Як аксіому сприймаємо те, що зі столиці краще й далі  видно, що саме тут вирішується доля економіки і політики, формується законодавче поле та майбутнє нашої держави. Однак ми нечасто замислюємося над тим, що навіть найдосконаліші плани і задуми так і залишаться благими намірами, якщо вони не мають конкретної підтримки на рівні громад сіл, селищ, міст і регіонів.  Та й визначення Києва як оглядового майданчика, з якого чудово видно всі, так би мовити,  віддалені куточки країни і процеси, які там відбуваються, не таке вже й беззаперечне. Принаймні до такої думки доходиш, спілкуючись із головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайлом Вишиванюком.  

Як і прогнозували більшість фахівців, у вирішальному матчі традиційних січневих змагань у Санкт-Петербурзі зустрілися збірні України й Росії. Фінальна гра виявилася напрочуд видовищною і результативною. Екс-тренер київської «Оболоні» Сергій Ковалець, який нещодавно змінив біля керма «молодіжки» заслуженого тренера України Павла Яковенка, поступився підопічним Ніколая Пісарева з рахунком — 2:4. У складі синьо-жовтих влучними пострілами відзначилися півзахисник київського «Динамо» Владислав Калітвінцев і форвард донецького «Металурга» Віталій Іванко. Юрій Яковенко з київської «Оболоні» був визнаний кращим форвардом змагань.  

Загалом, 1992-й, важкий для нашої молодої держави, став знаковим для Чернівців. Того року місто збагатилося одразу органним залом і симфонічним оркестром. Для оркестру, створеного на початку незалежності, перші роки були непростими. Нестача інструментів, відсутність бібліотеки, належних умов для репетицій, затримки зарплати і водночас — величезне прагнення музикантів до оркестрової гри. Як ведеться оркестрантам нині? Про це розмовляємо з головним диригентом та художнім керівником Академічного симфонічного оркестру Чернівецької філармонії Йосипом Созанським.

Проходячи днями повз зупинку громадського транспорту на околиці Сум, звернув увагу на людей, що скупчилися під накриттям. Підійшовши ближче, побачив чоловіка передпенсійного віку, який сидів на лавочці: простоволосий, із засніженою шапкою в руках. Поруч лежала сумка, з якої «визирали» пакет із молоком і батон – теж у снігу.
Одна з жінок розповіла: чоловік ішов із крамниці, перед зупинкою підсковзнувся і впав –– так, що самостійно не міг підвестися. Оскільки місцина не багатолюдна, довелося чекати на перехожих. Однак… Кілька городян, проходячи повз лежачого, прискорювали ходу, не звертаючи на нього жодної уваги. Як з’ясувалося пізніше, думали, що то якийсь безхатько (втім, невже ці люди не потребують співчуття?). 

Давні й добрі традиції в нашій країні має цукроваріння. Про це свідчить історія одного з найстаріших у галузі заводів, який розташований у селі Жданівка, що в Хмільницькому районі на Вінниччині. Експонати в одній з кімнат його адмінкорпусу прокладають місток із минулого в сучасність і спонукають замислитися над значимістю «солодкого виробництва» для людини, місцевої громади, держави. 

Мокрий сніг, злива і раптове зниження температури зробили свою чорну справу — лінії електропередач вкрилися шаром льоду, подекуди товщина намерзання сягає 20–25 міліметрів, що вдвічі перевищує допустимі норми. Через обледеніння на них падали дерева, гілля, внаслідок чого сталися обриви проводів, тросів, що, за словами енергетиків, ускладнює проведення аварійно-відновлювальних робіт. Тож жителі 244 населених пунктів Львівщини залишаються без електропостачання.

Підписання документа відбулося під час роботи Всесвітнього економічного форуму в швейцарському Давосі у присутності Президента Віктора Януковича та Прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. Під цим документом поставили підписи міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький і головний виконавчий директор «Ройял Датч Шелл» Пітер Возер.
По завершенні процедури підписання Віктор Янукович зазначив, що ця подія — визначна. «Тепер у нас є спільна відповідальність, бо ми народили нову справу. Це тільки початок, і ми продовжуватимемо наші відносини», — сказав він.  

Цей ювілейний день припаде на 28 липня 2013 року. Однак Віктор Янукович попередив членів Організаційного комітету з підготовки та відзначення річниці заздалегідь, провівши в Адміністрації Президента нараду: «Враховуючи роль християнства у духовному, політичному та соціально-економічному поступі України, ми повинні відзначити 1025-ту річницю хрещення Київської Русі на найвищому рівні».

Глава держави підкреслив, що до участі в заходах мають бути запрошені глави та делегації церков вселенського православ’я і християнського світу.

Шкодять генетично-модифіковані організми нашому здоров’ю чи не шкодять, науці поки що достеменно не відомо. Так само як українським споживачам не відомо, скільки насправді щодня вони з’їдають ГМО і в яких продуктах «ховаються» ці організми. Проте наслухавшись «страшилок», деякі покупці настільки перейнялися проблемою трансгенів, що навіть воду купують лише «чисту». Хоч у воді ГМО в принципі не може бути. Разом із тим, є й такі, хто не може похвалитися такою обізнаністю. Як показало нещодавнє дослідження, 23% українців не знають, що таке ГМО. Проте 74% опитаних знають про трансгени. Цікаво, що 80% респондентів вважають, що продукти з ГМО точно небезпечні, і лише 11% переконані у їх безпечності. При виборі продуктів харчування 45% українців час від часу звертають увагу на маркування продуктів і наявність позначки на етикетці: з ГМО продукт чи ні, а 27% взагалі ніколи не цікавляться такою інформацією.  

 Нині, коли в більшості країн земної кулі людей діймає криза, кожен працюючий громадянин хотів би, аби його заробітна плата не так швидко танула в гаманці, а все ж зростала. Вітчизняні науковці впевнені, що такі можливості в Україні є як щодо збільшення заробітної плати в реальному секторі економіки, так і в бюджетній сфері. Безумовно, йдеться і про позитивні зміни у пенсійному забезпеченні. Про це «УК» розповів академік Академії економічних наук України, заслужений працівник соціальної сфери Микола ШАПОВАЛ.