• Олена ОСОБОВА

    Біографія в малюнках

    Коротке, але не таке тривожне, як телеграма, і водночас святкове повідомлення рідним — ось що таке листівка, на думку Федора Голофаєва з Алчевська. Сам він почав старанно — по листівці щодня! — відправляти кореспонденцію батькам з 1963 року. Саме влітку того року його прийняли на навчання до Київського інституту фізичної культури. В кіоску на вулиці Червоноармійській купив листівку із зображенням Хрещатика і написав: «Любі тато і мама, у мене все добре». Учіться, нинішні студенти!  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Багатіймо добрими справами

    Ви звернули увагу: люди починають дивуватись, на перший погляд, звичним явищам? Так було і цього разу. Після вихідних колега прийшла на роботу з величезним пакетом, наповненим усім, що виросло на присадибній ділянці.

    — Олю, це тобі! — подала подрузі, щиро всміхаючись.

    Чого там тільки не було: огірки, салат, ягоди і букетик квітів.

    — Рідненька моя, спасибі! — засяяла вдячною усмішкою колега, — я тобі гроші дам.

    — Олю, ти що? Схаменись! Я ж від щирого серця. Розумієш, я сама виростила, а з тобою радістю ділюсь…

    Разом засміялися, пригорнулись одна до одної й стали до роботи. Хто бачив усе те, теж радів. Бо тепло двох зігрітих сердець передалось навколишнім. 

  • 385 над рівнем Києва…

    Київську телевежу видно з будь-якого району міста. І це не дивно. Така споруда заввишки 385 метрів — лише одна з-поміж веж в Україні та на 9-му місці у світі.
    Вона побила рекорд знаменитої Ейфелевої вежі, однак не «доросла» до Останкінської, висота якої 500 метрів. Зате пальму першості отримала за унікальність: стала першою у світі суцільнозварною вежею.

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Дефіциту підручників не буде

    Цього року вперше в незалежній Україні передбачено максимальне фінансування на видання навчальної літератури. 243,2 мільйона гривень витратять на друк підручників для загальноосвітніх, професійно-технічних та спеціалізованих навчальних закладів, у тому числі й шрифтом Брайля, посібників серії «Шкільна бібліотека», які не видавались з 2009 року. Про це журналістам повідомив міністр освіти і науки Дмитро Табачник.  

  • Чи буде повітряний експрес українським

    У рамках заходу здійснено тестову поїздку за маршрутом Полтава—Харків, під час якої продемонстровано основні технічні характеристики поїзда Крюківського вагонобудівного заводу (КВБЗ) ЕКр-1: рух зі швидкістю до 160 км/год, робота систем безпеки та контролю, забезпечення безупинного руху при переході з ділянки із змінним струмом на ділянку з постійним струмом та навпаки, комфортабельність у різних класах вагонів та додаткові зручності для пасажирів.
    Участь у заході взяли голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів, представники ДП «Повітряний експрес», Мінінфраструктури, Укрзалізниці та Крюківського ВБЗ. За підсумками тестування представлено звіт, що продемонстрував відповідність потяга технічним параметрам Нацпроекту «Повітряний експрес» та зафіксував основні технічні показники електропоїзда. 

  • Юрій ВАСИЛЕНКО

    Замість прибутків — збитки

    Підтримка національного виробника через низку державних цільових програм  повинна стати одним з найефективніших чинників інтенсивного розвитку економіки України. Саме таке завдання ставив уряд, ініціюючи їх створення.
    В аграрному секторі, зокрема, «Державна цільова програма реалізації технічної політики в агропромисловому комплексі на період до 2015 року на підтримку українських сільгоспвиробників та підприємств машинобудівельної галузі» спрямована на  забезпечення українських аграріїв сільгосптехнікою вітчизняного виробництва через фінансовий лізинг. Цей документ на державному рівні підкріпили відповідними ресурсами — протягом  2010—2012 рр. на його виконання  було виділено 940,7 млн грн. Головними розпорядниками коштів, виділених на реалізацію програми, та виконавцями запланованих  заходів були Міністерство аграрної політики та продовольства України і ПАТ НАК «Украгролізинг». За їх рахунок придбано 5775 одиниць сільгосптехніки. В тому числі 211 зернозбиральних комбайнів, 560 тракторів та іншу сільськогосподарську техніку. 

  • Євген ПРУСЕНКО: «Наш пріоритет — зберегти дороги»

    Не таємниця, що вітчизняні дороги перебувають у жахливому стані. Уже стало притчею: зійшов сніг, а з ним — асфальт. Проблема автошляхів більш ніж актуальна. Про неї йшлося під час прямої лінії «УК», учасником якої був керівник Укравтодору Євген Прусенко.
     

  • Луцьк зазнав удару стихії

    Майже за шість десятків років життя автору цих рядків не доводилося бачити такого сильного дощу. А сантиметрової величини град, що якийсь час сипав із неба, зробив стільки гуркоту, що доводилося кричати, аби тебе почули співрозмовники. 

    Причиною такого незвичного явища став холодний атмосферний фронт антициклону, що перебував над Норвегією. Протягом години у Луцьку випало 27 міліметрів атмосферних опадів за місячної норми 76 міліметрів. грунт просто не встигав усотувати вологу і цього виявилося достатньо, щоб паралізувати пересування між окремими мікрорайонами міста.  І, звичайно ж, усередині забудованих територій.

  • Олена ІВАШКО

    Японський кредит розвантажить місто

    Необхідність будівництва мостового переходу постала  давно. Щороку зростають потоки транзитного автотранспорту через Миколаїв, а пропускна здатність двох існуючих мостів через річки Південний Буг та Інгул вже не відповідає вимогам часу. Водночас місто має важливе значення у транспортній інфраструктурі країни. Адже воно розташоване на перехресті п’яти магістральних доріг, з яких дві є транспортними коридорами, що зв’язують Європу з Азією. А мости, побудовані в 1964-му та 1980 роках, незважаючи на свою красу та купу технічних на той час переваг, сьогодні не в змозі виконати головну функцію — безпечний пропуск транспорту через Миколаїв. Під час будівництва мости були розраховані на значно менші навантаження, адже такої кількості великовагового транспорту тоді ще просто не було. 

  • Паперовий «фундамент» недобрих справ

    Я дістала пожовклі від часу документи на своє обійстя. Бланки, відомості до яких вносили ще на друкарській машинці, — тепер це раритет. Круглі печатки, синє чорнило. Одне слово, минуле століття. Майнула думка, що варто переоформити приватизаційні документи на житло. І вже наступного дня підпирала стіни у споруді, відведеній Держреєстру в Луганську. За «гербовий» папір, як з’ясувалося, треба заплатити 120 гривень плюс 119 гривень державного мита. Якщо ж у власності перебуває квартира, яка належить у рівних частинах членам вашої родини в кількості чотирьох осіб, для реєстрації права власності необхідно заплатити: 119,00 х 4 +120,00 х 4 = 956 гривень + послуги банку.