Поки ледь не вся країна переймається так званою справою про бучанські 900 гектарів (йдеться про те, що, як сказано у відкритих джерелах, ще 2002 року міськрада Бучі змінила цільове призначення 890 га лісу, віднісши їх до житлової і громадської забудови), втечею ірпінського мера Володимира Карплюка й проведенням обшуку у міського голови Бучі Анатолія Федорука, «Урядовий кур’єр» вирішив на власні очі побачити, чим сьогодні живе це місто під самим боком у столиці, як ведеться малозабезпеченим, пенсіонерам, дітям — словом, подивитися на Бучу незамиленим оком.
Без лісу ніяк
Коли ми в’їхали на околицю Бучі, навіть спека, від якої закипав подих, відступила — місто зусібіч оточене лісом. Чи то місто в лісі, чи то ліс у місті… Чисте, ошатне, воно живе своїм розміреним життям. І про чистоту тут дбають не на словах, а реальними вчинками: скрізь — урни для сміття, так що рука не піднімається кинути додолу папірця. До того ж виконком подбав і про чотириногих друзів — й відтепер Буча має сім станцій для прибирання за тваринами. Ощасливлені ними вулиця Енергетиків (біля бювету), алея Променад, перехрестя Енергетиків і бульвару Хмельницького, парки на вулиці Нове Шосе й міський — аж двома. Фахівці інспекції з благоустрою міста кажуть, що на цьому зупинятися не збираються: незабаром таких станцій у Бучі буде понад два десятки.
Та особлива гордість жителів Бучі — розкішний парк, куди вони водять гостей, як на справжнісіньку виставку. А показати є що! Ще 5 років тому, пригадують люди, тут було 42 гектари захаращеної території, що позаростала кущами й кропивою. Сьогодні — дерева екзотичних порід, серед яких тільки сакури кілька видів, та й звична для нас верба представлена не одним, а майже десятком різновидів. Про клумби вже й не йдеться — вони тут на кожному кроці. Усе це господарство регулярно поливають — бо ж як інакше за такої спеки?!
Дитяче питання
— Нам дуже болить, — каже заступник міського голови з гуманітарних питань Лариса Матюшенко, — що досі не маємо змоги забезпечити усіх дошкільнят дитячими садками. І мережа ніби чимала — 6 садочків і один навчально-виховний комплекс комунальної власності, а також 12 приватних закладів, де виховуються понад 200 діточок, — але черга є. До речі, вона у нас електронна: батьки все бачать у своїх комп’ютерах…
Намагаємося проблему розв’язати, тож нині виділено 12 майданчиків під нові дитячі садки: на вулиці Гмирі садок уже будують, ще для зведення двох виготовляється проектно-кошторисна документація. Але поки садків не вистачає, у міжсезоння, тобто починаючи з вересня, орендуватимемо під цю потребу приміщення дитячих оздоровчих закладів. Місто дбає і про школи: прибудовується корпус до третьої, а також зводимо нову гімназію. До речі, це спільний проект міста, який уже реалізовано на 5 мільйонів гривень за рахунок пайової участі, і держави: Кабмін із держбюджету надав 15 мільйонів. А ще понад мільйон 700 тисяч буде виділено з міського бюджету за програмою співфінансування. Київською облдержадміністрацією тендер уже проведено…
На цьому «дитяча» тема не завершується: на подвір’ї першої загальноосвітньої школи облаштували сучасний спортивний майданчик з усіма потрібними для фізичного розвитку спортивними снарядами, отож учні цієї школи матимуть на 1 вересня справжній подарунок. «А хочете у школі побувати?» — цікавиться Лариса Анатоліївна. Тож маємо екскурсію у дві найстаріші школи міста (до речі, містом, та ще й обласного підпорядкування, селище Буча стало у січні 2007 року) — першу й другу. Саме їхні приміщення потребують чи не найбільшої уваги. А Лариса Матюшенко розповідає далі: «Торік у всіх бучанських навчальних закладах поміняли вікна на енергозберігаючі — тепер не тільки тепло буде економитись, а й школи поміняли «імідж»! Та це не все: мінятимемо підлогу, ремонтуватимемо східці, у класах і кабінетах поставимо нові двері». До речі, в найстаріших школах, де ми побували, ремонти добігають кінця.
Про учнів тут дбають, не тільки ремонтуючи шкільні приміщення. Як з’ясувалося, на особливому рахунку — обдаровані підлітки, їм тут виплачують стипендію міського голови — одразу десять учнів міських шкіл упродовж липня і серпня отримуватимуть з міського бюджету по 500 гривень. У ці літні місяці найбільше «щасливчиків» із ЗОШ №4 (троє), двоє — учні бучанської Української гімназії, по одному — із ЗОШ №5 та №2. Також грошові винагороди отримуватимуть представники дитячо-юнацької спортивної школи й школи мистецтв. А ще тут вчаться стипендіати голови КОДА і навіть Президента!
