Чи набуде Ніжин національного культурного обличчя? Це питання непокоїть тих моїх земляків, які простір нашого міста сприймають не в географічному вимірі, а як власну долю. І в них неймовірно сильне відчуття його духовного середовища.

Містом 17-ти храмів назвала Ніжин редакційна колегія науково-популярного ілюстрованого журналу Міністерства культури «Пам’ятки України», присвятивши йому один з номерів за 2013 рік. У такий спосіб науковці підтримали створення в Ніжині історико-культурного заповідника. 

У виданні підбито підсумки півторасотрічної історії шевченкознавства і лаконічно окреслено перспективи дальших студій над спадщиною поета і художника.

Ідея проекту виникла наприкінці 1980-х років, коли очевидною стала невідповідність реаліям шевченкознавства двотомного «Шевченківського словника» (1976—1977), підготовленого в умовах неослабного цензурного контролю. 

Центральним матчем 17-го туру став, безсумнівно,  поєдинок «Динамо» і «Дніпра», який відбувся в Києві в НСК «Олімпійський». Третя  поспіль гра у рідних стінах  нарешті порадувала уболівальників столичної команди. Господарі azз перших хвилин показали намір реабілітуватися, і вже на 19-й Андрій Ярмоленко виграв підбирання та переграв Лаштувку.

Після голу у футболістів «Дніпра» почали здавати нерви. Як результат — дві жовті картки з 21-ї по 36-ту хвилину в пасиві Матоса та Ротаня, а трохи згодом, за вісім хвилин до перерви, «Динамо» рахунок подвоїло. Усе сталося через грубу помилку голкіпера Лаштувки та центрального оборонця Папи Гуйє. Чеський воротар віддав передачу на Папу Гуйє, який у підсумку незграбно відпустив далеко від себе м’яч, цим скористався Гусєв, який і відправив м’яч у порожні ворота. Сам Лаштувка після матчу назвав  помилки в обороні дитячими. 

Київ давно втратив лідерські позиції одного з найзеленіших міст планети. І сучасникам важко осягнути значення колишнього компліменту від іноземців: мовляв, у вас не парки в місті, а місто у велетенському парку. Нині здоровий глузд витісняється варварством під личиною забудови мегаполіса.

У столиці десятки проблемних будівництв, які нерідко переростають у війни між забудовниками і місцевими жителями, що не бажають поступатися простором. Адже безпардонні ділки часто намагаються втиснути свої бетонні об’єкти на місці дитячих і спортивних майданчиків і зелених зон. А те, що міська влада, як правило, заплющує очі на порушення чи й потурає безсовісним забудовникам, лише засвідчує її зацікавленість у гешефтах. Халіфи на годину не думають про майбутнє міста і дітей, вони хочуть наїдатися тут і зараз. 

Сьогодні війна триває не лише на військовому фронті, але й на інформаційному полі. Важливо відзначити, що Російська Федерація розв’язала проти України так звану «гібридну війну» передусім і для формування єдиного й повністю контрольованого інформаційного простору.

Завдання ж нашої держави полягає насамперед у створенні якісного вітчизняного інформаційного продукту для протидії агресивній російській пропаганді. Для цього передусім має бути посилена реалізація національної інформаційної політики на окупованих російськими військами територіях, створення ефективного телеканалу іномовлення в Україні для формування проукраїнських настроїв за кордоном тощо. 

Інтернет-видання «Урядового кур'єра» з Нового року започаткувало цикл публікацій: «Країни Європи – цікаві факти», в яких ми знайомимо наших читачів з державами Європейського Союзу. Віртуально ми вже побували у Швеції і Словенії. Сьогодні знайомимо вас із Кіпром. 

УРЯД. Жінки, які ухвалюють важливі рішення 2 стор.

Екс-президент ПАРЄ Анн Брассер: «Жінки в політиці повинні витримувати справжні битви проти сексизму»
3 стор.

ПРОШУ СЛОВА! Кларі — ні, восьмоберезню — ? 3 стор.

ДУМКИ З ПРИВОДУ. Як сучасне суспільство сприймає представниць слабкої статі у війську 4 стор.

ОСОБИСТІСТЬ. Ксенія Ляпіна розкрила таємницю головної родзинки свого життя 6 стор.

СОЦМЕРЕЖІ. Письменник Андрій Кокотюха вирішив відійти від шаблонів і запропонував новий підхід до жіночого свята 6 стор.

НА КІНЧИКУ ПЕРА. У поезії чернігівської журналістки Людмили Пархоменко трохи чаклунства і багато душі 8 стор.

МУЖНІСТЬ. Постраждавши під час Революції гідності, волонтерка Ольга Галушко з Черкащини не пасує перед новими випробуваннями 9 стор.

БЛІЦ-ПОГЛЯД. Напередодні свята «УК» звернувся до відомих представниківгалузі культури з трьома запитаннями 11стор.

Керівні посади для жінок, на відміну від чоловіків, є зазвичай не стільки кар’єрним трампліном, скільки реальною змогою довести сильній половині людства гендерну рівність. Хоч як пафосно це звучить на перший погляд. Навіть посади міністра, його заступників або очільників важливих державних структур стають набагато демократичнішими, якщо хочете — людянішими, коли їх обіймає представниця прекрасної статі. Хоча ми й не в змозі охопити всіх жінок, які впливають на важливі для країни рішення, вплив деяких з них доволі відчутний у повсякденному житті суспільства.

Для мене особисто Анн Брассер, колишня очільниця Парламентської асамблеї Ради Європи, яку мені випала честь знати особисто, є взірцем європейського політика: ерудована, досвідчена, завжди готова до дискусії, наділена неабиякими дипломатичними здібностями, жорстка і вимоглива, коли йдеться про обстоювання загальнолюдських і європейських цінностей. Вона улюблениця журналістів, бо ніколи не ховається від спілкування з ними. Перебуваючи на посаді президента ПАРЄ, вона запровадила практику неформальних зустрічей з журналістами. Ми з колегами знали, що зранку в останній день сесії ПАРЄ у кабінеті Анн Брассер на нас чекають свіжі круасани, гаряча кава і відверта розмова, під час якої президент асамблеї відповість на всі, навіть незручні наші запитання. За професійні якості Анн Брассер поважають не лише колеги по ліберальній партії, а й політичні опоненти. Вона ніколи не демонструє своїх антипатій відкрито і глибоко переконана, що найскладніші політичні питання можна вирішити через переговори і діалог.  Напередодні Міжнародного жіночого дня Анн Брассер люб’язно погодилася відповісти на запитання «УК». 

За першою освітою вона інженер-математик, за другою — магістр з правового регулювання економіки. Здійснила кар’єру, яка, за великим рахунком, більше пасує чоловікові: від інженера й наукового співробітника лабораторії інформаційно-обчислювальних систем до фінансового директора, керівника групи аналітиків координаційно-експертного центру об’єднань підприємців, політика, заступника керівника парламентського Комітету з питань промислової й регуляторної політики та підприємництва, а нині — глава Державної регуляторної служби. Так-так, ідеться про Ксенію Ляпіну — жінку, представляти яку особливої потреби немає. Бодай тому, що за торішньою версією журналу «Фокус» опинилась на 14-му місці — між Оленою Притулою (13-те) й Ольгою Богомолець (15-те) — у ТОП-100 найвпливовіших жінок України.