Пожежа на території польового складу ракетно-артилерійського озброєння Міноборони у Сватовому, де зберігалося понад 3 тисячі тонн боєприпасів, почалася у четвер увечері й тривала цілу ніч. Періодичність вибухів снарядів становила один на десять хвилин. 

Днями завершився Всеукраїнський збір представників громадських об’єднань ветеранів та учасників АТО. Захід відбувся у форматі відкритого діалогу між представниками 70 громадських ветеранських об’єднань і представників влади. 

Важко переоцінити значення реабілітації в житті людей з особливими потребами. На жаль, санаторії різних напрямів та профілів, інші заклади, зокрема найсучасніші, нині не вельми доступні пересічному українцеві. Тому на місцях намагаються полегшити долю інвалідів, розбудовуючи відповідні можливості реабілітації.

Один із закладів відновлення здоров’я людей з особливими потребами з’явився завдяки місцевій громаді в Умані на Черкащині. Як розповіла начальник управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради Галина Кучер, про реабілітаційний комплекс потурбувалися місцеві активісти за сприяння міської ради. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Рецидив радянської доби

Літописець Січі у борні проти двох імперій

Автор «Набату» не поступився совістю

У вересні вибаглива лондонська публіка стала свідком великого творчого проекту «Культура України сьогодні», в межах якого вперше у столиці Великобританії показано вистави Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Гастролі театру планували на тиждень, та лондонська організаційна сторона, переглянувши вистави, попросила продовжити їх ще на стільки само.

«Вистава, яку неможливо забути», «актори в українській класиці перевершили всі очікування», «пронизлива історія, витончено передана зірковим акторським складом», «що більше дізнаватимемося про українську культуру, то більше в нас шансів зрозуміти корінь проблем цієї неспокійної, але відважної юної демократії», — так відгукнулася незалежна лондонська критика на виступи київських митців. Подробиці цього проекту і нинішнього життя театру ми дізналися від генерального директора — художнього керівника театру Михайла РЕЗНІКОВИЧА. 

Нарешті цьогорічна Покрова виправдала прадавні прогнози народних синоптиків — вкрила землю снігом. Щоправда, тільки в окремих країнах Європи і в західному регіоні України. На Київщині температура знизилася до мінус семи градусів. Раптовий приморозок спричинив активне опадання листя з дерев. Тільки не золотого, а зеленого. Хоч народна мудрість і стверджує, що «листопад — зими брат», особливого похолодання ще не відчуваємо. Жовтень в останні дні порадував теплим дощиком. На київських базарах з’явилися перші продавці грибів. 

Заміна паспорта, вклеювання в нього фотографії або ж оформлення реєстрації за місцем проживання перетворилися для киян на справжнє випробування. Адже для цього у центрах надання адміністративних послуг столиці слід вистояти величезну чергу, яку зазвичай доводиться займати ще до їхнього відкриття. За даними КМДА, за 9 місяців цього року кількість відвідувачів столичних ЦНАП збільшилася на 13 723 особи порівняно з аналогічним періодом 2014 року до 229 638. Як цю проблему намагається розв’язати місцева влада? 

Ми звикли до численних телешоу, на які підбирають тих, хто найкраще співає, танцює, жартує. Проте патріотична складова таких розважальних заходів організаторів не надто цікавить. Для них головне — створити видовище. Скажімо, мова шоу начебто й неважлива, але російською вперто не бажають поступатися окремі члени журі навіть у спілкуванні з учасниками, що розмовляють українською. 

Цьогорічні одинадцятикласники та їхні батьки дедалі частіше замислюються над вступом до вищих навчальних закладів. Тим паче у 2016 році на абітурієнтів чекає чимало змін. Нещодавно Міністерство освіти і науки затвердило нові Умови прийому до вишів.

До цього урочистого моменту полковник Євген Сидоренко, заступник начальника озброєння управління оперативного командування «Схід», ішов 27 років. Не просто йшов — служив. Віддано, добросовісно виконував свій професійний обов’язок. Патріотизм і відданість Батьківщині — чесноти, притаманні його характеру, він красномовно проявив зокрема під час перебування в зоні АТО. Вони беруть гору навіть над ціною його життя та власними вигодами — такими, як власне житло. Дружина Альона із сім’ї військового, тож розуміє чоловіка і жодного разу не виказала хоча б якогось невдоволення необлаштованим побутом чи ненормованим графіком служби чоловіка.

 Чи міг уявити випускник мелітопольської десятирічки, яким буде його життя через понад двадцять років служби, у 1988 році, коли вступав до Київського танкового вищого військового інженерного училища імені Якубовського? Вочевидь ні, бо так далеко подумки не забігав. Навчаючись у восьмому класі, зробив усвідомлений вибір професії військового. Того року Євген написав запити чи не в десяток військових училищ. Отримав відповідь із чотирьох танкових. Єдине, що засмучувало: через високий зріст не проходив на командний факультет. Батьки Євгена — цивільні інженери. Тому довго не вагався і подав документи на спеціальність військового інженера.