251 народний депутат, проголосувавши за зниження ренти для ПАТ «Укргазвидобування» з 1 квітня по 31 грудня 2016 року із 70% до 50%, нарешті частково розв’язав гостру проблему, породжену парламентом у березні 2015 року, коли народні обранці дружно внесли зміни у Податковий кодекс стосовно підвищення рентних платежів із 20% до 70%. Попри новорічні свята, Україна поступово починає повертатися до реалій життя, зокрема й енергетичного. І морозний початок січня змушує всіх знову говорити про газ. Для пересічних українців ці розмови більшою мірою пов’язані із підвищеними тарифами, а от для експертів енергетичного ринку — зі зменшенням видобутку блакитного палива. За оцінкою Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» та Київського міжнародного енергетичного клубу «Q-Club», споживання газу в нашій державі за 11 місяців 2015 року (нових даних поки що немає) скоротилося до 34,9 мільярда кубічних метрів (2014-го цей показник становив 42,6 мільярда кубів).
Фахівці пояснюють це передусім зниженням промислового виробництва та зменшенням використання блакитного палива населенням загалом.
Відповідно скоротився й імпорт газу до рівня 17 мільярдів кубічних метрів (у довоєнному 2013 році Україна закупила 28 мільярдів кубів). За даними відділу зв’язків з громадськістю та пресою ТОВ «Укртрансгаз», торік на потреби вітчизняних споживачів було імпортовано з європейських країн понад 10,2 мільярда кубометрів газу, а з території Росії — 6,1 мільярда. Словацький реверс практично на 95% покрив імпортну трубу з ЄС. Нинішнього року, повідомляє центральний диспетчерський департамент оператора вітчизняної газотранспортної системи, вже отримано заявки на закупку газу з Європи в об’ємі 13 мільярдів кубометрів.
Проте чи не є залежність України нехай і від дешевшої за російську, але все ж таки чужої європейської труби загрозою для енергетики держави? Експерти запевняють: так. Адже купуючи газ в ЄС, ми не розвиваємо власні родовища, через що видобуток українського газу торік скоротився приблизно до 19,9 мільярда кубічних метрів, тоді як 2014-го він становив 20,5 мільярда кубічних метрів.
Колтюбингові технології
Цю ситуацію пообіцяв поліпшити до 2020 року міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин. На одній з останніх своїх прес-конференцій він заявив, що упродовж найближчих п'яти років видобуток газу в нашій державі зросте щонайменше на 5 мільярдів кубометрів. ПАТ «Укргазвидобування» для цього отримає нові ліцензії. А от фінансування для збільшення видобутку газу компанія мусить знайти сама.
Новий керівник ПАТ «Укргазвидобування» Олег Прохоренко на такі заяви пана міністра відреагував стримано: на підсумковій прес-конференції (15 грудня 2015 року) він сказав, що внесок товариства у загальний видобуток газу в країні торік становив 3/4 загального обсягу, тож аби працювати продуктивніше, компанії потрібні капітальні інвестиції — майже 9 мільярдів гривень. «Для нас це (фінансове наповнення) — проблема, оскільки за нинішньої ставки ренти в компанії з'являється дефіцит у 6 мільярдів гривень», — зазначив пан Прохоренко.
24 грудня 2015 року депутати Верховної Ради нарешті «почули» керівника ПАТ «Укргазвидобування» і знизили ренту для товариства із 70% до 50%. Але чи призупинять ці 20% стабільний спад видобутку газу компанії? До речі, останній виправдовують «природним» зниженням тиску пласта, на чому товариство щорічно втрачає 1,3 мільярда кубометрів газу, або ж додатковими втратами через АТО (185 мільйонів кубометрів газу) чи зниженням на 24% видобутку від операторів, з якими укладено договори про спільну діяльність. Проте експерти-енергетики вбачають у падінні видобутку газу значне зниження ресурсної бази ПАТ «Укргазвидобування»: наприклад, упродовж 2007—2014 років підприємство отримало лише чотири спецдозволи на розвідування нових площ зі 100 необхідних. Тому за останні три роки товариство видобуло 45 мільярдів кубометрів газу, а збільшити запаси змогло лише на 29 мільярдів кубометрів замість необхідних 150 мільярдів кубометрів. Аби забезпечити збільшення видобутку газу, необхідно (за підрахунками компанії) наростити запаси блакитного палива до такого рівня, щоб вони вдвічі-втричі перевищували обсяги фактичного видобування.
