Перша персональна виставка молодого художника Сергія Поноченюка, що пройшла в київській галереї «Митець», не залишила байдужими поціновувачів мистецтва. Понад 80 робіт, серед яких космічні абстракції, написані олією, графічні малюнки, виконані олівцем та ручкою, приваблювали загадковістю і безмежною фантазією митця. Особливістю заходу став унікальний арт-проект «INNRG», що створив художник разом з командою однодумців, завдяки якому виставку відвідували незрячі. Спеціально для них з деяких полотен було зроблено вирізьблені з дерева копії. Тож людям з вадами зору випала можливість обстежувати руками рельєфні дерев’яні картини, самим уявляти й розуміти, що вони зображують.  

Самочинне знесення монумента Леніна в Охтирці на Сумщині та емоційна обіцянка міського голови Харкова Геннадія Кернеса попереламувати руки і ноги за спробу вчинення аналогічних дій у колишній столиці України набули широкого суспільного резонансу, що засвідчує гостроту і актуальність задавненої проблеми.
Нині ніхто точно не скаже, скільки пам’ятників «вождю» налічується в Україні. Зазвичай оперують даними у «понад одну тисячу», хоч насправді йдеться лише про монументи, що через свою мистецьку цінність взяті на державний облік. Тим часом мало не в кожному великому селі, біля прохідних заводів, на територіях військових частин тощо був «власний» Ленін — бюст або в повний зріст, зазвичай виконаний із недовговічних матеріалів.

Факти фіксують події вчорашнього і сьогодення. Ставлення до них визначає майбутнє. І коли реальні кроки підміняють деклараціями, обіцянками, тривога за завтрашній день зростає.
Саме про це йшлося на міжнародному симпозіумі «Ставлення суспільства та держави до науки в умовах сучасних економічних криз: тенденції, моделі, пошук шляхів покращення взаємодії».
Основна його мета — аналіз ситуації в науці в періоди економічних криз, узагальнення досвіду використання науки як найважливішого антикризового засобу та розробка рекомендацій для використання науки як інструменту подолання економічних криз на міжнародному, національному та регіональному рівнях.

Державтоінспекція Дніпропетровщини б’є на сполох: рівень аварійності на дорогах у порівнянні з минулим роком зріс на 40%. Кількість загиблих в автомобільних аваріях збільшилася на 80% (!), а травмованих — на 45%. Причому більшає дорожньо-транспортних пригод за участі і вини водіїв громадського транспорту.
Як повідомив заступник начальника відділу автомобільно-технічної інспекції УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області Юрій Туленко, за чотири місяці цього року за участі водіїв автобусів (мікроавтобусів) на Дніпропетровщині зареєстровано 77 дорожньо-транспортних пригод, у яких 9 людей загинули і 109 травмувалися (по Україні 158 таких ДТП, 23 загиблих, 382 отримали травми різного ступеню важкості). 

Упроваджуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології, які допомагають забезпечувати якісну освіту, викладачі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини інтенсивно застосовують нові форми та засоби навчання. Саме поєднання традиційних та інноваційних форм і методів, зокрема використання сучасних інформаційних технологій, переконані вони, дає змогу інтенсифікувати та підвищувати ефективність усього навчального процесу. Щороку дедалі більшої популярності набуває дистанційне навчання як альтернативне традиційним формам — денній та заочній. Про це ми розмовляємо із проректором університету Тетяною КОЧУБЕЙ.  

Театральна сцена столичного Будинку вчителя. Розпочинається вистава, підготовлена на основі роману професора Олександра Фільца «Двірнича спілка». Дійство — реалії життя. Але сприймаються вони глибше, проникливіше, кличуть до дії… Серед акторів — люди із психічними вадами. Але присутні забувають про це. Піднятися над хворобою їм допомогло мистецтво.
У дискусії про межу між нормальністю та божевіллям зламало списи не одне покоління науковців і філософів. Львівські психіатри вирішили експериментальним шляхом перевірити, який вигляд матимуть на сцені психічно хворі, і створили театральну групу, в складі якої пацієнти, працівники лікарні, професійні актори та волонтери. 

Читати — задоволення не з дешевих. Це одна з причин, чому значна частина громадян надає перевагу електронній книжці. Коштує вона «кусючо», однак приблизно півроку-рік читання — і гроші, так би мовити, відбиті. Закачати будь-який витвір мистецтва — лічені секунди. Головне — безкоштовно, а це хоч трохи гріє совість, яка може дошкуляти за тисячу, віддану на Е-книжку.
Сама я все-таки належу до старої школи книгочитання. Бо вважаю електронну книжку винятково практичною, і не більше. До паперової її не прирівняти: різні відчуття, емоції, запах. Хіба може шматок пластику пахнути так само добре, як і новенька щойно придбана книжечка або стара бібліотечна книженція? Ніколи. 

А розпочався земний шлях засновника вірменської національної симфонічної музики, автора численних творів, просякнутих суто вірменським колоритом та національною духовністю, в Каховці (нині — Херсонщина) 1 листопада (за новим стилем) 1871 року. І саме з Україною пов’язана більша частина життя цієї непересічної особистості.
Хрестили Александра у вірменській церкві містечка Вірменський Базар (тепер Армянськ), яке було батьківщиною іншого видатного вірменина — маляра-мариніста Еммануїла Магдесяна. Їх згодом поєднала дружба, оскільки дитинство обох проходило саме тут. У цьому самому містечку народився і батько Александра Спендіарова — Афанасій Авксентійович, якому згодом належав маєток Картказак, що розташований неподалік. 

Мелітопольщина (Запорізька область) як черешнева країна славиться з давніх часів. Колись було, смачні соковиті сонячні плоди звідси літаками поставляли до столу  вищого керівництва Радянської держави. Тепер возять фурами, переважно в Росію та Білорусь. Втім, місцевим жителям також  перепадає поласувати черешнею.  

Посилення взаємодії держав-учасниць ОБСЄ у боротьбі з торгівлею людьми, у тому числі в частині попередження злочинів, покарання правопорушників та захисту потерпілих, перебували у центрі уваги цього представницького зібрання, яке працювало у приміщенні Дипломатичної академії при МЗС. 
Конференцію організовано Українським головуванням в ОБСЄ, в цьогорічній програмі якого питання боротьби з торгівлею людьми посідає одне з пріоритетних місць.
Чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Леонід Кожара зачитав звернення до учасників заходу від Президента Віктора Януковича, в якому глава держави зокрема закликав держави-учасниці ОБСЄ ефективно виконувати свої зобов’язання щодо викорінення цього сучасного виду рабства.