Минуло вже понад місяць після резонансної погоні в Києві поліцейських патрульних за автомобілем BMW, водій якого не зупинявся навіть на попереджувальні постріли, внаслідок яких було смертельно поранено одного з  пасажирів. І ця трагічна історія  залишається ледь не топ-темою у ЗМІ. Записи відеореєстраторів  переслідування «мажора» в ніч на 7 лютого вже переглянули в соцмережах мільйони людей. Одні обвинувачують Сергія Олійника, що здійснив цей фатальний постріл і якого вже заарештовано за рішенням суду, інші (і їх багато) виправдовують дії поліцейського під час виконання службових обов’язків. На підтримку Олійника відбулися мітинги у Києві та Львові. А згодом свою позицію щодо цієї події висловив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк: «Уряд наполягає на незалежному політично незаангажованому чесному і прозорому розслідуванні стосовно поліцейського, який виконував свій обов’язок, був на службі й здійснював заходи із виконання службових обов’язків».

Такого шаленого резонансу навколо цієї історії, навіть, на мою думку, штучного її роздмухування проросійськими ЗМІ не було б, якби вона не збіглася із проведенням найбільш вдалої в країні реформи МВС та створенням Національної поліції. У неї чимало супротивників, особливо серед колишніх працівників міліції, які не пройшли переатестації. А Сергій Олійник, як відомо, працюючи слідчим Оболонського РВВС міста Києва, її пройшов і його зарахували до лав  патрульних поліцейських.

Саме ця історія стала приводом для розмови з Олександром Козленком, головою профспілки атестованих працівників органів  внутрішніх справ України. Він був, до речі, одним з організаторів велелюдного мітингу працівників правоохоронних органів під стінами МВС торік 13 грудня. Арсен Аваков назвав це «мітингом протесту проти реформування міліції», «мітингом незадоволених очищенням київської поліції».

— На Олійника заведено справу за статтею «перевищення влади чи службових повноважень». Яка ваша оцінка дій поліцейських у цій історії?Голова профспілки атестованих працівників органів  внутрішніх справ України Олександр КОЗЛЕНКО

— Діям Олійника дасть оцінку суд, але вважаю, що він виконував свої службові обов’язки і застосував зброю в ситуації, що склалася.

— Переатестація у столиці та області завершилася. За словами Хатії Деканоїдзе, посади втратили 13% складу поліції Києва і 19% — у Київській області.  Відкрито всеукраїнський кол-центр, патрульна поліція починає працювати в усій Україні. Це планують завершити у червні. На мою думку, жодного розгону, як емоційно стверджували мітингувальники, не відбувається, триває звичайне реформування і очищення органів, яке мають здійснювати регулярно і прозоро.

— Нас тоді обурила заява очільниці поліції, що вона має намір залишити 35—40% тих, хто працював у «старих» органах міліції, а решта будуть нові, звичайно, не корумповані, більш ерудовані, професійно придатні й благонадійні співробітники. Тобто одним махом на вулицю збиралися викинути тисячі людей із вищою освітою, досвідом, професійно підготовлених, тих, хто не боявся йти під бандитські кулі, хто пропрацював в органах міліції чимало років. Час показав, що наших вимог керівництво МВС дослухалося.

Час показав, що до вимог профспілок керівництво МВС дослухалося. Фото УНIAН

— Я був на згаданому зібранні біля МВС і переконався, що мітингувальників оборювало насамперед рішення керівництва Національної поліції розпочати переатестацію тих, хто вже пройшов атестацію. То був, як на мене, логічний крок. Пам’ятаєте, скільки  у передноворічні місяці було повідомлень  у ЗМІ про скоєння злочинів щойно призначеними поліцейськими, вчорашніми міліціонерами, скільки їх було заарештовано за хабарі, корупційні схеми. Сотні! То слідчий у Запоріжжі вимагав у жителя Бердянська 1,5 тисячі доларів за непритягнення до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння машиною, то на Закарпатті СБУ затримала на хабарі 7,5 тисячі гривень капітана поліції. Тому й довелося робити позапланову, «не за інструкціями», кадрову чистку в щойно створеній новій структурі МВС, на яку суспільство покладає великі надії.

