Президент Петро Порошенко спілкувався з віце-президентом США Джозефом Байденом майже три години. Цей час високопосадовці використали на обговорення антикорупційного поступу країни, децентралізаційних змін та змін Конституції в частині судоустрою. Державне управління, диверсифікація енергозабезпечення, прозорість енергетичного ринку, реструктуризація суверенного боргу країни та очищення її банківської системи, — всі ці  питання також потрапили у фокус уваги сторін.

У заяві для представників ЗМІ Петро Порошенко зауважив, що Україна нарешті може говорити про реформи. Наприклад, роком раніше на Донбасі вирувала війна: Росія та підтримувані нею бойовики проводили танкові, артилерійські, мінометні обстріли наших позицій. Нині про артилерійські обстріли не йдеться, майже нема й обстрілів з систем залпового вогню. За останню добу зафіксовано 14 обстрілів з мінометів  і поранено 8 українських вояків. 

Фахівці соціальних служб підконтрольної Україні частини Луганської області відзначають дві різноспрямовані тенденції: з одного боку, кількість фактів насильства збільшилася, з другого — кількість звернень по допомогу від потерпілих і жертв різко скоротилася. «За вісім місяців цього року на 15 територіях, підконтрольних українському уряду, зафіксовано 422 звернення з приводу насильства в сім’ї. Для порівняння: за 9 місяців попереднього року на 33 територіях було зафіксовано 2874 звернення», — зазначає завідуюча сектором сімейної політики департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Яна Соловйова.

Учорашній день Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк розпочав у Брюсселі, де співголовував на засіданні Ради асоціації з верховним представником Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки — віце-президентом Європейської комісії Федерікою Могеріні. А завершився робочий день глави уряду вже на Батьківщині вечірньою зустріччю з віце-президентом США Джозефом Байденом, який прибув до України з дводенним робочим візитом.

Ще до початку роботи Ради асоціації глава уряду бесідував з віце-президентом Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марошем Шефчовичем. Вони обговорили питання реверсного постачання природного газу в Україну з ЄС та  спільні зусилля, спрямовані на модернізацію вітчизняної газотранспортної системи й створення нової моделі договірних відносин у транзиті природного газу європейським споживачам через територію нашої країни. Арсеній Яценюк підкреслив важливість недопущення реалізації таких проектів, як «Північний потік-2», в якому немає економічної складової, натомість переважає заполітизованість і шантаж. 

Цього тижня, 10 грудня, Верховна Рада розглядатиме в першому читанні законопроект про державну підтримку кінематографії в Україні. Про це під час звіту гуманітарного блоку уряду про діяльність упродовж останнього року повідомив віце-прем’єр-міністр України, міністр культури В’ячеслав Кириленко. «Це революційний законопроект, напрацьований Мінкультом, урядом у взаємодії з кіношниками й телевізійниками», — сказав він.

Серед важливих напрацювань цього року й підписання угоди між урядом України та Європейською комісією про участь нашої країни в програмі ЄС «Креативна Європа» — проекті, який посилює взаємодію між Україною і європейським культурним простором. Програма «Креативна Європа» уможливить спільні творчі проекти з європейським митцями й дасть українцям змогу реалізовуватись в Європі. Участь у програмі  також дасть можливість брати участь у проектах, загальна вартість яких становить близько 1,5 мільярда євро. 

Проведення податкової реформи затягувати неприпустимо. Глава держави сподівається, що найближчим часом буде знайдено компромісне рішення, і новий бюджет на 2016 рік формуватиметься на новій податковій основі. Таке твердження Петро Порошенко озвучив під час традиційного інтерв’ю вітчизняним телеканалам. Продовжуючи тему, він повідомив про намір провести у вівторок засідання Національної ради реформ. Там він очікує компромісного рішення щодо податкового законодавства.

«Вважаю за необхідне, щоб нова податкова база передбачала середньотермінове планування, щоб одночасно була програма податкових змін на три роки і мораторій на зміни до податкового законодавства, який гарантував би стабільність податкового клімату для підприємців та інвесторів», — наголосив Президент. Окремо він наголосив, що не припустить шантажу щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, і вона запрацює з 1 січня 2016 року.  

