У Наталії й Анатолія Рябченків із села Ставрів на Рівненщині «невеличка сімейка» — п’ятеро синів та п’ять доньок. Порівну, як на замовлення. Старші діти вже одружені й мають власні сім’ї, тож 15 онуків — зовсім не межа, переконана щаслива 55-річна бабуся.
Статті
Мир в Україні, Європі та всьому світі на умовах Кремля має очевидні прикмети цинічного геополітичного шантажу, якому не видно ні кінця ні краю. Невже хтось вірить, що лідера мілітаризованої РФ задовольнить відмова України вступати в НАТО і він нарешті бодай трохи вгамує очевидні загарбницькі наміри? Навряд. Бо дедалі частіше «збирач земель» публічно висловлює інші претензії до нашої держави: стосовно історії, культури чи мови. А представники патріотичного руху — добровольці та волонтери, які 2014 року стали на захист Батьківщини і вщент зруйнували реалізацію зловісного імперського проєкту «Новоросія», путінському оточенню досі сняться у снах-жахах. Отож можливо, що черговою забаганкою і вимогою кремлівського геополітика може стати, скажімо, категорична заборона в Україні волонтерського руху. Надто що на восьмому році гібридного протистояння з РФ українці напрацювали чималий досвід роботи і допомоги, якої у важкий час знову потребують не тільки ЗСУ, а уся держава.
Нинішній рік полтавцям запам’ятається прокладенням місцевих доріг, а також певними як на ці часи успіхами у житловому будівництві. Навіть перед новорічно-різдвяними святами вулицею Спартака на околиці Полтави майже цілодобово їздять масивні автомобілі з бетонозмішувачами, дорожні будівельники поспішають скористатися плюсовими температурами і завершити розпочаті влітку капітальні й поточні ремонти.
Рівно 70 років три бідони з документами та особистими речами українських підпільників простояли в землі у лісі біля хутора Малинівка неподалік села Лапшин Нараївської територіальної громади на Тернопільщині. Їх знайшли цього року 13—14 жовтня, коли святкуємо Покрову, День захисників і захисниць України та День створення Української Повстанської Армії.
Минулий плодово-ягідний сезон для сумського краю був урожайним і результативним. На місцевих ринках і в торговельній мережі покупці могли підібрати ягоди на різні смаки. Виробники пропонували полуниці, суниці, аґрус, смородину, ожину, лохину, малину, а також дари садів — яблука, груші, абрикоси, сливи тощо. І нині прилавки не порожні: можна придбати заморожені ягоди, які завжди доречні і займуть місце на святковому чи щоденному столі.
Кожна господиня перед святами замислюється, чого б такого цікавенького чи новенького приготувати, чим порадувати гостей і близьких. По нат-хнення запропонувала б звернутися до Лариси Титикало, яка нещодавно видала книжку «Канапка як мистецтво».
Зміна клімату — пріоритетне питання, яке залишається на порядку денному світової спільноти і України зокрема. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час другого засідання робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в межах ініціативи Європейської комісії «Європейський зелений курс».
Україна на понад 61% виконала всі зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, фактично вклавшись у половину терміну, на який угоду розраховано. Така динаміка впливає на торгівлю України з ЄС. Зокрема, експорт української продукції і послуг до ЄС зріс майже на 40% порівняно з докризовим доковідним часом (дев’ять місяців 2019 року). Трансформації, пов’язані з реалізацією угоди, позначаються на розвитку і нарощуванні спроможностей нашого малого, середнього і великого бізнесу. На цьому віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила під час онлайн-брифінгу, присвяченого основним здобуткам і планам на наступний рік у русі України до членства в ЄС і НАТО.
Українці з 2014 року щоденно стикаються із прямою російською агресією проти власної країни, тому серйозно сприймають нові погрози з боку північного сусіда. Російське військове нарощування сил навколо України вже викликало консолідовану реакцію ЄС і провідних держав, які визначили безпрецедентні санкції проти Росії в разі ескалації агресії.
У Верховній Раді України з’явився законопроєкт про внесення змін до Закону «Про ціни і ціноутворення» щодо відновлення державного регулювання цін на продукти харчування, що мають істотну соціальну значущість.
