Південний Буг — третя за довжиною річка України, яка є виключно українською. Бере початок на Поділлі, протікає центральними і південними областями (Хмельницька, Вінницька).

Упродовж століть назва річки змінювалася. Турки називали її Ак-су, що означає «біла вода», греки — Гіпанісом або Іпанісом. Слов’яни нарекли річку Богом, у розумінні «багата» або «та, що тече багатою, родючою землею». Вважається також, що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси «кривий», «покручений». 

Спогади про минуле так чи інакше постійно пронизують усе наше життя. Мовляв, і дерева колись були вищими, і трава зеленішою, і глина глинянішою. Продовжити цей перелік кожен може відповідно до власних уподобань. 

Підприємства у ринковій економіці наражаються на ризики, наслідком яких може бути й припинення виробничої діяльності. Конкуренція відсіює слабких гравців з ринку, що є стимулом для підвищення ефективності та технологічної модернізації. Проте держава не може кинути напризволяще стратегічно важливі підприємства та державні банки, оскільки це призведе до багатьох банкрутств та припинення надання соціально важливих послуг. Для запобігання цьому держава має володіти інструментарієм допомоги підприємствам у разі фінансової скрути. 

Хоч уже ХХІ сторіччя, навряд чи можна стверджувати, що в кожній українській родині панує повне рівноправ’я між чоловіками й жінками. Так, з одного боку, на відміну від ХІХ сторіччя, коли більшість жінок залишалися вдома і займалися хатніми справами, тому що для них просто не було роботи поза хатою та господарством, нині українські жінки нарівні з чоловіками вранці прямують на роботу. А деякі в певних галузях діяльності досягають навіть більшого, ніж чоловіки. 

На позачергове засідання Верховна Рада зібралася для ухвалення законопроектів, потрібних для виконання Україною Плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС. Без зайвих відступів народні обранці взялися за роботу. На їхні позитивні голоси вже не впливали контраргументи щодо недолугості остаточних редакцій деяких норм документів. Копітка робота дала свої плоди: урядовці та представники парламентських фракцій консенсусу досягли, техніко-юридичні правки внесено і деякі законопроекти ухвалено в другому читанні. За процесом у сесійній залі спостерігали й урядовці разом із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Помірний розгляд документів та врешті-решт фінальні рішення не підвищили градуса в сесійній залі Верховної Ради і не вимагали від представників Кабміну щось коментувати. 

Питання кардинальних змін у судовій системі стали наріжним каменем чергового засідання Національної ради реформ, проведеного під головуванням Президента Петра Порошенка. Саме він назвав цю дискусію фінальною, пообіцявши невдовзі внести до Верховної Ради узгоджений проект. 

Днями у столиці одночасно відкрилися дві масштабні виставки, присвячені сучасним здобуткам у декоративно-прикладній творчості. Національна спілка майстрів народного мистецтва України представлятиме найкращі роботи 2015 року впродовж місяця. А в Українському домі чотири дні тривала Всеукраїнська виставка «Український сувенір-2015». Чим потішили обидві? 

Один із найавторитетніших у міжнародному освітньому середовищі  вебометричний рейтинг університетів світу в січневій публікації (його складають двічі на рік) оприлюднив чергову розстановку за ступенем представлення діяльності цих навчальних закладів в інтернет-просторі. Цього разу до рейтингу ввели й 297 вітчизняних вишів. Приємно відзначити, що цього року серед вишів Черкащини лідер — Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Серед українських вишів університет посідає 19-ту сходинку, а серед вишів Центральної та Східної Європи — 257-му. Щодо педагогічних вищих навчальних закладів, то до двадцятки найкращих увійшли лише два університети: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова й Уманський державний педагогічний університет. Порівняно з рейтингами, оприлюдненими Webometrics у попередні періоди, УДПУ демонструє надзвичайно стрімку позитивну динаміку. 

Нині український театр не лише в пошуку добротної сучасної драматургії. Кожен режисер прагне чимось звабити, зацікавити, закликати глядача прийти й переглянути його постановку. Цієї осені влаштував собі справжній тиждень переглядів вистав, до того ж не рідної тернопільської трупи, а сусідів. Допоміг мені в цьому фестиваль «Тернопільські театральні вечори». До файного міста на це свято Мельпомени власні роботи привезли театри Львова, Луцька, Чернівців, Хмельницького, Рівного, Івано-Франківська.

Хто боїться — у того в очах двоїться. Але очі збільшують побачене і не від страху — у меблевих магазинах, наприклад, вони розширюють квадратуру багатьох наших помешкань ще радянського мініпланування. Там здається, що уподобаним софам-диванам-комодам і в нас удома буде так само не тісно, як на просторих торговельних площах. І дехто тверезіє від такого візуального запаморочення запізно: коли вантажники забирають меблевий гарнітур (з «компліментами» і штрафними сумами з вашого гаманця) одразу потому, як втиснуть у кімнату його складові — між ними не пробратися не лише вам і  домочадцям, а й вашим тіням.