Статті

12 червня 2019 року, коли мені з невеличкою групою колег пощастило побувати в багатьох науково-виробничих підрозділах Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля, тут перебували з візитом майже 20 так званих політичних радників із посольств країн-членів Євросоюзу. Тобто в янгелівців та їхніх сусідів — ДП «Південмаш» імені О.М. Макарова, які розташовані в місті Дніпро, є чим цікавитися іноземцям. 

Останнім часом на Тернопільщині у громадах запрацювали два нові музеї, а один зуміли відновити. Факт, звісно, приємний з огляду на те, що під час децентралізації в багатьох ОТГ перейнялися радше оптимізацією в галузі культури, закриттям сільських клубів чи бібліотек. А ось у селищі Залізці нинішній рік зустрічали з новиною, яка викликала задоволення і додала радощів: сільський краєзнавчий музей було внесено в перелік музеїв, що є державною власністю та належать до державної частини музейного фонду України.

Напередодні повномасштабної війни я побував в Авдіївці Донецької області. Зустрічався  із захисниками промзони — бійцями 25 окремої Січеславської повітрянодесантної бригади (25 ОПДБр), спілкувався з керівництвом місцевої військово-цивільної адміністрації. Її глава Віталій Барабаш, пам’ятаю, оптимістично розповідав про великі плани міста на 2022 рік, а його заступник Євген Удовенко показав, як Авдіївка чепуриться. Особливо сподобалася мені оновлена найкраща в області школа №2, до оснащення якої долучилася Литовська Республіка і яку урочисто відкрили 2021-го.

Вже сто днів триває ця руйнівна, кровопролитна, нічим не спровокована Україною війна. І весь цей час, щоденно й цілодобово, в її епіцентрі – українські журналісти. Наражаючись на реальні загрози для життя, вони ведуть безперервний про неї репортаж, демонструючи не тільки високі патріотичні почуття, а й зразки сміливості, мужності, відданості своїм професійним обов`язкам. Трохи більше місяця тому стало відомо, що всім їм Рада Пулітцерівської премії присудила особливу відзнаку – «За відвагу і відданість правді». 

 Життя у вільній демократичній країні в колі європейської родини. Україна впевнено рухається до своєї мети, мужньо чинячи опір повномасштабному російському вторгненню вже 100 днів. На цьому у промові перед черговим засіданням уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. «Україна неодмінно переможе. І всі українці щодня, кожен на своєму місці, але разом, наближають цей день. Багато хто навіть ціною свого життя», — зазначив очільник уряду. 

Таке рішення було ухвалено на засіданні Конференції президентів Європарламенту — політичного органу ЄП, який відповідає за організацію його роботи та законодавчої діяльності. Президент ЄП Роберта Мецола повідомила на своїй сторінці у Twitter, що рішення про заборону перебувати на території Європарламенту для представників російського бізнесу набуло чинності з моменту його ухвалення. «Ми не можемо дозволяти поширювати російську пропаганду та неправдиві, токсичні наративи про вторгнення в Україну», — написала політик. 

«Ну, ти же панімаєш, што здєсь тєпєрь навсєгда будєт ілі расія ілі атамная бомба!», — вдалася до останнього аргументу чиновниця ОРДО, схиляючи одну з наших колег до співпраці з окупантами. Про тиск та інші моторошні реалії нині окупованої рашистами південної частини Донеччини колега розповіла, вирвавшсь звідти, і з великими труднощами (аж через рф з його фсб) таки виїхала в Україну.

Полтавський дендропарк — єдиний у місті заповідний об’єкт національного рівня — називають одним із чудес обласного центру, своєрідною його візитівкою. До війни тут майже щодня було людно і весело, його відвідували сім’ями, особливо у вихідні. Діти й дорослі робили селфі біля оригінальних дерев’яних скульптур, які на його алеях розмістили майстри відокремленого підрозділу закладу. Нині частина працівників зі зброєю в руках захищають країну, а в парку тимчасово не проводять міських розважальних заходів, фестивалів і показів мод.

Військові люди зазвичай, а особливо нині, в час війни, небагатослівні. Про те, що роблять та як воюють, майже не розповідають. Але якщо під військовою формою б’ється серце журналіста й історика, то можна почути багато цікавого. Якщо ж ця людина ще й з такою біографією, як у мого нинішнього співрозмовника, то вона викликає глибоку симпатію та повагу.

