Після того, як Микола Павлов несподівано вирішив змінити Полтаву на Маріуполь, власники «Ворскли» зупинили свій вибір на Вадимові Євтушенкові. 54-річний екс-форвард київського «Динамо» працював у тренерському штабі збірної України під керівництвом Олексія Михайличенка. У минулому сезоні очолював клуб першої ліги — кіровоградську «Зірку».
Статті
Як мандрується автостопом? Нагода з’ясувати це з’явилася в мене нещодавно, після того як ранковий потяг з Чернівців до Івано-Франківська скасували, а першими рейсовими автобусами із зупинками біля кожного стовпа туди довезуть якраз під обід. Але перед тим, як вийти на це своєрідне трафік-полювання, вирішила дізнатися його секрети у бувалих мандрівників. Роман Онуфрик, програміст, а заразом молодий чернівецький байкер, відтоді як осідлав «залізного коня» — одразу позбувся всіх дорожніх проблем. Проте у студентські роки пройшов добру школу автостопу. Він радо погодився провести майстер-клас, причому не відходячи від траси.
Їду в село Балабанівку, що в Оратівському районі на Вінниччині. Тут відразу двоє селян-сусідів одними з перших в області отримали державну компенсацію за придбані ними установки індивідуального доїння корів, а також дотацію за збереження телят. У телефонній розмові вони зауважили, що цим уряд повернув селу впевненість. Дорогою згадую: а що, власне, я знаю про сільського дядька з дійницею в руках? Трикутник «селянин — присадибна ділянка — корова» — звідусіль природний. Земля дає корми та взамін отримує органічні добрива, які зберігають родючість грунтів тепер і для прийдешніх поколінь.
Найдавніше місто Чернігово-Сіверського краю — стародавній Любеч — цього року відзначає 1130 років з часу першої літописної згадки. Поселення виникло на лівому березі Дніпра, заселеному ще в ті часи, коли, за одним з найдавніших літописів — «Повістю минулих літ», «розлилися, як весняні води, слов’яни по землі…». І в тому самому літописному джерелі знаходимо першу згадку про Любеч, датовану 882 роком. …Тільки птахи з високості, привільно линучи над густими непрохідними лісами та поселеннями уздовж могутнього Дніпра, могли в усій красі побачити стрімкий хід величавих лодій із яскравим орнаментом на вітрилах і те, що на своєму шляху вони зустріли лише два укріплені міста — Смоленськ і Любеч.
Як писав класик вітчизняного гумору: «Я тут не буду патякати про те, що таке газета. Усі знають, що це діло дуже велике й поважне». Зрештою, в цьому давно переконалися і передплатники, і читачі нашого видання. Приміром, чого тільки варті започатковані редакцією рубрики «На контролі «УК», «Рік минув: що змінилося» тощо. А оскільки газетні публікації в багатьох випадках посприяли швидшому розв’язанню певних проблем, побільшало й звернень від читачів, які повірили в дієвість друкованого слова. Та знайшлися і ті, хто поставив під сумнів ділову репутацію «УК». Зокрема прокурор одного з районів Донецька, як розповів один із наших читачів, за словом у кишеню не ліз і зопалу назвав газету центральних органів виконавчої влади України… міщанською.
від 18 серпня 2012 року № 504 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку політичної партії Українська Національна Асамблея, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі
від 17 серпня 2012 року № 475 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії Зелених України, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі
від 17 серпня 2012 року № 474 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії "Народно-трудовий союз України", у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі
від 17 серпня 2012 року № 472 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку партії Політичне об'єднання "Рідна Вітчизна", у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі
від 17 серпня 2012 року № 470 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Соціалістичної партії України, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі
17 серпня 2012 року № 468 Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Партії "Руський блок", у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі
«Дорога верст за десять до містечка Сорочинці кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок…» — так колись змальовував початок торгового дійства у провінційних Великих Сорочинцях Микола Гоголь. Як же він здивувався б, якби побачив його сучасні масштаби. Щороку тут буває понад мільйон відвідувачів! І цього року їх очікується не менше.