Хто хоче, той реформує
Поки їдемо в парк, дізнаємося чергову порцію бучанських новин: на вулиці Склозаводській триває реконструкція амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Тож зовсім скоро перший такий заклад у місті відчинить двері для пацієнтів. У приміщенні, відремонтованому із застосуванням енергоощадних технологій, буде облаштовано дві палати денного стаціонару на 5 ліжок, 4 кабінети для лікарів, додатковий кабінет для лікаря-консультанта, маніпуляційний і фізкабінети.
«Вирішуються питання придбання обладнання й меблів, а також благоустрою території, а паралельно набираємо медичних працівників, які володіють сучасними знаннями, — пояснює заступник міського голови. — Окрім того, два роки тому відкрито діагностичний центр і денний стаціонар на 30 ліжок, а нещодавно придбали для центру нову рентгенустановку Opera. Молодих спеціалістів — у медицину й освіту їх прибуло аж три десятки — забезпечуємо житлом».
Як з’ясувалося, не тільки в Києві швидкими темпами ремонтують дороги (хто не вірить, давно не був на проспекті Перемоги), в Бучі ними теж переймаються, бо, кажуть, багато залежить від першого враження, а перше враження — це стан дорожнього полотна. Поки роздивляюся відремонтовані вулиці, мені розповідають про те, що в місті активно створюють ОСББ, впроваджують енергоощадні технології, встановлюють лічильники. Виявляється, щоб максимально ефективно використовувати енергоносії, тут третій рік поспіль впроваджують заходи з ефективного використання енергетичних ресурсів у бюджетній сфері, житлово-комунальному господарстві, паливно-енергетичному комплексі.
— Запроваджені програми з утеплення фасадів будинків, оновлення й теплоізоляції дахів, встановлення будинкових лічильників тощо дадуть змогу заощадити бюджетні кошти й модернізувати енергетичний комплекс, — пояснить і цей вектор роботи міський голова Анатолій Федорук, коли ми приїдемо у приміщення міськради.
За його словами, утеплення фасадів — комплексна і важлива дія, яка дасть змогу у деяких випадках зекономити до 50%(!) тепла! Мешканці 15 будинків у місті та двох гуртожитків уже відчули реальну економію коштів і поліпшення температурного режиму у помешканнях.
Усі роботи (а саме зараз — в будинку на вулиці Енергетиків, 14) проводяться за кошти місцевого бюджету. Днями будівельники планують перейти до фарбування фасаду — завдяки такому утепленню у зимовий період температура повітря у квартирах має підвищитися на 5—8 градусів за Цельсієм. Окрім того, вже цього року ще 30 будинків отримають власні лічильники тепла — у масштабах міста це 100%.
Завдяки чому вдається стільки робити? Так з інвесторами дружимо, кажуть у міськраді. Серед них — Кіпр, Німеччина, Польща й навіть Віргінські острови. Лише торік обсяг прямих іноземних інвестицій становив понад 6 мільйонів доларів. Гроші вкладають передусім у промислові підприємства, заклади оптової й роздрібної торгівлі та ремонт автомобілів.
Справедлива крапка
…Намилувавшись парком і набережною, у відкритті якої брав участь голова КОДА Максим Мельничук, повертаємося у міськраду. Зустрічає Анатолій Федорук. «Децентралізація допомагає чи заважає жити?» — цікавлюся. «Та як заважає?! — «вхопився» за тему міський голова. — Живемо у вирішальний час, причому не тільки для Бучі, а й для Ворзеля, Гаврилівки, Синяка, Мироцького, Луб’янки й Блиставиці: депутати усіх семи населених пунктів прийняли рішення про створення Бучанської міської об’єднаної громади. Це, звісно, новий рівень відповідальності, але й нові можливості».
Зрозуміло, що не можу не спитати про оті горезвісні «вкрадені гектари». Найбільше цікавить, де вони знаходяться. Підходимо до карти. «Землі площею 890 гектарів є історичним ядром міста Буча, на яких понад століття тому воно й було засноване, — обводить він рукою кілька вулиць. — Ми стоїмо ось тут (показує), навпроти цієї будівлі лікарня, яку було збудовано ще в минулому столітті… Управління цими землями здійснювалося ще за часів Російської імперії. А нині тут діють школи, гімназія, дитсадки, вищий навчальний заклад, центр позашкільної роботи, велика кількість суб’єктів підприємницької діяльності, заклади охорони здоров’я, адміністративна будівля органу місцевого самоврядування, де створено сучасний Центр надання адмінпослуг, оснащений пандусом, щоб ні у кого не виникало проблем із тим, як сюди дістатися, державні установи, кладовища, житлові будинки, в яких мешкають понад 20 тисяч людей. Одним словом, це сама Буча і є…
PS Земля для українців — споконвіку велика цінність. Тож не дивно, що довкола неї ламається чимало списів. Проте хочеться сподіватися, що Генеральна прокуратура, яка розслідує цю конкретну справу, поставить у ній справедливу крапку.
Лариса УСЕНКО,
Володимир ЗАЇКА (фото),
«Урядовий кур’єр»
Ми в Google+