— Хочу повторити: наша профспілка, яка об’єднує понад 120 тисяч осіб, не проти реформ у системі МВС, очищення кадрів, скорочення чи притягнення до відповідальності працівників, які скомпрометували своїми діями всю систему. Але ж не можна вважати всіх, хто працював у міліції до жовтня-листопада 2015 року, злодіями, хабарниками, «некомпетентними і брудними ментами». Ми проти огульного упередженого підходу в цій справі: все потрібно робити виважено в межах закону та службових інструкцій, без морального тиску та приниження людської гідності, не позбавляючи правоохоронців, що звільняються, соціальних гарантій. Тим більше, що у нас тоді були й питання до складу кваліфікаційних комісій.

— Що вас не влаштовувало?

— Серед членів багатьох атестаційних комісій тоді було мало фахівців, більшість — представники громадських організацій без жодного стосунку до міліції. У багатьох атестаційних комісіях — колишні автомайданівці, які відкрито закликали до розправ над правоохоронцями. Дехто прагнув узяти реванш. Один з них, член комісії, у Фейсбуці приймав навіть замовлення на «отстрел плохих ментов Киева и области».

— І якими були  пропозиції профспілок  щодо складу кваліфікаційних комісій?

— Ми вважали, і наші побажання згодом здебільшого було враховано, що 60% складу повинні становити професіонали, спеціалісти з органів внутрішніх справ, 20% — представники, викладачі вищих навчальних закладів системи МВС і 20% — громадськість з обов’язковою участю профспілки атестованих працівників ОВС. До речі, ще на першому етапі створення комісій ми пропонували, щоб до їхнього складу увійшли представники нашої профспілки, але нам тоді відмовили. Гадаю, якби керівництво МВС та Національної поліції України підтримало наші пропозиції, то в подальшій роботі атестаційних комісій ми не допустили б відвертих образ та приниження людської гідності працівників міліції, які написали заяви про згоду стати поліцейськими і прийшли, по суті, на суд, а не співбесіду на кваліфікаційних комісіях.

Був випадок: одного капітана змушували стати на коліна і просити пробачення за криваві події на Майдані. А одній із жінок, слідчому за фахом, навіть не поставивши жодного запитання по суті, відмовили у праві стати працівником поліції лише за те, що вона має зайву вагу: «Нам такі не потрібні». Нібито вона прийшла на конкурс краси. І наче серед поліцейських США та Ізраїлю всі стрункі та красиві.

— Знання справи, багаторічний досвід працівниці навіть не брали до уваги? Це, мабуть, поодинокий випадок. Хто ж тоді з таким добором до лав поліції виховуватиме у правоохоронній системі, що реформується, нових Шерлоків Холмсів і Ватсонів, розкриватиме вже завтра складні злочини?! Щоб виховати високопрофесійного сищика, потрібно, зазначають фахівці, не менш як сім-десять років.

— Звичайно. На мою думку, не всі нинішні реформатори над цим глибоко замислюються, буває, що це роблять поспіхом, не враховуючи наслідків своїх рішень, разом із водою вихлюпують і дитя — уже добре підготовлених високопрофесійних працівників.

Оцінювали лише за трьома головними, як вважали, критеріями: мотивація, чесність і вміння кандидата змінювати і змінюватися. А інші якості, мабуть, не сприятимуть, як хочемо, швидкому і докорінному поліпшенню кримінальної ситуації в країні, успішному протистоянню організованим злочинним групам. Атестаційні комісії тому й називаються кваліфікаційними, адже одними з першочергових вимог мають бути високий рівень професіоналізму і спеціальних знань, чесність і порядність, висока моральність та готовність до самопожертви в боротьбі зі злочинністю. Не можна допустити, щоб учорашня українська міліція сьогодні трансформувалася лише «у цивільний орган, який надає сервіс для громадян». Це моя точка зору і позиція багатьох із тих, хто працював або і далі працює в системі МВС чи Національній поліції.

