Підвищення акцизів на тютюнові вироби в Україні зменшило кількість споживання сигарет і збільшило доходи державного бюджету. За інформацією Державного казначейства, за період із січня по вересень 2021 року цей показник становив 46,7 мільярда гривень, що на 19%, або на 7,3 мільярда гривень, більше порівняно з аналогічним торішнім періодом.

Надходження від ТВЕНів та їхня шкода

Нагадаємо, що у січні 2021 року в Україні набули чинності правки до Податкового кодексу, які гармонізували ставки акцизів для сигарет, сигарил та тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН). Згідно з цим, ставка специфічного акцизу на ТВЕН стала дорівнювати 1456 гривням за тисячу штук. Упродовж 2021—2025 років вона зростатиме на 20% і з 2025 року становитиме 3019,85 гривні за тисячу штук.

Однак не все так просто, як здається на перший погляд. За інформацією аналітика Київської школи економіки Павла Яворського, надходження від акцизного збору збільшилося, проте лише у сегменті імпортних ТВЕН, яких в Україні не виробляють. Цей показник астрономічно збільшився за вказаний період — у 5,5 раза і становить 10,8 мільярда гривень. 

«За інформацією нашої установи, надходження від акцизного збору за сигарети, які виробляють у нашій країні, зменшилися. Цей показник -3,8%, або 1,4 мільярда гривень», — інформує Павло Яворський. Як він зазначає, основною позитивною тенденцією 2021 року стало зменшення споживання ТВЕН на 14,4%.

Про користь чи шкоду ТВЕНів думки керівників тютюнових компаній та незалежних експертів різняться. Про це вже йшлося у ЗМІ не раз. Нагадаємо ще раз і більш розлого. 

ТВЕНи нагрівають спеціальні стіки, схожі на звичайні сигарети, зроблені зі спресованого і спеціально обробленого тютюну та інших хімічних речовин. ТВЕНи й електронні сигарети призначено для доставки нікотинового аерозолю глибоко в легені за допомогою дій, які імітують куріння. Нині немає незалежних оцінок кількості споживачів ТВЕНів. Тютюнова корпорація Phillip Morris International (PMI) стверджує, що iQOS (флагманський ТВЕН компанії) вживають понад 1,4 мільйона постійних користувачів. З часу введення у продаж iQOS у Великій Британії у грудні 2016 року 70% його користувачів змогли відмовитися від куріння сигарет.Тютюнові компанії додають ТВЕНи до переліку товарів доставки нікотину та активно просувають їх як продукти «зменшення ризику», а також як засоби для припинення куріння. Компанія PMI внесла принцип «зменшення шкоди» до своєї корпоративної стратегії та стверджує, що використання нових технологій, таких, як ТВЕН, може врятувати життя мільйонів теперішніх курців. 

Компанія British American Tobacco (BAT) запровадила найновіший бренд ТВЕНу в Японії 2016 року, стверджуючи, що він виробляє на 90% менше токсичних речовин, ніж звичайна сигарета. 

Проте фахівці галузі охорони здоров’я та експерти з боротьби з тютюнокурінням кажуть, що шкоди від ТВЕНів чимало, а іноді навіть більше, ніж від звичайних сигарет. 

Цінова недоступність 

Слід сказати про один великий позитив: як вважають фахівці, значним результатом такого підвищення акцизних ставок на тютюнові вироби в Україні стало те, що наші співвітчизники почали менше курити. Це підтверджено цифрами: за січень — вересень 2021 року в Україні було продано легальних (тобто оподаткованих) сигарет на суму 24,5 мільярда гривень. Це на 14,4% менше, ніж показник за аналогічний період торік. 

Як вважає Дмитро Купіра, виконавчий директор  громадського об’єднання «Життя», такі успіхи нашої держави визнало міжнародне співтовариство: «На сьогодні зниження цінової доступності ТВЕН завдяки підвищеним акцизам на звичайні сигарети — єдиний чинник, що стримує розповсюдження цих тютюнових виробів серед дітей та молоді», — зазначає експерт. Звісно, це добре.

Однак у житті на кожну отруту кмітливі громадяни швидко знаходять протиотруту, і часто не одну. Останніми роками (і це набуло загрозливого явища саме 2021-го) активними темпами зростає нелегальний ринок тютюнових виробів. З 2017-го дотепер частка чорного ринку сигарет в Україні зросла зі скромних 2,3 до 18,1%. 

Цікаво, що насамперед на сполох забили не громадські організації чи урядовці, а самі представники тютюнових виробництв, адже це кидає тінь на них. І це не дивно, адже більшість сигарет та інших тютюнових виробів, які збувають в Україні нелегальним шляхом, виробляють легально на наших підприємствах. За словами Пола Холловея, генерального директора JTI, за рік (жовтень 2020-го — жовтень 2021-го) нелегальний ринок тютюнових виробів зріс майже на 300%.

Ринок нелегалів: частки та роль

Яка структура нелегального тютюнового ринку? Такі сигарети не обов’язково продають з-під поли. Їх можна вільно купити в цілком легальних точках продажу: супермаркетах, менших магазинах, кіосках і навіть в інтернеті тощо.

Організація Kantar, яка досліджує ринок сигарет, інформує, що до 70% нелегальних тютюнових виробів продають саме через легальні точки. Невелику частку — до 5% — становлять сигарети, які надходять в Україну з-за кордону, передовсім з Білорусі, а також ОРДЛО.

Щодо самих легальних виробництв. Нещодавно Державна фіскальна служба Україна провела обшуки на фабриці United Tobacco в Жовтих Водах на Дніпропетровщині. Податківці підозрюють, що саме на цьому підприємстві виготовляють підробки.

А найбільше виробництво на території України, на яке припадає збут 62% усієї тютюнової продукції через торговельні мережі дьюті фрі (тобто без оподаткування), — винниківська фабрика на Львівщині. Чималу частку в такому способі збуту становлять сигарети та інші тютюнові вироби від United Tobacco  — до 17%.

Справи зайшли так далеко, що за неповний 2021 рік було продано до 18 мільйонів нелегальних сигарет та інших тютюнових виробів. Звісно, вони частково витісняють з ринку легальну продукцію, адже коштують набагато дешевше. Автор матеріалу знає чимало точок у приміських зонах Києва, де спокійно продають сигарети, які в середньому в 1,5-2 рази дешевші за легальні. Цікаво, що на деяких з них цілком легальні акцизні марки. Ось яких вершин майстерності в цій справі досягнуто!

Виробники просять владу дослухатися

За словами генерального директора компанії «Філіп Морріс Україна» Костаса Салвараса, з цієї причини тепер виробничі потужності його підприємства завантажено лише на 60%. На його думку, через п’ять років, якщо нічого не буде зроблено, нелегальний ринок може поставити перед загрозою саме існування легальних підприємств.

Проте пан Салварас натякає на певні перегини держави в політиці оподаткування тютюнових виробів. Виробники пропонували м’якший, так би мовити, графік збільшення акцизів, ніж той, який було введено та розписано на початку матеріалу, — зростання акцизів не на 20, а на 10% на рік. 

Тютюнові компанії зазначають, що є негативний досвід у цій царині у країнах Східної Європи. Ще 2009 року країни Балтії та Румунія почали процес різкого підвищення ставок акцизу, що призвело до значного збільшення частки нелегального ринку тютюнових виробів, і в деяких країнах тимчасово згорнули програму збільшення акцизів. А поки що владні структури виявляють джерела надходження нелегальних сигарет та проводять масовані рейди у точках продажу та виробництва.