Коли мова заходить про особливості тренерської манери нинішнього керманича київського «Динамо», спеціалісти найчастіше згадують його вміння неординарного мотиватора. Саме завдяки максимальному емоційному настрою володаря «Золотого м’яча» футболісти української збірної свого часу на одному диханні пройшли відбірний турнір до чемпіонату світу-2006 і вже на полях Німеччини пробилися до стадії чвертьфіналу мундіалю.

Сказане стосується національної команди, де зібрані найкращі футбольні сили країни. Зовсім інша річ — робота клубного наставника. У цій сфері найвище цінується вміння поставити видовищну гру, яка б приносила турнірний результат. Поки що з цим у динамівському колективі існують певні проблеми. 

Нині на місці зелених галявин працюють екскаватори і бульдозери. Але через 40–50 років схили знову мають зазеленіти, з’явиться також водойма. Це передбачено проектом рекультивації Майдан-Іспаського кар’єру, який днями урочисто відкрили у Вижницькому районі Чернівецької області. Цей кар’єр — найбільше родовище піщано-гравійної суміші в Європі, а можливо, і в світі. На його базі почав працювати відомий у світі виробник будівельних матеріалів — французька транснаціональна компанія «Лафарж», яка реалізує цей проект спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку.  

Ім’я і прізвище цього чоловіка молоде покоління вже не знає. Та слід в історії нашої держави залишив, хоч і народився в Болгарії. Доля, яку обрав сам, розпорядилася так, що став першим головою Ради Народних Комісарів України, а потім загинув у сталінських застінках.
Християн Раковський народився 13 серпня 1873 року в  м. Котел (Болгарія). У родовому маєтку його батька Георгія Станчева витали дух волелюбності і пам’ять предків, які присвятили себе національному відродженню Болгарії. Серед них був легендарний Георгій Раковський, прізвище якого і взяв його внук Кристьо Станчев. Він не успадкував землеробську і комерційну справу батька, обрав інший шлях. За революційну агітацію був виключений із гімназії. Сімнадцятирічний вольнодумець Християн Раковський емігрував у Женеву, здобув освіту в кращих європейських університетах. 

У  серпні в Національному музеї літератури України зібралися друзі та шанувальники творчості художниці, щоб привітати свою улюблену  мисткиню з цією подією й побачити її нові твори.

Захід також відвідав відомий український письменник Євген Сверстюк. Він зазначив, що для нього виставки Любові Міненко — це свято: «Її роботи проникають у глибину віків, їх важко зарахувати до якогось часу. Не можна сказати, що вона втікає від годинникової стрілки, — вона десь поза нею». 

Йду Лисянкою, давнім козацьким містом. Нині це селище міського типу, районний центр. Назустріч — заклопотані люди, поховалися в тінь від спекотного сонця невеликі будинки. Щебечуть зграйки дітей, проїжджають автомобілі. Все, як звичайно. Тільки здається, що он там, де почав розсіюватися пил з-під коліс легковика, промайнули обриси чудернацької будови, схожої на старовинний замок. Промайнули й розтанули. 

Сергій Тулуб належить до того «золотого» відсотка державних діячів, висококваліфікованих менеджерів-управлінців, які є не тільки двигунами прогресу, а й його керманичами. Чотири рази міністр: двічі — вугільної промисловості й двічі — паливно-енергетичного комплексу. Президент Національної енергогенеруючої компанії «Енергоатом». Нині голова Черкаської облдержадміністрації.

Людина неординарна, з дуже суперечливими думками про себе. Шахтарі згадують головнокомандувача вугільних фронтів із вдячністю. А «генерали» — по-різному. Одні — із жалем про його відхід, дехто — з радістю. Що тут скажеш: скільки людей, стільки й думок. Але хоч би що казали, а він присвятив вугільній промисловості тридцять років життя. Один з небагатьох, чий талант, досвід і знання часто запобігали масштабним енергетичним небезпекам. Особливо в часи після перебудови. 

Господарі фінального турніру впевнено розпочали перший груповий раунд,  перегравши такого кваліфікованого суперника, як Латвія. Однак  розвинути стартовий успіх на першості Старого Світу їм не вдалося. У матчах проти значно серйозніших конкурентів підопічні Віталія Усенка поступилися спочатку хорватам, а наступного дня — італійцям. Проти балканців знову блискуче зіграв лідер синьо-жовтих Святослав Михайлюк. На його рахунку 33 очки, 9 підбирань, 6 перехоплень. 

Син моєї знайомої народився в Росії. Жив і вчився до 6 класу в Україні — без матері при тітці й бабусі. Мама, втративши роботу кулінара, поїхала в 1990-х на заробітки в Іспанію. Батько безцеремонно на його очах влаштовував особисте життя.

Хлопець тринадцятилітнім, вже «важким підлітком», потрапив до матері в Іспанію. Жити і тут продовжував, як на вокзалі… Не склеїлося. 

Цьогорічні абітурієнти — за півкроку до фінішної прямої. Фактично крапку в марафоні очікувань, нервів та сподівань поставить оприлюднення 11 серпня переліку зарахованих у вишах на бюджетну форму навчання. Списки тих, хто навчатиметься за контрактом, опублікують не пізніше 25 серпня. 

Два роки виправних робіт або арешт на півроку загрожують тим роботодавцям, які порушують трудові права вагітних жінок або молодих матерів. Про це повідомила заступник директора департаменту контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість Державної інспекції України з питань праці Олена Коновалова.
«Роботодавцям, які порушують трудові права вагітних жінок, загрожує штраф до 100 неоподатковуваних мінімумів або арешт на півроку. Крім того, за рішенням суду їм може бути винесене покарання у вигляді виправних робіт строком до двох років. Однак цих покарань вони можуть уникнути, якщо виправлять порушення», — передала слова Олени Коновалової прес-служба Міністерства соціальної політики.