Фальсифікат на прилавках: хтось відповість?

Лікарі постійно закликають людей дотримуватися здорової програми: три молочних продукти щодня. Це надто актуально нині, адже з урахуванням нинішніх цін на м’ясо та рибу молокопродукти залишаються-таки доступнішим джерелом повноцінного білка. Вживання молочної продукції — це профілактика остеопорозу, серцево-судинних хвороб, запобігання проблемам з кишківником тощо. Люди таки мають зазирати в майбутнє, щоб потім не харчуватися… ліками. Зрештою, молокопродукти часто бувають і в раціоні дітей.  Але яку якість нині може запропонувати ринок? Тестування молочної продукції громадськими організаціями свідчить, на жаль, про те, що виробники не соромляться замінювати молочні білки немолочними,  а також додавати різні речовини, як-от соду в молоко, аби воно не так швидко скисало. Хоч це заборонено.   

«У нашій країні нема належного державного контролю за якістю та безпечністю продукції, тому недобросовісні виробники цим активно користуються, підмішуючи у продукт дешеві немолочні рослинні жири. 

Як сир у маслі

Найчастіше фальсифікують згущене молоко, менше масло, сметану, сир», — каже заступник голови Громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» Ольга Котехова.

Державну службу, яка має перейматися захистом прав споживачів, ніяк не реорганізують (затверджено положення про нову держслужбу, граничну чисельність працівників, але установа не працює), грошей на дослідження продуктів у бюджеті не передбачають, тож фальсифікатори справді почуваються нині як сир у маслі. Спеціалісти кажуть, що за смаком та кольором споживач не може відрізнити транс-жири, які додають у фальсифікат. Не виправдовують себе й різні побутові методи виявлення крохмалю у продуктах, адже модифікований крохмаль можна виявити лише під час досліджень.

Начальник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області Микола Коцупій каже, що нині  80% всієї продукції виготовляють в Україні за технічними умовами, і від цієї практики слід відходити. «Лише зусиллями громадських організацій не обійтися. Обов’язково потрібен державний контроль, адже самі виробники не переходять на самоконтроль», — переконаний він.

Цікавих фактів додає заступник начальника Науково-дослідного центру випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт» Тетяна Шатаєва. «По-перше, штрафи за фальсифікат такі, що виробникам легше заплатити їх  і випускати що завгодно. Тому треба змінювати законодавство. По-друге, у нашому центрі замовляють тестування продукції виробники, які хочуть постачати її на експорт. Критерії для дозволу на вивезення продукції набагато жорсткіші за критерії для продажу на внутрішньому ринку. Тож продукція, яка не пройшла експортного тесту, очевидно, йде на продаж українцям», — констатує фахівець.

Добросовісні, долучайтеся!

Ольга Котехова каже, що самим громадським організаціям навести лад на молочному ринку не під силу. «Закупивши зразки та провівши дослідження, ГО можуть повідомити про результати виробника, торгову мережу та АМКУ. Але за результатами аналізів не можна розраховувати бодай на штраф для порушників, адже, згідно із законодавством, лише дослідження за державні гроші можуть стати підставою для цього. Мало виробників адекватно реагують на наші дослідження, тільки деякі мережі знімають із продажу фальсифікат. А страждає споживач, бо вважає: якщо продукт реалізують через мережу, то він якісний. Деякі виробники у різні мережі завозять продукти різної якості. Ще мережі, виготовляючи продукти під власними торговими марками і продаючи їх за демпінговими цінами, підштовхують виробників різними способами здешевлювати свою продукцію, — наголосила вона під час презентації у столиці чергових результатів перевірки молокопродуктів. — Відповідальність за фальсифікат несе і виробник, і мережа. Тому ми починаємо звертатися до суду, щоб покарати порушників. Уже є перший висновок, до речі, із першої спроби».

Як уточнив керуючий партнер правової групи «Домініон» Олександр Пінчук (група юридично підтримує ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» у боротьбі з фальсифікатом), висновок стосувався виробника згущеного молока, в якому містилося 95% немолочних жирів.

