• Любомира КОВАЛЬ

    Важливі документи мають бути в порядку

    Акти громадянського стану — це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов’язків. Їх реєстрація здійснюється задля охорони особистих немайнових та майнових прав громадян, а також в інтересах держави.

    Як повідомили «УК» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку року з питань реєстрації актів цивільного стану по допомогу до фахівців звернулися понад двісті громадян. 

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Ліна Костенко пізно стала лауреатом, бо жила в Україні «як емігрант»

    До двохсотого дня народження Великого Кобзаря, коли дипломи та почесні знаки премії його імені вручить п’ятьом лауреатам Президент України, — понад чотири місяці. Потрапити до першого списку претендентів на преміювання можна було з 1 серпня, а тепер на це лишилося кілька днів: 1 листопада — останній з них, коли подаються відповідні документи. 
    Комітет з 25 осіб у другому турі в грудні таємним голосуванням визначить, які із запропонованих творів змагатимуться в третьому турі в лютому, коли з-поміж них  так само таємно виокремлюватимуться переможці. Напрямів, за якими представлені претенденти, — дев’ять, з кожного можливий лише один переможець, а лауреатами стануть тільки п’ятеро. 

  • Оксана МЕЛЬНИК

    На Львівщині посиротілі малюки знаходять родинний затишок у прийомних сім’ях

    У селі Домажир на Яворівщині запрацював 25-й на Львівщині дитячий будинок сімейного типу. Четверо хлопчиків та дівчаток разом із батьками Галиною та Ігорем Розлуцькими обживають нову оселю, до якої невдовзі переїде ще четверо дітей. Хлопчики й дівчатка завчасно спакували речі, їм не терпиться якнайшвидше переселитися у новий просторий дім. 
     

  • Лариса ДАЦЮК

    Спроба навести лад на ринку таксі успіхом поки що не увінчалась

    До законопроекту «Про перевезення на таксі», запропонованого Міністерством інфраструктури, розробники готові включити пропозиції всіх учасників ринку таксоперевезень. Про це транспортне відомство заявило устами першого заступника міністра Костянтина Єфіменка. За словами високопосадовця, нині на ринку працює 220 тисяч таксі, з яких 170 тисяч — нелегальні. Далі миритися з такою ситуацією не збираються ні самі суб’єкти підприємницької діяльності, ні влада. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Карпатам обіцяють гори чорної ікри

    Новостворений у складі Чернівецької обласної держадміністрації департамент екології та туризму розпочав свою роботу зі скандалу, який змусив занервувати не лише охочу до сенсацій громадськість, а й бувалих фінінспекторів і прокурорів. Головний еколог Буковини Борис Баглей звинуватив керівництво єдиного в країні державного форелевого рибоводного заводу «Лопушно», а заразом і Держрибагентство країни в розтринькуванні кількох мільйонів бюджетних коштів, які держава щороку  виділяє на зарибнення Дністра райдужною фореллю. Екологи вправно малювали своїм колегам з експлуатації природних ресурсів ще одну статтю з європейського законодавства — засмічення внутрішніх водойм чужорідними видами іхтіофауни.  

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Ярмарки як дзеркало душі

    На Рівненщині в розпалі сезон ярмарків: барвистих і щедрих, як сама господиня-осінь, що нарешті дала нам «віддушину» з погодою. Отож фермери поспішають до городян зі своєю екологічно чистою продукцією. Тут тобі й картопля та овочі, і мед, і крупи, й жива та перероблена риба, і саджанці, і… Та чого тут тільки немає!
    Городяни ідуть та їдуть на ярмарки цілими родинами: приглядаються, прицінюються, торгуються і, звісно ж, роблять запаси на зиму. Ще б пак: картоплю тут можна купити по 3,00 — 3,30 гривні за кілограм, капусту — по 1,60 — 1,80, моркву та буряк — по 2 гривні. Ніхто не повертається й без меду — найкращого антибіотика та імуностимулятора. 

  • Валентина ДАВИДЕНКО

    Його музика підкорює красою і могутністю

    Фестиваль «Аве Верді» тривав в Україні з 10 по 26 жовтня. Підсумовуючи результати цього блискучого культурного проекту, ініційованого посольством Італії, Італійським інститутом культури в Україні і проведеного за підтримки Міністерства культури та Національної опери України, Надзвичайний і Повноважний посол Італії в Україні Фабріціо Романо висловив думку, що завдяки фестивалю вшанування цієї величної постаті було в Україні масштабнішим, ніж у будь-якій іншій країні світу.
    У фестивалі взяли участь усі оперні театри країни, а також Національна музична академія  ім. П. І. Чайковського. Українські глядачі побачили двадцять вистав із безцінної культурної спадщини Джузеппе Верді, зокрема «Травіату», «Макбет», «Аїду», «Дона Карлоса», «Трубадура», «Отелло». Провідні партії виконували Анжеліна Швачка, Сергій Магера, Олександр Гурець, Дмитро Агеєв, Тамара Калінкіна й інші видатні оперні солісти.

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Анатомічному театрові Університету Святого Володимира — 160 років

    Здавалось би, що за подія — 160-річчя будівлі? Тим більше, що не всі перехожі нині навіть увагу на неї звертають. Бо є старіші, показніші. Та йдеться не просто про споруду. Про пам’ять, про те, що там відбувалось, і що та кого вона вивела в люди. Особливо це важливо знати в наш час, коли останні 20 років столиця України нещадно руйнується і втрачає свою неповторність. А історія кожного будинку поважного віку може так багато розповісти. Тож переступімо поріг Національного музею медицини, в приміщенні якого був Анатомічний театр Університету Святого Володимира.

  • Валерій РЕКУНОВ

    Гармати канонірів вкриваються пилом

    Чемпіонат України-1999 київські динамівці розпочали без свого багаторічного лідера.  «Мілан», скаути якого декілька років уважно відстежували ігрову кар’єру Андрія Шевченка, дійшли висновку: 22-річний вихованець київського футболу дозрів до виступів у серії А. Контракт гравця  збірної України обійшовся одному з італійських грандів у 25 мільйонів доларів.

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Чому діти гинуть за метал?

    Львів і досі не оговтався після трагічної і безглуздої через людську недбалість смерть дворічного Дмитрика. А для родини цей біль вічний. Та життя продовжується, і в щоденних клопотах якось віддаляємося від того чорного дня, коли завмерли рідні, весь Львів і, зрештою, вся Україна в очікуванні з крихтами надії, що хлопчик живий, хоча з кожною хвилиною ті сподівання танули…