Президент Петро Порошенко вчора здійснив офіційний візит до Туркменістану. Офіційна церемонія зустрічі глави Української держави та Президента Республіки Туркменістан Гурбангули Бердимухамедова в центрі столиці Туркменістану на площі Незалежності розпочалася з виконання гімнів обох країн. Після цього президенти оглянули стрій воїнів Почесної варти та представили членів делегацій.

По завершенні урочистостей у президентському палаці Рухиєт відбулася зустріч Петра Порошенка та Гурбангули Бердимухамедова у форматі віч-на-віч. Особиста зустріч глав держав продовжилася українсько-туркменськими переговорами в розширеному складі. З українського боку в них, окрім Президента Петра Порошенка, взяли участь віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, заступник Секретаря РНБО Олег Гладковський. 

Наприкінці вересня Рада національної безпеки та оборони України на рік заборонила 29-ти російським авіакомпаніям здійснювати рейси в українському напрямку. А також всі транзитні перельоти через нашу територію,  якщо на борту літаків є товари військового чи подвійного призначення, жива військова сила. Як відомо дотепер через наш повітряний простір російські авіакомпанії доставляли зброю у Сирію, здійснювали незаконні польоти до анексованого Криму та через заборонені зони. Вони мали сплатити 700 мільйонів гривень штрафів Держ авіаслужбі.

Відповідь Москви не забарилася. Росавіація повідомила про заборону з 25 жовтня літати у Російську Федерацію українським авіаперевізникам. Натомість Державіа служба вдалася до контрзаходів, запровадивши повну заборону польотів в Україну російським компаніям — навіть тим, що раніше не потрапили під санкції. При цьому зауважила, що готова скасувати своє останнє рішення, якщо Росавіація «не рубатиме» крила українським перевізникам. 

Зібравшись цими днями заготовити картоплю на зиму, звернув увагу на те, що незважаючи на сухе літо, вона в Полтаві порівняно дешева. На оптовому ринку продається в середньому по 3 гривні 50 копійок за кілограм. Така ціна на неї в місті тримається з початку вересня. По 4 гривні можна купити елітну картоплю.

«Це вона через те дешева, — застерегла знайома, — що вражена хворобами. Сьогодні ти її купиш, а вже через тиждень вона почорніє і почне гнити. Уже маю такий досвід. Тож не купуй дешеву, а тільки ту, що дорожча».

У  межах оголошеного Організацією Об’єднаних Націй «Міжнародного року грунтів» в аеропорту «Харків» удруге відбувся форум «Агропорт-2015». Це єдиний захід, присвячений розвитку агробізнесу, який внесено в календар ООН. Порівняно з попередніми представницькими зборами, нинішні вразили своєю масштабністю: різноманіттям виставкових експонатів, кількістю й проблематикою панельних дискусій і спеціалізованих конференцій, міжнародним представництвом. У ньому взяли участь 350 агрокомпаній, 40 експертів та понад 4 тисячі гостей. Загалом відбулося понад 20 різних заходів.

Як уточнила координатор IV Східноукраїнського агрофоруму в межах AGROPORT-2015 Тетяна Гаврик, крім представників різних міжнародних інституцій, таких як IFC, ЄБРР, Світовий банк, були експерти з Німеччини та Італії. Панельні дискусії під час агрофоруму присвячували розвиткові сільських територій, малого та середнього бізнесу, наданню переробникам максимальної допомоги (експертної, фінансової тощо). 

Екологічно чиста, ретельно відібрана сировина без пальмового масла в її складі, багаторівневий контроль і орієнтованість на дитину — принципова позиція керівництва Хорольського молококонсервного комбінату дитячих продуктів при виробництві харчування для малюків. Досконалу якість і безпечність продукції підтверджено сертифікатами Міжнародної системи управління безпечністю та якістю харчових продуктів — НАССР (ДСТУ ІSО 22000) та ІSО (ДСТУ ІSО 9001). Про успіхи та перспективи цього унікального в Україні підприємства, про те, якою має бути харчова продукція для дітей ведемо мову з директором комбінату Віталієм ІЛЬНИЦЬКИМ. 

