Міністерство соціальної політики України підрахувало прожитковий мінімум з огляду на фактичні ціни жовтня 2015 року: для працездатних осіб він становить 2488 гривень. Це майже вдвічі більше за офіційно встановлений (з першого вересня прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1378 гривень). Дітям дошкільного віку та тим, хто втратив працездатність, пощастило ще менше: перші можуть розраховувати на 1167 гривень, а інваліди — лише на 1074 гривні, стверджує стаття 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік».

Логіку в підрахунках наших чиновників зрозуміти важко. По-перше, інваліди та малеча хочуть їсти, мабуть, не менше, ніж працездатні особи. А по-друге, чому прожитковий мінімум спочатку встановлюють у розмірі 1378 гривень, а потім починають коригувати «з урахуванням фактичних цін». Складається враження, що українські чиновники купують продукти харчування в інших магазинах, їздять не в українському міському транспорті й платять комунальні платежі не за українськими тарифами, якщо фактичні ціни для них — відкриття.  

Останні події навколо Українського центру оцінювання якості освіти змусили випускників і їхніх батьків дещо понервувати. Адже несподіване втручання в систему, вилучення правоохоронцями серверів з усією інформаційною базою могли дуже вплинути на проведення незалежного тестування наступного року. Тепер перед центром постають неабиякі виклики: не лише запустити підготовку до ЗНО, а й розробити нові завдання, залучити команду ІТ-фахівців, а головне — створити надійну систему безпеки. Про це «УК» розповідає новий директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим КАРАНДІЙ. 

Віце-президент США Джозеф Байден тримав слово у Верховній Раді сорок хвилин. Уперше за історію нашої незалежності високопосадовець такого рівня особисто звертався до українського народу, парламентаріїв, Президента, урядовців. Звертався чи попереджав? На це запитання, як і на багато інших, відповіді знайдуть політологи, експерти-аналітики й просто свідомі українці, які вміють читати між рядків. 

Головним для усіх нас сьогодні є те, що вдалося зупинити ворога. Армія відновила боєздатність, бойовий досвід, оперативну спроможність, технічну оснащеність, забезпеченість для успішного виконання завдань із захисту країни. Незважаючи на ризики відновлення збройного протистояння та постійну складну обстановку в зоні бойових дій, головними пріоритетами відомства міністр оборони Степан Полторак назвав реформи у Збройних силах. 

Колектив науковців Національного інституту стратегічних досліджень зробив першу комплексну спробу узагальнити гіркий досвід України, чию територіальну цілісність було грубо порушено, і змоделювати сценарії, за якими цю територіальну цілісність може бути відновлено, у монографії «Донбас і Крим: ціна повернення». 

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв презентував план «Реформування корпоративної системи управління «Нафтогазом». Реорганізацію компанії планується завершити до 2017 року. 

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у листопаді 2015 року порівняно з жовтнем становив 102,0%, за період січень - листопад 2015 року – 142,3%. За період січень 1998 року - листопад 2015 року – 924,8%. 

Якщо раніше навіть цікаві та корисні громадські проекти часто викидали на смітник через нестачу коштів для їхньої реалізації,  то нині, здається, в цьому відбувається прорив. Тепер отримати гранти за цікаву та зрозуміло оформлену ідею можна і від громадських організацій, і від влади. 

Чимало користувачів соцмереж постять карти України з територією нашої держави, значно більшою за нинішню. На цих мапах наші західні кордони розташовані у східній Польщі (Лемківщина, Надсяння, Холмщина і Підляшшя), а північні — у південній Білорусі (Берестейщина і Гомельщина). Найбільші шматки «української території» покривають землі сучасної Російської Федерації. Північ і північний схід України доповнюють Стародубщина, Сіверщина зі Слобожанщиною, а найбільш ласий шматок на південному сході, за Азовським і Чорним морями, — Кубань і Ставропілля. 

Коли Анатолій Ткачук ішов у депутати у 1990-ті роки, його основним гаслом була незалежність України, хоч більшість кандидатів не комуністів говорили лише про новий союзний договір та оновлений СРСР. Він брав участь у становленні українського законодавства та державного суверенітету. Потім пан Анатолій зайнявся більш серйозними справами, ніж депутатство — дослідженнями і впровадженням ідей місцевого самоврядування та регіонального розвитку. Робив це спочатку поза межами держорганів, потім — на міністерському і державному рівнях. Він автор багатьох законопроектів щодо місцевого самоврядування і розвитку громадських організацій в Україні.

Про вплив неефективної місцевої влади на економіку територій, перші результати реформи децентралізації та її виклики «УК» розповідає директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій ТКАЧУК.