Статті

Агітувати за здоровий спосіб життя — справа потрібна. Та куди ефективніше переконувати молодь піти у басейн чи на спортивний майданчик замість того, аби марнувати час і здоров’я за кухлем пива. А де вони ті басейни та майданчики? — неодмінно почуєте скептичне запитання у відповідь. Допомогти в облаштуванні спортивної інфраструктури древнього Львова допоможе  реалізація пілотного проекту уряду України та Німецького банку розвитку KfW «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури».

Спілкуючись з Олександром, важко розпізнати в ньому зірку світового спорту. Хіба що міцний потиск руки і накачані біцепси видають у ньому справжнього бійця. Адже юнак уподобав доволі рідкісний і специфічний вид змагань — панкратіон.  Зітканий з елементів кулачного бою і боротьби, він дійшов з античних часів Олександра Македонського, коли ще був олімпійським видом єдиноборств. З різних причин, серед яких і високий травматизм, про нього свого часу забули. Але в середині 90-х панкратіон повернувся в Україну.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник — один з найбільших музейних комплексів Європи, який входить до списку Всесвітнього культурного спадку ЮНЕСКО, — сьогодні святкує 85-річчя. А найдорожчі подарунки до таких дат — звісно ж, від найрідніших людей…

Привітання Президента України та  Прем’єр-міністр України з Днем Знать.

Президент Віктор Янукович взяв участь в урочистому відкритті новозбудованої Київської інженерної гімназії. Вітаючи школярів, їхніх батьків і вчителів із Днем знань, глава держави зазначив, що свято в Україні відзначили у майже 20 тисячах шкіл, де навчатимуться понад 4 мільйони учнів.  Уперше до школи цього року йдуть понад 400 тисяч дітей. «Я хотів би побажати, щоб цей навчальний рік був добрим», — сказав Віктор Янукович.

Навіть сьогодні, серед тих з ким довелося спілкуватися, немає єдиної думки щодо  гривні. Точніше кажучи, стосовно того вчасно чи передчасно її ввели в обіг, міцна вона як грошова одиниця, чи слабка. Звичайно, дискусію на цю тему ведуть не пересічні громадяни, а представники двох державних структур, ті, хто у 1996 році не зі слів, а, так би мовити, на практиці відчув, що таке грошова реформа. Цікаво, що і сьогодні, коли поспілкуватися з банкірами та урядовцями, можна пересвідчитися, що їхні інтереси не завжди збігаються. Адже урядам у всі часи необхідна була грошова маса, а Нацбанк, щоб тримати у „вуздечці” інфляційні процеси, змушений проводити жорстку монетарну політику.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» нещодавно отримало державне замовлення на виконання робіт зі зведення новітнього медичного комплексу на території лікарні «Охматдит». Про те, як  реалізовуватиметься цей проект, які технології та підходи застосовуватимуться при будівництві, ми говоримо з керівником компанії Іриною Коваль.

На відміну від розвинених країн світу, де земельні ділянки с/г призначення вже давно слугують як застава для отримання кредитів не лише під посівну, а й на впровадження сучасних технологій, в Україні все ще попереду. Як зазначають фахівці, щойно буде скасовано мораторій на купівлю-продаж с/г землі та запрацює ринок, фінзаклади розпочнуть активніше позичати гроші під неї. Адже, як-то кажуть, нема ринку — нема ціни. Та й що робити банку із землею, яку не можна продати у разі неповернення боргу?  

 Реанімувати застаріле комунальне господарство кожен уряд намагається по-своєму. Нинішня влада робить ставку на заміну комунальних ЖЕКів об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків. Ініціатива наразі провисає, оскільки власники квартир не бачать нових ефективних управлінців, особливо якщо це стосується старого житлового фонду. Песимістів переконують, обіцяючи підтримку бюджету. Свій вихід із ситуації пропонує й Антимонопольний комітет.

Спочатку в самому центрі міста відкрили Будинок художника з кількома виставковими залами і місцем для роботи штабу творчої організації. До того спілка мала притулок у підвальній кімнаті. Та попри це, виставки проводила регулярно завдяки підтримці художнього й краєзнавчого музеїв, Будинку працівників культури, інших установ. 