Занедужав, а до лікарів — десятки кілометрів. Власного транспорту немає, а з району без особливих причин його навряд чи пришлють. Село без медичної амбулаторії чи пункту здоров’я (так тепер називають колишні ФАПи) і зовсім занепадає. Ця проблема виникла ще й у зв’язку з вимогами Національної служби здоров’я України до організації роботи сільських медзакладів. Працювати із громадами, де на чималих територіях щільність населення невелика, лікарям не вигідно. Наслідок — виникають проблеми з кадрами. Чи можна змінити ситуацію?
У сумському краї важко знайти місце, де б не з’явилися свіжі насадження тендітних дерев, які через десяток-другий років стануть якщо не величним лісом, то новими зеленими оазами. Такий не тільки статистичний, а й духовний підсумок осінньої лісокультурної кампанії та акції Держлісагентства «Створюємо ліси разом», у яких сумські лісівники взяли найактивнішу участь.
Економічні реалії останніх років засвідчують, що підприємства, які недостатньо займаються впровадженням інновацій та реалізацією інвестиційних проєктів у виробництві, поступово втрачають свої позиції у різних важливих аспектах. На комунальному підприємстві «Харківводоканал» інноваційну та інвестиційну діяльність вважають основою розвитку. Тож упроваджують новітні технології, реалізують амбітні проєкти із залученням інвестицій, осучаснюють спецтехніку та обладнання, піклуються про зростання професійності кадрів. Ці питання завжди на порядку денному.«На підприємстві триває реалізація важливого інвестиційного проєкту «Удосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд міста Харкова», — розповідає генеральний директор КП «Харківводоканал» Віталій Панов. — Це спільна інвестиційна програма підприємства та Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Вона передбачає реконструкцію міських очисних споруд за світовими стандартами й утилізацію мулового осаду. До речі, КП «Харківводоканал» — одне з перших в Україні підприємств, яке за допомогою залучення інвестиційних коштів планує розв’язати проблему утилізації мулового осаду».
У перші дні грудня Президент України Володимир Зеленський, Президент Литовської Республіки Гітанас Наусєда й Президент Республіки Польща Анджей Дуда проводили переговори у форматі відеоконференції. Глава нашої держави називав ці переговори символічними, оскільки їх приурочено до важливої дати — 30-річчя визнання Польщею та Литвою незалежності України. Польща та Литва, як і всі інші цивілізовані й прогресивні держави, і нині, в умовах російської агресії, підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої країни.
Реалізують проєкт Кабінет Міністрів, Мін-економіки, Мінкультури та Нацбанк. Команда Мінцифри розробила технічну частину впровадження послуги. За тиждень до офіційного початку його роботи фахівцями міністерства запроваджено пілотний проєкт. На нього зареєструвалося понад 4,5 мільйона людей, було відкрито 4,1 мільйона спеціальних карток у банках.
На голосуванні під час 16-го засідання Міждержавного комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО кримськотатарський елемент Орьнек за поданням України внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Молоко — одна з основних складових здорового харчування, питання ціни та якості молочних продуктів турбують багатьох. Тож мусимо приділяти цим питанням постійну увагу.
Торік восени МОЗ України розпочало масштабну роботу з поліпшення матеріально-технічної бази харчоблоків, оновивши норми фізіологічних потреб дітей в основних харчових речовинах. Готуючи норми, врахували рекомендації та стандарти ВООЗ та Європейської агенції з харчової безпеки. На подальше оздоровлення майбутніх поколінь українців спрямовує й постанова КМУ від 24.03.2021 №305 «Про затвердження норм та порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».
Під час чергової Години запитань до уряду у Верховній Раді Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що цьогоріч Кабміну вдалося зробити у різних галузях, та окреслив напрями активізації подальшої діяльності уряду.
Підвищення акцизів на тютюнові вироби в Україні зменшило кількість споживання сигарет і збільшило доходи державного бюджету. За інформацією Державного казначейства, за період із січня по вересень 2021 року цей показник становив 46,7 мільярда гривень, що на 19%, або на 7,3 мільярда гривень, більше порівняно з аналогічним торішнім періодом.