Задля цього менеджмент ПАТ «Укргазвидобування» розробив план трансформації, який дасть змогу підприємству вийти на обсяги видобутку 20 мільярдів кубометрів газу щорічно вже до 2020 року. За словами першого заступника голови правління товариства Олександра Романюка, ставку буде зроблено не стільки на буріння нових свердловин, скільки на інтенсифікацію наявних, оскільки це дає змогу видобувати газ із меншими втратами завдяки використанню технології колтюбінгу та гідророзриву пласта.
Науковці в цьому теж бачать порятунок: доктор технічних наук, професор, академік та віце-президент Української нафтогазової академії Роман Яремійчук заявив торік ЗМІ, що колтюбінгові технології передбачають «застосування гнучких труб, які можна, мов линву, спускати у свердловину на глибину 4—5 тисяч метрів. З їхньою допомогою можна легко бурити горизонтальні відгалуження зі старих свердловин».
ПАТ «Укргазвидобування», яке 2015-го відкрило Лютнянське родовище із запасами 2,4 мільярда кубометрів і ввело в експлуатацію Кузьмичівське родовище з віддачею 100 тисяч кубометрів газу на добу, нові технології дадуть змогу 2016-го збільшити розвідування бурінням на 30%. Крім того, інвестиційною програмою компанії передбачено запуск 10 дотискних компресорних станцій, а також іще 3 — у межах спільної діяльності.
Повернути своє
Ще одним шляхом нарощування видобутку газу можуть стати рішучі дії уряду та НАК «Нафтогаз України» у питанні повернення контролю над газовидобувними активами на мілководному шельфі Чорного моря. «Нафтовидобування втратило близько 60 тисяч тонн нафти в рік із Семенівського родовища на Керченському півострові, — наголошує Роман Яремійчук. — Нафта там особлива: з неї виготовляли мастила для ракет і літаків. А от щодо газу, то варто знати, що 2013 року зі Штормового та Одеського родовищ видобули 1,67 мільярда кубометрів газу. Поряд було підготовлене до експлуатації родовище Безіменне, запаси якого оцінювали приблизно в 10 мільярдів кубометрів. 2014 року з цих родовищ планували видобути 2,4 мільярда кубометрів газу, а наступного — три мільярди».
Повернути Україні величезний чорноморський ресурс нафти й газу, розроблений нині вже покійним відомим геологом колишнім профільним міністром Петром Шпаком (державну програму освоєння чорноморського регіону ухвалили ще в 1990-ті), це — стратегічне завдання. Видобутої там нафти та газу вистачило б для забезпечення потреб України на десятки років. «Окрім того, скандально відомі «вишки Бойка» і все обладнання (29 кораблів, які їх обслуговували) купувалися за гроші з бюджету України, — підсумовує пан Яремійчук. — Тому Росія, навіть якщо винести за дужки анексію, не має права їх привласнювати». З цього приводу Роман Яремійчук звертався до Президента Петра Порошенка. Він виклав свої міркування: по-перше, якщо вже росіяни нахабно експлуатують Голіцинське та Одеське родовища, то вони мали б принаймні платити Україні за той мільярд з гаком кубів газу. По-друге, Україна повинна порушувати питання, щоб Росія повернула нам обладнання. Україна мала б уже давно стосовно цієї ситуації подавати позов до міжнародного арбітражу, не чекати, поки Крим повернеться. Це питання легко вирішити на нашу користь.
Валентин ЗЕМЛЯНСЬКИЙ,
директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин:
— Безумовно, у рішенні знизити ренту більше позитиву. Уряд багато говорить про необхідність збільшення власного газовидобутку. Водночас, збільшивши ставки ренти, він практично блокував можливість розвитку газовидобувної галузі України. Зменшення рентних платежів дасть змогу вивільнити обігові кошти і облаштувати нові родовища для стабілізації ситуації з видобутком газу в Україні.
Свого часу керівництво НАК «Нафтогаз України» наполягало на необхідності збільшення тарифів для забезпечення додатковим грошовим потоком державну газовидобувну компанію. Однак значний розмір ренти не давав підстав говорити про можливість зростання рівня видобутку та можливості зменшення тарифів на газ для населення.
Газовий ринок в Україні — більш ніж перспективний. Але для його розвитку необхідно запровадити перехідний період, який дав би змогу як гравцям ринку, так і споживачам призвичаїтися до нових умов функціонування газової галузі.
Ми в Google+