Непроста економічна ситуація, що склалася в країні, не може стати стимулом для розвитку банківського кредитування. Проте такі програми фінансові установи у 2014 році не лише підтримуватимуть, а й активно розвиватимуть. Які ж саме? На що чекати клієнтам банків і на що не сподіватися на ринку позик?

Як зазначила «УК» директор з корпоративного бізнесу банку «Надра» Тетяна Кононова, динаміка банківського кредитування в 2013 році була кращою, ніж рік тому: загальний кредитний портфель зріс на 12%, зокрема кредитування підприємств — на 90 мільярдів гривень (+15%).

Водночас цей рік несе українським банкам нові виклики, пов’язані з негативними процесами у світовій економіці, з політичною кризою та рецесією всередині країни. 

У складні для держави часи виплата пенсій та соціальних допомог має відбуватися вчасно й у повній мірі, аби люди почувалися захищеними. І посадовці Міністерства соціальної політики запевняють: соціальна сфера нині працює без перебоїв. Та до редакції надходять сигнали про те, що затримки з виплатами все-таки є. Ситуацію в регіонах дослідили власкори «УК». 

У тому, що українці — талановита нація, не маємо сумніву. Щоправда, таланти свої більшість намагається реалізовувати за межами нашої держави. Перш за все це стосується композиторів, чию музику привласнюють іноземні аферисти. Боротися з цим негативним явищем вкрай непросто. Адже щоб довести своє авторство, потрібно звертатися до суду, а це справа витратна і потребує чимало часу. Особливо якщо крадій іноземець.

Якщо проаналізувати нашу законодавчу базу, покликану охороняти авторські права, то загалом вона непогана. 

Руйнація Південного Криму як курорту, збитки для економіки півострова й країни. Падіння популярності Великої Ялти порівняно з іншими чорноморськими, зокрема й російськими зонами оздоровлення та відпочинку. Втрата кримчанами можливості заробити на послугах для відпочивальників.

Усе це стало б реальністю, якби було підписано проект указу колишнього президента Януковича «Про зміну меж території Ялтинського гірсько-лісового заповідника». 

Упевнена, нині ми до кінця не усвідомлюємо ті фантастичні зміни, що відбулися минулого століття в царині природничої науки та технічного прогресу, до розвитку якого причетна когорта українських науковців. Чого варта хоча б діяльність основоположника біофізики Бориса Раєвського, який започаткував згодом провідний у цій галузі інститут в Німеччині. Чи відкриття Любомира Романківа, винахід якого став поштовхом до появи персональних комп’ютерів. 
Але чи добре знають їх в Україні? «Вшанування людей, причетних до розвитку чи заснування того чи того напряму науки, конче потрібне, бо так наша молодь може побачити, як вона розвивалася, чи загалом привертає увагу до науки як такої», — упевнений невтомний дослідник історії науки в Україні професор Василь Шендеровський. 

В тумані минулих віків обличчя й постаті мільярдів землян розтанули назавжди. Їхню зовнішність ніхто не пригадає і не відтворить. Бо до своїх і чужих нащадків діставалися у власних образах і подобах лише знаменитості, аристократи, багатії і натурники митців: на полотнах у позолочених рамах, у статуях з мармуру. Усіх інших, неспроможних замовити свій портрет у художника чи погруддя у скульптура, не могли уявити на вигляд вже онуки-правнуки, народжені після їхньої смерті.
У Китаї цей туман віків одного разу неймовірно розсіявся, коли селянин, копаючи в 1974 році криницю, наткнувся заступом на чоловічу голову з глини, а перед археологами відтоді почало виринати з підземелля поблизу гробниці першого китайського імператора Цинь Ши-Хуанди численне теракотове військо — зі зброєю, колісницями й глиняними кіньми. Цю армію створили упродовж 38 років понад 700 тисяч робітників і ремісників ще за життя правителя, який помер 10 вересня 210 року до н. е. Причому кожен з кількох тисяч вишикуваних воїнів, зростом від 1м 70 см — до 2 м, вирізняється з-поміж усіх не просто індивідуальними рисами обличчя, а й навіть його виразом. 

Ставки за кредитами можуть знизитися до 16—17%, якщо ці показники за  депозитами зменшаться до 11—17% річних 

Україна єдина, а найбільшим ворогом хоч Криму, хоч Галичини сьогодні є корупція. Ось проти неї і борються люди. З цими словами одного з учасників учорашнього мітингу під Верховною Радою автономії, який представився: «Я українець, одружений з росіянкою», важко не погодитися.  «Перекопати  перешийок і насипати дамбу поблизу Керчі не вдасться», — зауважив  мені у телефонній розмові знайомий ялтинець. «Проросійські екстремісти в Криму переоцінюють ситуацію та дурять себе», — заявив депутат Верховної Ради Криму Леонід Пілунський в коментарі журналістам. А тим часом на місцевому майдані   скандували: «Слава Україні!» та «Банду — геть!».  У відповідь представники проросійського мітингу співали  російські патріотичні пісні і вигукували назву сусідньої держави.

У голосі азербайджанки Таміли відчуваю ледь вловимий біль. Вона ніяк не може збагнути, навіщо нині, коли в країні така біда, горе прийшло у сотні українських родин (хто-хто, а вона, лікар за фахом, добре знає ціну людського життя), спекулювати мовним питанням? І мені стало соромно перед нею за те, що підкидають хмизу у згасле багаття. За те, що зробили боляче людині, чия міра патріотизму, можливо, значно вищої проби за патріотизм багатьох галичан. Приїхавши майже 40 років тому до Львова, вона закохалася у це прекрасне місто, у львів’ян, в Україну, виховала патріотами двох синів Максима й Степана! Такі сини  — гордість не лише для батьків, які не вчили їх спеціально патріотизму чи національної гордості. Вона в них у крові, вони вчилися цього з батьківського ставлення до життя, до людей, своїх професійних обов’язків, коли ті живуть роботою, проблемами і болем своїх пацієнтів не від години до години, і водночас із теплого щирого ставлення до їхньої родини.

Мудрість церкви повинна допомагати відродити державу, економіку й повести країну шляхом добробуту і нормального життя. А люди мають зрозуміти, що корупція та кровопролиття стали наслідками бездуховності. На цьому наголосив Голова Верховної Ради, виконуючий обов’язки Президента Олександр Турчинов під час зустрічі з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.