Знаковою називають у Національному антарктичному науковому центрі подію, що відбулася нещодавно. Українська станція «Академік Вернадський», на якій нині працює ювілейний 20-й загін дослідників, згодом отримає чудові подарунки. Це нові сучасні плавзасоби — три надувні човни вітчизняних виробників Aqua-Storm, Aqua-Star і Elling. Що це означає для зимівників, розпитуємо в головного інженера центру Ігоря МОРОЗА.
.jpg)
— Ігоре Володимировичу, чому так акцентують на цих човнах?
— Бо плавзасоби на станції «Академік Вернадський» перебувають, м’яко кажучи, на останньому диханні, адже через складну льодову обстановку, часті перепади температури вони систематично виходять із ладу. Я сам був у ситуації, коли ми наштовхнулися на паковий лід, гострі краї якого подряпали ПВХ покриття і пошкодили пластиковий кіль.
Нині на станції «Академік Вернадський» шість невеликих човнів, половина з яких у неробочому стані. Їх жодного разу не міняли, найновішому — 10 років. Бюджет антарктичної експедиції дає змогу підтримувати станцію в життєздатному стані. Вартісні покупки, скажімо, 40—50 тисяч гривень за човен, сюди поки що не входять.
Нещодавно начальник станції Віктор Лук’ященко повідомив: лід стоїть до горизонту, і проталин не видно. Та із грудня розпочнеться антарктична весна — крижана устілка скресатиме, і човни мають виходити в море.
Тож обновки істотно допоможуть нашим зимівникам у проведенні наукових досліджень, адже вони оснащені кронштейнами, які дають змогу кріпити ехолоти, фари, GPS-навігатори, додаткові канати тощо. Навіть така, здавалося б, дрібниця, як драбинка для підняття дайверів на човен, зекономить їхні сили і час. Розміри човнів вражають: 452х170 см (не порівняти зі старими маленькими на станції)! Вони просторі й зручні. Геофізики та гляціологи матимуть змогу розширити ареали робіт у радіусі 10—15 км від станції, а біологи упевнено прокладатимуть маршрути на прилеглі острови, де мешкають колонії птахів та ластоногих.
Важливо те, що завдяки цим човнам морські експедиції стануть набагато безпечнішими, бо їх виготовляли з урахуванням жорстких полярних умов, тобто в «антарктичному стилі» — з підсиленим гумою днищем і більшою товщиною балонів. Це означає, що вони не лише успішно протистоятимуть льодовим полям, а й леопардовим тюленям, поведінку яких часто важко передбачити. Наприклад, цього року навесні один з них, захищаючи свою територію, напав на човен. На щастя, дослідники не постраждали, а ось човну дісталося: на ньому залишилася 15-сантиметрова дірка від зубів неочікуваного гостя.
— Кому належить ініціатива такого вартісного подарунка для наших полярників?
— Харківській компанії Borika під керівництвом директора Віталія Борисенка. Вона укомплектувала човни аксесуарами FASTen — саме так, як це потрібно для конкретних досліджень на відкритій воді. До речі, це обладнання вирушає на «Академік Вернадський» уже вдруге. Торік воно допомагало зимівникам у проведенні ехолокаційних досліджень морського дна.
А в необхідності поповнення так званого малого флоту на нашій станції харківських бізнесменів переконав їхній земляк морський біолог з Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Андрій Утевський, який чотири рази побував в антарктичних експедиціях. Спочатку йшлося про один човен, у процесі перемовин з виробниками з’явилася можливість отримати другий, а вже наприкінці прислужитися науці зголосилася і третя фірма.
— На який результат експедиції очікуватимуть вітчизняні виробники човнів? Мабуть, лише рекламою власних брендів серед снігів і пінгвінів вони не задовольнять свої бізнес-інтереси?
— Усі три судна складатимуть тест на витривалість в екстремальних антарктичних умовах. За результатами тестів зимівники вже ХХІ Української антарктичної експедиції назвуть переможця — за ступенем надійності, функціональності та безпеки. Звісно, тестування характеристик човнів проводитимуть разом із встановленим на них обладнанням FASTen, тому і компанія Borika з нетерпінням чекатиме результатів випробувань. На цьому наголосив під час передачі човнів антарктичному центру її директор Віталій Борисенко — романтик у душі, мандрівник і патріот України. До речі, він зізнався, що мріє побувати на нашій станції, щоб на власні очі побачити, як роблять науку серед снігу й льоду мужні українці.
— Тож можна сказати, що віднині у полярників матеріальних проблем не існуватиме?
— Коли п’ять років тому я прийшов працювати в антарктичний центр, то мав дві мрії: оновлення малого флоту і організація якісного супутникового інтернет-зв’язку. Першу вдалося втілити.
Звичайно, на станції «Академік Вернадський» вистачає проблем з її технічним забезпеченням. Одна з них — оновлення парку підвісних човнових двигунів. Нині в робочому стані 5 двигунів, три ремонтують. На жаль, моделі цих двигунів уже застаріли. Виникають труднощі з придбанням запасних частин. Їх доводиться закуповувати тільки через спеціальні замовлення, що спричиняє високу вартість. Маємо завдання перейти на один із брендів двигунів, щоб спростити процедури їх обслуговування та ремонту. Але це вже наш наступний крок.
Ірина НІКОЛАЙЧУК
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Ігор МОРОЗ. Народився 1963 року в Києві. Закінчив Томське вище військове командне училище зв’язку. Пройшов шлях від лейтенанта до полковника. Із 2010 року працює на посаді головного інженера Національного антарктичного наукового центру. Учасник 17-ї та 19-ї українських антарктичних експедицій.
Ми в Google+