— А чому вони не виходили на мітинги, коли начальство змушувало нести хабарі? Про таку систему «приношеній поборів» знизу до самого верху, «яка існує в системі МВС багато років», говорив, до речі, на мітингу генерал Кулик. Ті, хто прийшов на ваш заклик під міністерство, чомусь відкрито не протестували, коли вчорашня ДАІ перетворилася в надприбутковий бізнес: акумульовані побори рядових інспекторів ішли в «общак» начальникам взводів, рот і керівників райвідділів ДАІ, а звідти — до начальників обласних управлінь і далі, вже мільйонними сумами, — на вулицю Богомольця, 10 у Києві.

— Що було, те було. Генерал Кулик казав щиру правду. То були інші часи. Нині дещо змінюється на краще. У патрульній службі, що прийшла на зміну ДАІ, хабарів, розповідають, нібито не беруть. Було б добре, щоб нинішнє реформування всієї системи внутрішніх справ справдило надії суспільства, а задекларованої мети було досягнуто. Головне, щоб під час атестування (переатестування)  працівників ОВС не допускати на їхню адресу тиску і погроз від членів кваліфікаційних комісій (а таких прикладів чимало), щоб усе відбувалося в межах законів і конституційних прав, тобто цивілізованим шляхом, а не за принципом: для перемоги всі засоби прийнятні.

ДОСЬЄ «УК»

Олександр КОЗЛЕНКО. Народився 1957 року на Черкащині. Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. В органах ВС працював майже 40 років, пройшовши шлях від постового міліціонера до очільника одного з міністерських департаментів. Полковник міліції у відставці. Із квітня 2015 року — голова ПАП ОВС України.

Станіслав ПРОКОПЧУК,
«Урядовий кур’єр»

ПРЯМА МОВА 

«Ми на правильному шляху»

Хатія Деканоїдзе,  Голова Національної поліції України:

— Протести київських міліціонерів проти реформи Міністерства внутрішніх справ були очікувані, тому що жодна реформа, особливо реформа поліції, без опору системи просто не відбувається. Скажу більше: ми пишаємося, що ці люди вийшли на вулицю. Чому? Бо це означає, що все робимо правильно. Отже, ми на правильному шляху.

Реформа Національної поліції, яка відбувається під пильною увагою партнерів зі США, — найочікуваніша реформа народу України. І хочу сказати суспільству: повірте нам. Ми знаємо, що робимо. Не хочемо бачити людей, які були у схемах особистого збагачення 20—25 років, у лавах Національної поліції.

Що стосується питання про те, коли закінчиться переатестація. Це процес дуже важкий, але в нас є концепція 100 днів, після цього буде соціологічне опитування в кожному місті України. Максимальний етап, коли закінчуємо переатестацію, — шість місяців. Тоді кожного співробітника буде призначено на постійну посаду, він одержить нову форму.

Уперше претенденти на ті посади, які ми кваліфікуємо як «група ризику» — начальники, слідчі, — обов’язково пройдуть поліграф. Запроваджено «тести благонадійності», підготовлені в Ізраїлі — щоб жодну нечесну людину не було призначено. За підсумками переатестації в Києві звільнено 80% керівної вищої ланки й 70% керівництва середньої ланки. В області ці цифри становлять 60 і 40% відповідно. Загалом посади втратили 13% складу поліції Києва і 19% в області.

До компетенції Національної поліції не належить питання працевлаштування колишніх працівників органів внутрішніх справ, що залишилися без роботи і пенсії.

Шкода, що суд вирішив обрати Олійникові запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з огляду на те, що він сам свідомо прийшов до прокуратури. Не можна нікого називати вбивцею до винесення вироку. Ми повинні бути дуже обережними, щоб це не стало інквізицією для поліції.