи майстринь-лялькарок захоплюють відвідувачів не лише самобутністю, навертаючи їх до наших джерел, а й засвідчують незгасаючий інтерес до цього споконвічного виду українського мистецтва. Адже їхні вироби — це не лише ляльки, з якими з дитинства зріднюються їх господарі, а й один із найголовніших та найбільш дужих оберегів. Окрім того, як стверджує куратор виставки Оксана Крикунова, кожна лялька-мотанка  уособлює цілий образ зі своєю історією, а часто й з долею людини. А ще — кожна лялька є обереговою або обрядовою. «Тобто наші предки використовували ляльки в обрядах, і протягом усього календарного року, календарного циклу кожна лялька мала свою роль і свої функції», — говорить Оксана.

За задумом організаторів виставковий проект спрямований на реконструкцію українського народного костюма, репрезентацію автентичних жіночих образів, відтворення обрядів і звичаїв традиційної української культури. Традиційні ляльки-мотанки, лялькові композиції, народні іграшки, етнічні ляльки в авторських інтерпретаціях презентують в обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва не лише кращі майстрині Слобожанщини, а й  вихованці гуртків і студій декоративно-прикладного мистецтва Харківщини.

Придивися: може, і твій оберіг чекає тебе на виставці. Фото прес-служби Харківської міськради

Майстриня Вікторія Мусатова свято вірить в те, що її творіння, як і вироби колег, мають здатність відтягувати весь негатив від своєї господарки. «Отож, — твердить вона, — з лялькою необхідно розмовляти, робити їй подарунки. Можна класти грошики, зернята, овечу шерсть, а якщо, не дай Боже, захворієте, то своєму оберегові необхідно покласти гілочку якоїсь лікарської рослини, яку після одужання неодмінно треба викинути». Вікторія також переконана, що кожній ляльці необхідно дати ім’я.

Владислава Манн із Нової Водолаги кілька років не тільки сама виготовляє ляльки-мотанки, а й навчає цього дітей у місцевій школі мистецтв. Вона каже, що своїми роботами хоче донести до людей: у кожної ляльки-мотанки є душа.

Презентуючи доробок, дівчина пояснює свій творчий задум: чому ж її мотанка у масці? А для того, виявляється, щоб, знявши маску, кожен зміг побачити, що в ляльки є оченята, обличчя, а придивившись глибше й прислухавшись до власного внутрішнього голосу з минувшини,  раптом усвідомити, що є в цьому рукотворному диві  особлива душа.

На запитання, чому серед ляльок-мотанок жіночі образи переважають над чоловічими, майстрині в один голос не без власної гордості відповідають, що інакше й бути не може, адже українська  жінка споконвіків була і залишається охоронницею домашнього вогнища і захисницею.

Охочих споглянути, а то й придбати творіння майстринь і взяти участь у майстер-класі з виготовлення ляльок-мотанок виявилося стільки, що організатори оголосили попередній запис. Проте, гадаємо, до 28 січня, коли експозиція згорнеться, її зможуть відвідати всі зацікавлені харків’яни і гості міста.