Не знаю, як у кого, а от у мене вітчизняне ціноутворення подекуди викликає хвилю обурення й здивування. Ось найсвіжіший приклад. Кілька тижнів тому в одному з вітчизняних мережевих супермаркетів придбала кавунця. Втриматись від його купівлі аж ніяк не можна було, оскільки кіло «смугастика» коштувало 0,99 грн. Ціна тішила і око, й гаманець. Особливо, якщо врахувати, що на базарі такі самі ягоди продавали по 2,50 грн за кіло.

 Найкращий в Україні оздоровчий центр санаторного типу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, побудували в селі Олефірівка Миргородського району на Полтавщині. Тепер на теренах області працює 22 заміські дитячі оздоровниці, більшість яких збереглася тут ще з радянських часів. 

Як стверджують не лише вітчизняні, а й зарубіжні експерти, здобутки українських селекціонерів не поступаються, а в багатьох випадках перевершують закордонні аналоги. Чому ж тоді віддача поля і ферм в Україні нижча, ніж у європейських країнах? Про це розмова оглядача «Урядового кур’єра» з Президентом Національної академії аграрних наук України, першим заступником міністра аграрної політики та продовольства академіком Миколою БЕЗУГЛИМ.

У серпні нинішнього року Укрзалізниця підписала договір з акціонерним товариством «Будівельна асоціація «Інтербудмонтаж» на проектування та будівництво нового двоколійного Бескидського тунелю протяжністю 1822 метри. Його прокладуть поряд з існуючим одноколійним, який за понад сотню років експлуатації перетворився в аварійний.

Під час робочої поїздки до Запоріжжя Прем’єр-міністр Микола Азаров, ознайомившись з ходом будівельних робіт на мостових переходах через річку Дніпро, відтермінував здачу  першої черги запорізьких мостів (пуск першої черги планували на 2012 рік). Однак попросив будівельників істотно пришвидшити темпи виконання робіт. За словами глави уряду, саме запорізькі мости стали одним з  основних приводів для його робочої поїздки.  

Загалом сьогодні за парти сядуть 4 мільйони 200 тисяч школярів. Переважна більшість з них почне новий навчальний рік у відремонтованих класах. Для когось ця подія стане ще урочистішою, бо їхнє шкільне подвір’я прикрасить новобудова. Скажімо, у Старожинецькому районі Буковини — це Кам’янська школа. А от школа в Молодії Глибоцького району йшла до свого 1 вересня довгих 20 років. Як кажуть, не факт, що й цього року було б свято на її вулиці, хоч  державний і місцевий бюджет виділили 29 млн гривень, аби своїх рук не доклала громада. Тут працювали і батьки, й старшокласники, і  вчителі.

Після робочої поїздки Харківською областю Прем’єр-міністр Микола Азаров зробив для себе і уряду багато цікавих і корисних висновків, якими не зміг не поділитися з колегами й журналістами. Він залишився задоволеним від налагодження зворотного зв’язку між центром і регіонами. Дізнався, як на місцевому рівні реалізуються урядові завдання, як використовуються кошти плат- ників податків (читай, державного бюджету). Та й реальне ознайомлення зі станом справ є багатим матеріалом для прийняття важливих державних рішень. 

Днями у Будинку уряду перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі провів селекторну нараду з керівниками всіх регіонів України. Було обговорено низку важливих для країни питань, і за результатами наради  було дано кілька важливих доручень. 

Енергетична галузь нашої економіки і всі питання, що пов’язані з її роботою, завжди будуть актуальними і перебуватимуть в зоні особливої уваги громадськості. Тут і перехід на альтернативні види енергії, і розвиток атомної енергетики, і видобуток власної нафти й газу, і ціноутворення, вугільна промисловість, і переговори з Російською Федерацією щодо ціни на блакитне паливо, загалом спектр широчезний. Про найактуальніші питання розвитку вітчизняної енергетики «Урядовий кур’єр» звернувся з проханням розповісти до керівника Міненерговугілля Юрія Бойка.

До цієї тихої, захованої від штормів та вітру бухти на північній околиці Вилкового туристичні баркаси і катери практично не заходять, бо її не позначено на маршрутах. Донедавна ця акваторія була, по суті, закритою для стороннього ока, бо належить тутешньому судноремонтному заводу. А сьогодні… Могутній Дунай — майже поряд — ще живе своїм, більш-менш активним життям, а ця затока з десятками пришвартованих одне до одного суховантажних суден та  барж несе на собі відбиток печалі й безнадійності. Тиша вражає. Ні людського гомону, ні гуркоту техніки. Колись на цьому підприємстві налічувалося близько  півтори тисячі людей. Сьогодні — кілька десятків.