Більшість співвітчизників бачила їх лише на екранах телевізорів. Сильних, завзятих, молодих. Насправді ж українські спортсмени, які захищали честь нашої Батьківщини на ХХХ Олімпійських іграх у Лондоні, зовсім не схожі на давньогрецьких небожителів. Вони майже нічим не відрізняються від своїх пересічних перевесників. Але це «майже» складається з досвіду, спортивної злості й цілком заслуженої поваги у суспільстві. Адже для своєї країни вони за короткий період зробили набагато більше, ніж дипломати й політики разом узяті.
Яна Шемякіна і Василь Ломаченко, Ольга Харлан і Денис Берінчик, Олена Костевич і Юрій Чебан. Сьогодні українські герої лондонських стартів на вустах всієї країни. Однак уболівальники відзначають і таке: 20 нагород на Олімпійських іграх — це найгірший результат за часів незалежності України. В Афінах-2004, Сіднеї-2000 та Атланті-1996 синьо-жовта дружина здобувала по 23 медалі, а в Пекіні-2008 — 27. За перемогу в неофіційному командному заліку на спортивних аренах ХХХ літніх Ігор змагалися визнані фаворити — США, Китай, Велика Британія, Росія, Південна Корея і Німеччина.
З 1 січня 2013 року має запрацювати нова система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Про це йшлося під час відеоконференції «Спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», яка відбулась у Кабінеті Міністрів. Тобто в одному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструватимуть усі речові права як на земельні ділянки, так і на об’єкти, що розташовані на них. Крім того, останнім часом ухвалено зміни до законодавства, спрямовані на спрощення процедури реєстрації речових прав.
Житель Сарненського району Рівненщини Олександр Капітула мав серйозні проблеми зі здоров’ям і тривалий час лікувався. Та мрія працювати, творити власними руками ніколи не залишала чоловіка. Тому, маючи обмежені можливості, він не здався на милість обставин, а прийшов у районний центр зайнятості. Чотири місяці сумлінно виконував рекомендації його фахівців і таки здійснив свою мрію: влаштувався електрослюсарем у ТзОВ «Технобуд».
На Спаса літо зустрічається з осінню. Закінчуються жнива. На полі, дожинаючи ниву, залишили пучок незжатих стебел — так звану «спасову бороду». Колись, а подекуди і тепер її вбирали квітами, клали до неї скибочку хліба, а з колоска виминали зернятка і засівали в «бороді». Колись господар ниви, а у ХХ ст., де зберігалися традиції свята урожаю, то комбайнер після засіву «бороди» качався біля неї, примовляючи: «Спасе, Спасе, перенеси силку на другу нивку». Колоски з неї святили і висівали з першим посівом озимини.
Що тарифи на воду в кожному місті різні, я зрозуміла з інтерв’ю з представником Мінрегіону, яке недавно було вміщене у вашій газеті. Але й досі не можу зрозуміти, чи єдиними є норми води, чи також вони різняться за географією. У нас раніше була норма 250 літрів води на людину на місяць. Ми жартували, що це на слона. Але платили справно, і з розумінням ставилися до «проривів» та «витікання». Але наприкінці минулого року ця норма збільшилася до 375 літрів. На запитання, чому, сказали, що поставили насос.
…Ця історія могла б послужити сценарієм новітнього українсько-бразильського серіалу. Тут поєдналися драма і трагедія, детектив та житейська казка. Два роки тому в далекій Бразилії народився хлопчик, Максим Подопригора. Малюк українського походження залишився сиротою і з самого народження потрапив у дитячий притулок. Тут зробив перші кроки, відчув турботу і любов чужих йому людей…
У нашому будинку певний час тому створили житлово-будівельний кооператив. Та проблем у мешканців від того не поменшало, а навіть навпаки. І якщо раніше ми хоча б знали, куди скаржитися — до ЖЕКу, то нині вже й не знаємо, де правди шукати. Підкажіть, будь ласка, як регулюються відносини між власниками квартир та житлово-будівельним кооперативом? В. ГОРБУЛЯНСЬКИЙ, м. Одеса