«Суд постановив вилучити продукцію з обігу, виробництво закрити. А ось боротися з фірмами-одноденками важко, щоправда, можна стягнути збитки з мережевих супермаркетів, які не дбають про споживача. Мінус у тому, що до суду нині споживач не піде сам — дорога тяганина, а ГО може. До речі, у світі можна звернутися до суду колективно, в Україні ж колективні позови поза законом. І ми вивчаємо Кримінальний кодекс щодо можливості запозичення світової практики, адже адміністративна відповідальність не спонукає до добросовісної конкуренції», — підкреслює адвокат.   

Він закликає добросовісних виробників, які теж зазнають збитків через фальсифікаторів,  долучатися до очищення ринку від фальсифікату. Адже у виробників є різні можливості: через суд, незалежні ГО, Антимонопольний комітет.   А Микола Коцупій порушив ще одну проблему — утилізацію низькоякісної продукції. «Навіть якщо суд приймає рішення про знищення, продукцію часто переробляють або й просто перефасовують і повертають на прилавки. Ось де ще треба наводити порядок», — наголошує він.    

Підробки йдуть у регіони

У громадських організаціях, які частково чи вибірково відстежують якість молочної продукції, адже охопити весь ринок — справа не з дешевих, вкотре застерігають, що найбільше фальсифікату на стихійних ринках. За словами  Ольги Котехової, придбані на столичних стихійних ринках і досліджені зразки згущеного молока небезпечно вживати.

«Загалом після останніх (вересень-жовтень) закупів у столиці — ринки, торгові мережі — за результатами моніторингу молочної продукції до чорного списку за немолочні інгредієнти потрапили виробники з Харкова, Хмельницької, Івано-Франківської, Житомирської та Львівської областей. Товари продавалися в «Сільпо», «Великій кишені», «Екомаркеті», «Новусі», «Фуршеті», «АТБ». В останньому найнижчі ціни й найнижча якість молочної продукції. Піймані на гарячому виробники або починають виробляти якісну продукцію й відмовляються від поставок, або йдуть із київського ринку в регіони, де громадський контроль слабший. Тому з наступного року здійснюватимемо моніторинг і в регіонах», — повідомила вона. 

Результати тестування оприлюднив і Центр експертиз «Тест». Було протестовано 16 марок молока, а також зразки базарного. За словами керівника Центру експертиз «Тест» Валентина Безрукого, на жаль, із кожним моніторингом гіршає якість молока. Це стосується і масла. По якості молокопродукції б’є й криза. Більше зловживають немолочними жирами малі виробники, адже великих простіше спіймати на гарячому і вони більше дбають про імідж.

Щодо базарного молока, то до нього в перевіряльників із «Тесту» завжди були і є претензії, тож без кип’ятіння вживати його небезпечно. Щодо мережевої реалізації, то все протестоване ультрапастеризоване молоко отримало позитивну оцінку. До пастеризованого були претензії щодо заниження жирності, а в одному зразку виявили соду. Добре, що не було аміаку, антибіотиків та патогенних мікроорганізмів. Уточнення за марками молока знайдете на сайті test.org.ua.

До речі, фахівці нагадують споживачам, що не треба боятися термічної обробки молока — ультрапастеризації, пастеризації, стерилізації. Найбільше гарантує якість перша. Високоякісна обробка робить продукт безпечним (без патогенних бактерій), не спричиняє кардинальних втрат вітамінів (деякі взагалі не втрачаються, втрати деяких — 5—20%), мінерали залишаються всі. Щоправда, стерилізація змінює смак молока. 

Варто звертати увагу й на температурний режим зберігання продукції в мережах. Наприклад, масло слід зберігати не на холодних прилавках разом з іншими молокопродуктами, а при мінусовій температурі.   

Отож ці знання разом з максимальним ознайомленням на сайтах громадських організацій із проведеними ними тестуваннями продуктів харчування — кроки до збереження власного здоров’я. Своїм свідомим вибором споживач підштовхуватиме і  виробників, і торговельні мережі до дотримання норм, встановлених для цих видів діяльності.