На початку листопада НБУ анонсував перехід від стадії очищення банківської системи до стадії її перезавантаження. Реформа перебуває на етапі обговорення і переосмислення учасниками ринку. Ймовірно, після цього деякі ключові аспекти реформи банківського нагляду регулятора переглянуть.

Ідея розділити банки на групи через класифікацію бізнес-моделей правильна. Вивчаючи процеси банкрутства багатьох українських фінустанов, можна дійти висновку, що на українському ринку одні бізнес-моделі працюють краще, інші — гірше. Одні моделі більш ризиковані, інші — менш. 

Села Волноваського району — Павлопіль і Пищевик — визволили від бойовиків проросійських незаконних збройних формувань ще в лютому. Відтоді вони перебували у «сірій» зоні вздовж лінії розмежування. Умови проживання на цій території могли призвести до гуманітарної катастрофи. У Павлополі закрилися школа, дитячий садок і магазини, сюди тривалий час не завозили продукти харчування та медикаменти. Аби допомогти місцевим жителям, які опинилися у ситуації безвладдя і стали заручниками воєнного протистояння, обласна влада взялася повернути контроль держави на цими населеними пунктами.

Ще наприкінці листопада голова Донецької облдержадміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський повідомив про рішення, прийняте разом із штабом АТО, перенести контрольний пункт в’їзду-виїзду із села Гнутового до села Пищевик. «Це дасть змогу перенести блокпости від Маріуполя, спростити життя маріупольцям і вивести кілька населених пунктів із «сірої» зони», — озвучив він головну мету цього кроку. І на початку грудня нарешті почалися очікувані зміни: до цих двох сіл увійшли українські військові, тут розташують військову комендатуру, правоохоронців, представників Державної служби надзвичайних ситуацій та інші українські служби. 

Минулими вихідними на футбольних полях України відбулися матчі перенесеного 12-го туру чемпіонату України серед команд Прем’єр-ліги. Головною інтригою протистояння «Динамо» та «Металурга» було те, чи матч узагалі  відбудеться. Усім відомо, які проблеми має запорізький клуб. А тут ще й фанати команди закликали бойкотувати домашній матч, який вирішили провести не в Запоріжжі, а у Києві. Виявилося, що для людей, які допомогли «Металургу»  дотриматися до зимової перерви, не під силу було організувати приїзд чинного чемпіона.

Сусіди по ар’єргарду турнірної таблиці «Металіст» і «Чорноморець» у  звітному турі  розійшлися миром. «Футбол без нас проживе. Чи проживемо ми без футболу?» — такими словами наставник харків’ян Олександр Севідов мотивував своїх підопічних на останній цьогорічний матч. Однак вони більше переймаються іншим запитанням: «Заплатить чи не заплатить?», і вже втомилися вірити обіцянкам президента клубу, який переховується. 

У репортажах про життя Криму, відімкнутого від енергопостачання з України, важко не звернути уваги на суто російське ноу-хау — змонтовані на базі автомобілів велетенські автономні телевізори, що просто на вулицях і площах знеструмлених міст транслюють новини для позбавлених звичного інформаційного опіуму громадян. Звісно, можна іронізувати над Путіним, який замість вкрай потрібних електрогенераторів завіз на анексований півострів пристрої для промивання мізків. Однак навіть дефіцитну електроенергію у Криму нині використовують не для пекарень, а для друкарень, видані в яких масовими накладами газети безкоштовно роздають кримчанам замість хліба.

Фактично йдеться про повномасштабну кампанію інформаційного зомбування, добре опрацьовану ще з часів СРСР, коли одягнені у куфайки радянські громадяни із мізерними заробітками (у колгоспах до 1965 року взагалі не давали зарплат) були впевнені, що їхньому щасливому життю заздрять усі на світі. 

Із питанням де і як отримати витяг із Державного земельного кадастру (ДЗК) про земельну ділянку стикається майже кожний громадянин, який бажає купити або продати земельну ділянку, подарувати її, передати в оренду тощо.