Кожна дитина має право рости у вільній країні, а коли виросте, жити таким життям, яким хоче. Без примусу і пригноблення. Ці слова Президента України Володимира Зеленського з його звернення з нагоди Міжнародного дня захисту дітей беззаперечно підтримають у кожній цивілізованій країні. Але росія до таких не належить. Розпочавши неспровоковану й невмотивовану повномасштабну війну проти нашої держави, агресор продовжує йти кривавим шляхом знищення української ідентичності. Окупант убиває українців, нищить культурну спадщину українців, проводить злочинну політику депортації українців, силоміць вивозить і дорослих, і дітей.

«За два дні до війни наш міністр оборони спілкувався з міністром оборони білорусі. І вони запевняли, що ні в якому разі цього не буде», — розповідає  Олексій Данілов, чому влада не чекала нападу з боку сусідньої білорусі. І додає: «Наш головний прикордонник за день спілкувався з головним прикордонником білорусі. Він каже: навіть не думайте собі, що ми в цьому будемо  брати  участь, що з нашої території на вас хтось піде. Але вони  пішли не тільки з цього боку, вони  пішли по всьому кордону».

Керівництво Нацбанку, Мінекономіки та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України Данило Гетманцев запропонували повернути податки на імпорт (законопроєкт №7311). Ще один законопроєкт — №7418 ініціював Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Фактично йдеться про скасування закону №7190, яким на початку квітня 2022 року встановлено податкові пільги для імпорту. Головне нововведення цього документа — платник переходить із загальної системи на єдиний податок 2%.

Освітній хаб нового типу, організований для дітей-переселенців, уже два місяці працює в Ужгороді. Його назва Inspiration cafe у перекладі українською означає «кафе натхнення». Як тут навчають, розвивають творчі здібності дітей 6—17 років із числа переселенців, дізнавався кореспондент «Урядового кур’єра».

Рівнянка Олена Бубен однією з перших отримала допомогу від ООН у вигляді 5 кілограмів борошна вищого ґатунку. «Пиріжки, млинці, вареники. Дякую за все. Пенсія невелика, а комунпослуги звикла оплачувати вчасно, ліки теж треба купити. Борошно зайвим не буде: сьогодні ж приготую млинців для онуків». 27 травня в Рівному розпочали видавати борошно — 5 кілограмів в одні руки. Але не для всіх. Ідеться насамперед про пільгові категорії жителів громади. 

 Розпорядження від 31 травня 2022 р. № 432-р

У   Києві відбулися українсько-польські міжурядові консультації. Як заявив присутній на зустрічі Президент Володимир Зеленський, спільне засідання двох урядів у такому форматі відбувається вперше і є історичним для наших держав. «Наші відносини з теплих і сусідських через війну росії проти України перейшли на новий етап — відносин міцних та історичних. Винятковою є підтримка України з боку Польщі, яка проявилася в багатьох напрямах. Зокрема, це безпрецедентна оборонна допомога, а також підтримка українських громадян, які були вимушені виїхати до Польщі, рятуючись від війни, розв’язаної рф», — цитує слова Президента його Офіс.

Рішення про відмову від російської нафти далося лідерам ЄС непросто. За кілька годин до початку саміту Європейської Ради, який пройшов у Брюсселі, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн скептично висловлювалася з приводу того, що компромісного рішення вдасться досягти. Адже зістрибнути з голки російських енергоносіїв для багатьох країн дуже непросто, оскільки протягом десятиліть їхня економіка залежала від відносно дешевих газу та нафти з росії.

У складі «синьо-жовтих» авторами голів стали: Андрій Ярмоленко, якому на 33-й хвилині асистував Руслан Малиновский, Роман Яремчук (49) після навісу Олександра Караваєва та Артем Довбик (90+5). У британців –– Каллум Макгрегор (79) У фіналі плей-оф, 5 червня, збірна України зійдеться з командою Уельсу, де визначиться останній, 13-й від Європи учасник ЧС-2022.

Переживаючи, як і жителі інших регіонів, незгоди й трагедії воєнного часу, жителі Черкас, може, і не сприйняли б так близько до серця чергове підвищення тарифів на гарячу воду та теплопостачання, яке ініціювала недавно міська влада. Можливо… Якби не деякі обставини.

Ірині Пастуховій із Рубіжного 60. Вона понад два місяці мешкає в гуртожитку одного з навчальних закладів Рівного, бо повертатися, на жаль, нікуди: її багатоповерхівку знищили окупанти. Поруч — добра знайома 74-річна Надія Терезинова. Її будинок теж зрівняли із землею. Коли чую про це від зболених душею жінок, сльози котяться самі. А вони вже не плачуть, тільки скрушно зітхають. І достойно тримаються, радіючи, що Рівне стало гостинною другою домівкою. Тут вони в теплі, ситі, одягнені, не обділені увагою.