На льотно-випробувальній базі ДП «Антонов» виконав випробувальний політ легкий літак Ан-2-100 — сучасна модифікація відомого легкого біплана Ан-2. Повідомлення про спробу встановлення рекорду командиром екіпажу Сергієм Тарасюком та другим пілотом Валерієм Єпанчинцевим передано до Міжнародної федерації авіаційного спорту. Цей екіпаж відомий, зокрема, завдяки експедиції на літаку Ан-3 на Південний полюс, де льотчики свого часу встановили прапор України. 

Майже 200 кілометрів від Рівного, і ми в Будимлі, яка причаїлася на самісінькому білоруському кордоні. Унікальність поліського села, що в Дубровицькому районі, в тому, що воно й досі належить до другої чорнобильської зони. Після аварії на Чорнобильській АЕС, понад 30 років тому, це була територія обов’язкового (безумовного) відселення. Тобто жити тут було заборонено законодавчо. Нині життя тут просто-таки вирує. Місцеві навіть жартують, що, мовляв, розвиваємося, як у Китаї. У тутешніх сім’ях народжується по 12—15 дітей, загалом у селі майже 1000 жителів. До першого білоруського села звідси 12 кілометрів, а до кордону — лише 7. Річ у тім, що «за Польщі» (до 1939 року) Будимля належала до Столінського повіту нинішньої Білорусі. Картоплю тут і тепер називають не інакше, як бульбою чи товченею, ходять по гриби та ягоди в білоруські ліси, дивляться тамтешні канали і жартують теж по-білоруськи : «Бульба йость, вода рядом, дров нарубим — і порядок». Та чи справді порядок? 

Усі шестеро дітей сім’ї Печених із Золотого у 2014 році стали волонтерами. Та й як інакше, коли мама й тато з ранку до вечора розвозять найбільш постраждалим людям продукти і медикаменти, речі та мийні засоби? «Ми співпрацювали з різними міжнародними організаціями, починаючи з People inneed («Людина в біді», Чехія), яка першою сюди приїхала в серпні, привезла гуманітарну допомогу. Діти допомагали розвантажувати машини, фасували пакети. Для них це було дуже незвично, цікаво, — згадує Світлана Печена. — Вони бачили, як люди радіють допомозі, дякують за неї. Це сильний виховний момент». 

Серед лідерів в Україні зі спорудження сучасних басейнів — Запорізьке ТОВ «Аква-Імперія», яке одним з перших на віт­чизняному ринку уклало угоди-представництва з двома передовими німецькими фірмами Descon та Kuntze Instrument, забезпечуючи країну відповідним новітнім обладнанням. І з підготовки фахівців це підприємство одне з найкращих.  

Днями один народний обранець з найвищої в державі трибуни повідав на широкий загал історію, в якій, на щастя, обійшлося без трагічних наслідків. Інформація про них і так зашкалює в наш непростий час. То що тоді спонукало промовця надати повідомленню відповідного суспільного резонансу? 

Селище міського типу Миколаївка (колишнє Жовтневе) — один з найбільших населених пунктів на Сумщині. Кілька місяців тому воно набуло нового статусу — центру об’єднаної територіальної громади.

Така зміна вже позначилася на життєдіяльності селища і навколишніх населених пунктів, які об’єдналися навколо нього. До складу Миколаївської ОТГ ввійшли 39 сіл, на територіях яких 9 ЗОШ, 3 ДНЗ, культурно-мистецькі, спортивні та інші заклади. Населення — 10 399 осіб, серед них дітей дошкільного віку — 472, шкільного — 1106. Загальна площа — 457,3 кв. кілометра, відстань між найбільш віддаленими населеними пунктами 62 кілометри.

У Миколаївці функціонують агрофірма «Вікторія», ЗОШ, лікарня, бібліотека, торговельні заклади, поштове відділення, підприємницькі структури. Є сучасний стадіон, на полі якого відбуваються футбольні матчі різних рівнів.

Про становлення, проблеми і перспективи Миколаївської ОТГ кореспондентові «УК» розповідає її голова Іван ІГНАТЬЄВ. 

Світ стрімко розвивається і змінюється щодня. Винаходять і впроваджують новітні технології, що полегшують життя людей. І від того живемо ми довше, лікуємося якісніше, навчаємося цікавіше, а фізично працюємо менше. 

Уряд готовий інвестувати державні кошти в розвиток дорожнього господарства і підвищення якості доріг, але не терпітиме «халтури». Ці слова Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана стали зачином основної теми заходу — старту капітального ремонту країни. Він закликав міністрів і місцеву владу здійснювати системні кроки. Зі свого боку КМУ готовий інвестувати в якість автошляхів. «Про халтурників знатиме вся країна. Я підтримую зміну підходів до контролю якості», — продовжив тему глава уряду. Тепер, згідно з ініціативою Прем’єра, вся країна заслуховуватиме по кілька разів на місяць інформацію-звіт про стан якості доріг від керівництва Державного агентства автомобільних доріг. 

Україна готується розширити співпрацю з країнами «Вишеградської четвірки». Глави зовнішньополітичних відомств трьох країн, які входять до цього об’єднання, перебували днями з офіційним візитом у Києві. З міністрами Словаччини — Мирославом Лайчаком, Чехії — Любомиром Заоралеком та Угорщини — Петером Сійярто зустрівся Президент Петро Порошенко. Він висловив вдячність Братиславі, Празі та Будапешту за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Сторони обговорили перебіг імплементації мінських домовленостей та розвиток подій на Донбасі. Йшлося про важливість дотримання режиму санкцій ЄС проти Росії до повного виконання нею зобов’язань у межах мінського процесу й відновлення територіальної цілісності України. 

Наприкінці березня уряд презентував напрацьовану Міністерством економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Експортну стратегію України на 2017—2021 роки, яка значно змінилася порівняно з 2014—2016 роками.

Що ж пропонують владні структури у просуванні українських товарів та послуг на ринки світу? Який з них залишається ключовим і що треба зробити для виходу на невеликі ринки різних країн? Які проблеми експорту маємо нині та як їх розв’язати?