• Світлана ГАЛАУР

    За бабусиним рецептом

    Для цього на центральному майдані міста встановили величезний казан діаметром близько 2 метрів і заклали в нього 500 кг полуниці й стільки само цукру. Варити варення почали вранці й завершили роботу за кілька годин. Після цього ним почали частувати публіку, що зібралася на майдані, а представники проекту «Національний реєстр рекордів» узялися  до фіксації  самого рекорду.  За їхніми висновками, ізюмці зварили аж  518 літрів, тобто понад півтонни  полуничного варення. Такого рекорду, за їхніми словами, досі не було не лише в Україні, а й у світі. Однак щоб потрапити до відомої Книги рекордів Гіннесса, їм доведеться варити полуниці в гігантському котлі ще раз.  

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Віктор ЯНУКОВИЧ: «Боротьбу треба вести за кожне робоче місце»

    Чергове засідання Комітету з економічних реформ Президент Віктор Янукович провів, аби почути з вуст представників уряду інформацію про стан виконання пріоритетних завдань модернізації соціальної сфери та Національного плану дій на 2013 рік.  

  • Вадим ПРОЦИШИН

    Інвестори орієнтуються на рейтинги

    На тлі світової економічної рецесії загострюється конкуренція держав за інвестиції, й перемагають у цьому змаганні лише ті країни, які переконають інвесторів, що у їх економіку можна надійно вкладати гроші. У цьому питанні інвестори передусім орієнтуються на оцінки та прогнози міжнародних рейтингових агентств та аналітичних центрів.     
    «Тому робота з міжнародними рейтинговими агентствами, аналітичними центрами і авторитетними експертами світового рівня повинна бути окремим і постійним напрямом. Наше завдання — оперативно та в повному обсязі інформувати їх про ті перетворення, які відбуваються в країні, й домагатися об’єктивних оцінок інвестиційного клімату в Україні», — окреслив перспективні завдання Прем’єр-міністр Микола Азаров. 

  • Вода буде, біди – не буде

    Рені — невеличке містечко на півдні Одещини з однойменним портом на Нижньому Дунаї. Що коїться у верхів’ях цієї великої річки, тутешній люд, як і весь світ, знає з телебачення, проте за долю свою особливо не потерпає. Жителька містечка Олена Іванівна пригадує, що 2005-го тут був паводок, проте її району він не зачепив. Проблеми з великою водою мав хіба тутешній порт, розташований безпосередньо на річці, — «для нас небезпеки особливої не було, адже береги тут високі». Власне, й ті підтоплення, що траплялися, не були пов’язані з розливом Дунаю. Щоб річка створила тут якісь проблеми, вода мала б піднятися аж на 5 метрів 35 сантиметрів.  

  • Олег ГРОМОВ

    Бажання дихати чистим повітрям

    Мешканці великих міст  вже давно в теплу пору року тягнуться до природи — річки, лісу, екологічно чистої зони. Тому і не дивно, що хочеться якомога скоріше виїхати хоч би на нетривалий термін із брудного міста. А якщо випадає нагода, то й оселитися там у будиночку чи котеджі на ціле літо, насолоджуючись співами пташок і ранішнім серпанком  над озером.
    Не виняток і цьогорічний сезон: нещодавно преса та електронні ЗМІ рясніли статтями й повідомленнями, що обсяги підписаних договорів на оренду заміських будинків та котеджів на літні місяці на Київщині зросли на 20—30% порівняно з аналогічним періодом торік. Начебто подібна ситуація і в деяких інших великих містах, жителі яких виявили бажання оселитися на ціле літо за мегаполісом на природі. 

  • Міністерство доходів і зборів України роз’яснює та інформує

    Після першої реєстрації в Україні транспортних засобів юридичним особам потрібно в десятиденний строк подати розрахунок суми збору за такі ТЗ. Розрахунок подається до відповідного територіального органу Міндоходів України за місцезнаходженням юридичної особи та за місцем реєстрації транспортного засобу. Форму, за якою необхідно подавати  звітність, затверджено наказом Мінфіну України від 21.12.2012 № 1405 «Про затвердження форми Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів».    

  • Юрій НІКІТІН: «Якби наша кіностудія залишилася держпідприємством, вона би померла»

    Над входом у білу чепурну будівлю Одеської кіностудії зі студійною емблемою легкокрилого вітрильника в останні роки часто вішають оголошення: «Тут знімається кіно». Кіностудія, яка знімала кіно про москвича Жеглова з МУРу, і сьогодні привертає увагу росіян. Наприклад, в Одесі «народилася» більшість частин фільму «Ліквідація». А увагу міжнародної громадськості у 2007 році привернула стрічка Єви Нейман «Біля річки», знята на березі Чорного моря. Вона на 36-му Роттердамському кінофестивалі зайняла одне з призових місць.
    Разом з тим, за огорожею Одеської кіностудії у явному дисонансі з нещодавно відреконструйованою фігурою хлопчика — Нарциса (робота зі справжнього італійського мармуру, якій виповнилося 115 років!) «маячить» недобуд радянських часів. 

  • Павло КУЩ

    Загратоване море проситься на волю

    Приказку «Швець без чобіт, а тесля без воріт» часто згадують жителі й гості населених пунктів, розташованих на узбережжі Азовського моря. Адже через незаконно встановлені на березі огорожі, шлагбауми тощо люди не мають вільного доступу на пляжі. Втім, є кілька способів уникнути перспективи тішитися морем «у клітинку», тобто через металеву сітку. Найперший — дибуляти десь за межі населеного пункту й шукати місця, де ще не ступала нога самовільних забудовників. Ще один варіант — платити чималі гроші за проживання й відпочинок на елітних територіях, оточених парканами.

  • Леонід САМСОНЕНКО

    Якщо не бачив мороку, не поцінуєш світла

    Побував у Тбілісі наприкінці дев’яностих років, ще за часів президентства досвідченого вовка радянської дипломатії Едуарда Шеварднадзе, і столиця Грузії залишила тоді в душі гнітюче враження. Примари неосвітлених багатоповерхівок, з вікон яких ощетинилися на невидимого енергетичного агресора труби-димарі квартирних буржуйок, масове безробіття, голодний блиск в очах городян… Усі ми, сусіди з колишнього комунального совка, переживали тоді далеко не найкращі часи, але грузини, як на мене, особливо болісно, з почуттям надломленої гордості.  

  • Владислав КИРЕЙ

    Хто вилікує томограф?

    іде правди діти: ми вже давно звикли фінансувати заклади охорони здоров’я, попри так звану безплатну медицину. Благодійно-примусовий внесок, незважаючи на його сумнівний правовий статус, процвітає, нерідко збагачуючи не так фінансово-матеріальну базу того чи того закладу, як певну частину його керівництва чи комерційних структур, що присмокталися до нього.
    Така залізна логіка, очевидно, вкоренилася й у практиці роботи частини персоналу 3-ї міської лікарні Черкас, куди недавно «швидка» доправила хворого. Маючи статус лікарні швидкої допомоги, заклад забезпечує невідкладними послугами багатьох пацієнтів, які потребують екстреного лікарського втручання.