На 90-й день народження, 12 листопада, Київському національному музею російського мистецтва присвятили вітальні слова глави держав. Президент України Віктор Янукович зазначив, що він — «один із найвідоміших мистецьких осередків — став авторитетним культурно-науковим центром, де зберігаються не тільки унікальні твори, а й звичаї та традиції, закладені родинами відомих українських меценатів і колекціонерів». Президент Росії Володимир Путін наголосив: «Знайомство з його постійною експозицією, численними виставками дає прекрасну можливість згадати про духовну спорідненість, яка нас об’єднує».

Директор музею Юрій Вакуленко зауважив, що цей заклад у київському будинку, який «був родинним, а потім став музейним», «залишається могутнім непохитним островом духовної культури і нині, у досить складний час». 

Більшість власників українських сімейних компаній не надто переймаються корпоративним управлінням. Більше того, за даними Міжнародного інституту бізнесу, 95% з них узагалі не знають, про що йдеться. Фахівці пов`язують це, насамперед, з тим, що в Україні і бізнеси, і сім’ї їхніх власників поки що відносно невеликі і молоді. 

На фондовому ринку відомий випадок, який свідчить про значимість корпоративного секретаря. Одна компанія з активами в Україні, що розмістила свої папери на Лондонській біржі, повинна була укласти звичну для України угоду — приєднати до себе компанію з більшим, ніж у неї, статутним капіталом. У нашій країні спеціальних вимог для цього немає. Але майже перед завершенням процедури з’ясувалося, що на Лондонській біржі про такі угоди потрібно повідомляти за… півроку, а за нерозкриття інформації передбачені покарання, зокрема зняття цінних паперів із торгів на біржі. Угоду встигли відмінити, але ця ситуація стала предметом для внутрішніх розборів у компанії. Саме корпоративний секретар мав погоджувати всі юридичні аспекти. Недарма в Законі «Про акціонерні товариства» ця професія в першому розділі серед посад керівників.

У Миколаївському міськвиконкомі розпочав роботу Центр надання адміністративних послуг, в якому одночасно ведуть прийом майже 50 фахівців із 32 міських та обласних служб.

Початок практики розміщення в одному місці служб, що видають дозволи підприємцям, було покладено в 2001 році. Саме Миколаїв став тоді першим у цій справі. Спочатку з’явилася «єдина комісія», яка тоді здавалася фантастикою, тому що значно економила час бізнесменам і позбавляла їх необхідності нескінченного очікування біля дверей дозвільних служб. Пізніше ініціативу миколаївців підтримали на державному рівні, й дозвільні центри почали створювати у багатьох містах України за принципом «єдиного вікна». 

Лучанину Володимиру Л. терміново знадобилися гроші, щоб відремонтувати побитий автомобіль. У пошуках коштів звернувся до однієї з організацій, які на сторінках волинських газет постійно пропонують позичити гроші: від 10 тисяч до півмільйона. Без застав, довідок з місця роботи, порук, а лише за наявності паспорта й ідентифікаційного коду. Себто бюрократична тяганина, що у будь-якому банку вимотує сили і нерви, у них зведена до мінімуму.

У скромно обставленому офісі дві симпатичні дівчини пояснили, що потрібна сума буде в нього на руках уже через три дні. Але спочатку треба, щоб він підтвердив свою платоспроможність і вніс на рахунок центрального офісу організації, яку вони представляють у Луцьку, одноразовий платіж — дві з половиною тисячі гривень і ще три з половиною сотні комісійних. Після цього дали для підпису набраний дуже дрібним текстом договір.

Через три дні гроші не надійшли. Лучанин звернувся до офісу «добрих позичальників». Йому розповіли, що в договорі йдеться не про виділення очікуваного кредиту, а про те, що він має право разом з іншими, подібними до себе, очікувати, коли на розрахунковому рахунку центрального офісу (у Харкові чи в якомусь іншому місті) набереться достатня сума коштів. Тоді проведуть розіграш, в якому з’ясують, кому саме і скільки коштів виділяти. 

Третій рік поспіль ми  змушені слухати одну і ту саму сагу під умовною назвою «Переговори  України з Росією з газового питання». Вже скільки разів доводилося чути, що ось-ось буде досягнуто прийнятних для нашої країни домовленостей, однак це «ось-ось» кочувало від однієї зустрічі офіційних представників двох сторін до наступної, а світло в кінці тунелю так і залишалося маревом. 

Новий Кримінальний процесуальний кодекс набере чинності 20 листопада. За кілька днів до цієї дати Президент Віктор Янукович провів координаційну нараду з керівниками правоохоронних органів. Він говорив про протидію злочинності та корупції в державі в умовах реформування кримінального процесуального законодавства.  

В Індустріальному районному суді Дніпропетровська відбулися попередні слухання у кримінальній справі так званих терористів. Нагадаємо: судовий розгляд відбувається за обвинуваченням чотирьох жителів обласного центру у підготовці та скоєнні терактів 27 квітня, коли один за одним у центрі міста сталися чотири вибухи. Постраждала 31 людина, зокрема 10 підлітків. Вибухові саморобні пристрої було закладено у бетонні урни. Також підсудним інкримінують скоєння  терактів, що сталися в різних містах України торік. 

Старшого викладача кафедри політології Дніпропетровського національного університету Віктора Сукачова та асистента цієї кафедри Віталія Федоряка звинувачують у створенні терористичної групи, виготовленні вибухових пристроїв, у вчиненні трьох замахів і восьми терористичних актів у Харкові, Дніпропетровську та Запоріжжі. 

Для чого Україна йде на кооперацію з росіянами в авіапромі? До чого це приведе і які перспективи має «Антонов» на східному та інших ринках? Про нові вектори, проекти і плани — наша розмова з головою правління ДАК «Антонов», президентом — генконструктором ДП «Антонов» Дмитром КІВОЮ. 

Найкраще контролюють якість та обсяги надання житлово-комунальних послуг із усіх споживачів тільки об’єднання співвласників багатоквартирних житлових будинків. Для них також характерні відповідальність та безпосереднє впровадження енергоефективності. Про це розповів міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк. Ось тільки відомо, що для того, аби економити енергоресурси, а отже, й кошти з власного гаманця, спочатку потрібно чимало вкласти в заходи з енергозбереження. А далеко не всі мешканці будинків, де створені ОСББ, — люди заможні.