Жінки й дівчата, які потерпають від жорстокого ставлення у сім’ї, часто змушені тікати зі своїх домівок. Чимало з них опиняються просто на вулиці без засобів для існування, без документів, та найстрашніше — без підтримки рідних і друзів. Багато молодих жінок із дітьми опинилися у складних життєвих ситуаціях, спричинених воєнним конфліктом на сході країни. Їхні помешкання руйнуються, життю загрожує смертельна небезпека, тому доводиться тікати і шукати інших безпечних місць.

Саме для таких потерпілих жінок у 2013 році було створено соціальну квартиру, в якій тимчасово можуть проживати водночас шість мам із дітьми. За цей період соціальна квартира надала прихисток 33 жінкам, зокрема і вимушеним переселенкам з Донбасу. У трьох кімнатах і просторій кухні створено всі умови та зручності, щоб мешканки почувались як удома. Квартира має ще четверту кімнату, де цілодобово чергують соціальні працівники. За час проживання у квартирі, а це, як правило, до півроку, її мешканки отримують послуги психолога та юриста.  

На IX з’їзд 260 інфекціоністів  із 24 областей  зібралися  в Тернополі. 

Примітно, що на адресу з’їзду надійшов лист від імені 95 інфекціоністів Криму, які засвідчили свою повагу та побажали успіхів. Президент Всеукраїнської асоціації інфекціоністів професор Михайло Андрейчин  у вступному слові наголосив, що національній безпеці країни передовсім  загрожують хвороби, які набули значного поширення: ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити, герпетичні, кишкові та арбовірусні інфекції, а також різні паразитози. 

Випробування на професіоналізм і мужність проходять військові медики, які рятують поранених бійців у зоні АТО та забезпечують їхню доставку в шпиталі. Лікаря анестезіолога-реаніматолога Вадима Бабія, який працює у вінницькому Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, торік навесні направили на підсилення медичного забезпечення 95-ї аеромобільної бригади. Не раз йому доводилося в польових умовах боротися за людське життя. А поблизу гори Карачун їхня колона, потрапивши в засідку, прийняла бій. В умовах бою, надаючи допомогу пораненим, його самого поранено в око.

Указом Президента України Вадима Бабія нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Тривалий час він лікувався. За сприяння волонтерів ключове оперативне втручання на оці йому виконали у США. Після одужання здійснив десятки вильотів у складі медичної бригади літака «Vita», що транспортує важкопоранених і хворих із шпиталів Харкова і Дніпропетровська до Києва, Одеси, Львова, Вінниці. Так розвантажуються лікарні, найближчі до передової. А якщо хворого на велику відстань везти автомобілем, у нього можуть виникнути ускладнення. 

Уперше на п’єдестал пошани авіамоделіст із Жовкви Андрій Умрихін піднявся у 10-річному віці — став чемпіоном рідної Львівській області. Потім були перемоги в змаганнях різного рівня, зокрема й світового та європейського. Але професію обрав дуже мирну — став педагогом, і тепер його стаж роботи вже перевищує 26 років. Щоправда, щойно почалася антитерористична операція на сході країни, як Андрій Олександрович пішов у волонтери — возив допомогу добровольцям. На власні очі побачив, як важко бійцям. І розумів, що наука авіамоделювання може допомогти, адже це стратегічне озброєння у сучасній війні. Тому влітку минулого року у Львові він відкрив школу підготовки, де тепер навчаються керувати безпілотними апаратами бійці батальйонів «Азов», «Донбас», «Дніпро». А сам пішов добровольцем у батальйон «Луганськ-1».

Торік Андрій Умрихін із прапорщиком ЗСУ Станіславом Чорним в одному екіпажі стали чемпіонами світу. А ось на першість Європи в болгарське місто Пазарджик влітку нинішнього року довелося їхати практично без підготовки. 

Обшук у Бібліотеці української літератури в Москві, арешт її директора Наталі Шаріної, затримання співголови об’єднання українців Росії Валерія Семененка і нарешті рішення Федеральної міграційної служби РФ про перереєстрацію українських громадян, які перебувають на території Росії, для «визначення їхнього правового статусу» — події невипадкові й тісно між собою пов’язані.

Атаку на культурний осередок українців у Росії інакше, ніж істерією, не назвеш. Адже керівництво Бібліотеки української літератури, навчене попередніми досвідами обшуків і перебуваючи під усевидющим оком ФСБ, намагається чітко дотримуватися драконівських вимог російського законодавства, щоб зайвий раз не наражатися на небезпеку.