• Катерина МАЦЕГОРА

    Микола АЗАРОВ: «Торгівлю слід приводити до цивілізованих правил»

    За київською адресою Печерська площа, 1/3 було дістатися легко, незважаючи на обідній час, — жодного затору на дорозі, бурульок над головою та залишків снігу під ногами. О чотирнадцятій годині у супермаркет мережі «Велика кишеня» завітав Прем’єр-міністр, щоб перевірити ціни, якість та походження товарів.

    Після того як глава уряду оглянув молочний, овочевий, фруктовий відділи, проінспектував ціни на хлібобулочні вироби та поспілкувався з продавцями, журналісти почули з його вуст такі слова: «Аномальних цін я тут не побачив. Мій інтерес пов’язаний передовсім із тим, наскільки добре представлений асортимент продукції, який її відсоток припадає на вітчизняне виробництво, яка цінова складова та наявність соціальних продуктів. У цьому магазині я побачив те, що є у зведеннях, які мені подають щодня. Абсолютно всі товарні позиції, про які мені регулярно доповідають, відповідають дійсності». 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    «Соціальним» буханцям – окремі полиці

    Кілька днів тому зайшла до магазину і була неприємно вражена новою ціною на хліб. Судячи з відгуків у черзі, таких невдоволених виявилося чимало. Це й не дивно, адже відтепер за батон потрібно заплатити 4 гривні, український коштує 4 гривні 90  копійок, пшеничний — 3,50 гривні. Такі ціни на хліб на ятці, яка розташована в одному із «спальних» районів Києва, де торгують хлібобулочними виробами таких підприємств, як «Київхліб» та Хлібокомбінат №11. З’ясувати, який саме хліб де пекли, важко, оскільки показувати накладні на хліб продавець не поспішає, а на самих буханцях маркування немає.  

  • Віктор ШПАК

    На Житомирщині фатальне поєднання людського і технічного чинників обернулося бідою

    Пізно ввечері 12 січня у селищі Першотравенськ Баранівського району прогримів потужний вибух. Ним вибило стіну котельні у місцевому дитсадочку, а один із котлів вагою майже тонну зірвало з фундаменту та викинуло на вулицю. На щастя, ніхто не постраждав, бо навіть оператор, який, згідно з посадовою інструкцією, мав перебувати на робочому місці, замкнув двері й пішов у власних справах. 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Є така робота — екс-дружина

    Чого бажає жінка — того бажає Бог і зазвичай не те що не бажає, а просто боїться чоловік пані. Особливо якщо він перейшов у ранг колишніх. Адже поняття про життя деяких представниць слабкої статі часто не піддаються розумінню славнозвісної чоловічої логіки.
    Стандартна, на перший погляд, ситуація. Минуло кохання, і подружжя вирішило розлучитися, при цьому в них є п’ятирічна дитина. Розлучення як таке — справа не проблематична. На відміну від фінансових непорозумінь, які зазвичай виникають після появи у паспорті відповідного штампа. І навіть якщо у процесі розлучення екс-подружжя домовилося щодо поділу спільно нажитого майна, то проблем все одно рідко кому вдається уникнути. 

  • Олексій ГОЛУБЧАК: «Маючи дороги, заощаджуємо 40 гривень на одному кубометрі деревини й уникаємо екологічних збитків»

    За п’ять останніх років на Івано-Франківщині прокладено понад 150 кілометрів нових лісогосподарських доріг. Як запевняють лісівники, створено дорожню інфраструктуру, яка надасть доступ до шести тисяч гектарів лісу, де зосереджено понад 2 мільйони кубометрів стиглої і перестиглої деревини. Про отримані з доріг позитиви для галузі і загалом для Прикарпаття ведемо розмову з начальником Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Олексієм ГОЛУБЧАКОМ. 

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    На край світу по… молоток

    З-поміж сучасних модернізованих інструментів, якими ми користуємося в побуті, звичайний молоток може здатися примітивним і зовсім непримітним. Насправді це надійне й незамінне знаряддя в кожному будинку. А ще мало хто уявляє, що молоток може стати предметом колекціонування.
    Понад 25 років киянин Юрій Костриця створює власний світ молотків. У його колекції вже ні мало ні багато — 3600 зразків, і жодного однакового. Кожен молоток має свою історію і своє призначення.
    Математик за фахом, він усе своє трудове життя був відданий видавничій справі. Пройшов шлях від старшого редактора, завідувача редакції літератури з математики, фізики, інформатики видавництва «Вища школа» до директора видавництва «Техніка».  

  • Павло КУЩ

    Юний океанограф із 9-Б

    Колишні школярі можуть підтвердити: художня книжка на парті чи під нею легко може перетворити звичайнісінький і подекуди осоружний урок на захопливу мандрівку в часі та просторі. Варто тільки непомітно для вчителя перегортати сторінки — і можеш гасати преріями з індіанцями, брати на абордаж піратський корабель чи вицокувати зубами «SОS» на задубілому космічному астероїді…

    Сучасні школярі зізнаються, що, прихопивши на заняття планшети, так само нишком здебільшого здійснюють уже подорожі нетрями Інтернету. Переваги комп’ютеризації очевидні, оскільки можна побувати в реальному часі будь-де — навіть на океанському дні. Хоча стоп!.. Донецький дев’ятикласник запевняє, що спостерігав за прямою трансляцією з далеких і напівтемних глибин виключно на перервах. Тому й зробив вигляд, буцімто не почув маминого іронічного: «А за що ж тобі вчителька зауваження робила?..» Тим більше, що незвичну картину на дні Тихого океану він того ранку справді спостерігав вдома. 

  • Павло КУЩ

    Жіноча борозна

    У донецькій дирекції державного підприємства «Укрпошта» завчасно почали готуватися до 100-річчя з дня народження легендарної трактористки Парасковії Микитівни Ангеліної. Як розповів заступник генерального директора підприємства Юрій Карпенко, свою пропозицію щодо ювілею подали до тематичного плану «Укрпошти» ще рік тому. А в січні на батьківщині трактористки — у меморіальному музеї П.М. Ангеліної в селищі Старобешеве – відбулася запланована акція: «Укрпошта» випустила немаркований художній конверт, а донецька дирекція підприємства підготувала «Власну марку» із зображенням портрета Паші Ангеліної — спеціально для врочистого погашення ювілейним штемпелем.  

  • Микола ПУГОВИЦЯ

    Подарунок киянам від зодчих «країни ранкової свіжості»

    У Національному ботанічному саду імені М.М.Гришка відкрито ділянку корейського традиційного саду. 

  • Володимир ЕННАНОВ

    «Сину, ти живий?! Ми ж тебе поховали…»

    Воїн-інтернаціоналіст Сергій Єгоров їхав у відпустку до рідної домівки, у Бучу. На календарі — Новий рік. Чудова нагода зустріти свято у колі рідних. Не кожному в Афгані так щастило. Ось і його триповерховий будинок. Швидко піднявся на другий поверх і подзвонив до своєї квартири. Хвилини очікування здавалися вічністю. За дверима почув неспішні кроки. На порозі з’явилася мати — у чорному одязі, за рік постарішала на десяток років. Сергій був вражений: хто з рідних помер? А мати, побачивши сина, оніміла. Через кілька хвилин вигукнула: «Сину, ти живий?! Ми ж тебе поховали!» — і знепритомніла. З квартири вибігли батько й брат: «А ми днями на тебе «похоронку» отримали»…