• Віталій ЧЕПІЖКО

    Реформа енергоринку. Хто виграє?

    На початку вересня «УК» писав про те, що на часі нова реформа ринку електроенергії (або його перерозподіл).  Адже Україна зобов’язалася запровадити ринкові правила торгівлі цією продукцією під час вступу в Європейське енергетичне співтовариство у лютому 2011 року.
    На сьогодні вітчизняний оптовий ринок електроенергії функціонує за застарілою моделлю єдиного покупця, що не відповідає принципам світових реалій. Ми поставили дуже амбітні цілі під час реформи енергоринку. За три роки маємо пройти шлях, на який іншим державам потрібно було десятиріччя. Перший крок у напрямку реформування — законопроект «Про засади функціонування ринку електричної енергії  України» (№ 1075). 

  • Олег ГРОМОВ

    Як вмістити нулі на проспекті

    Рекламі, яка пропонує товари та послуги в іноземних валютах, у нашій країні не бути!? 8 листопада Верховна Рада скерувала на підпис Президентові Закон «Про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про рекламу» щодо встановлення заборони зазначення ціни товарів, робіт та послуг не в грошовій одиниці України.
    Хто вітає таку нову норму? Як ці нововведення позначаться на різних видах бізнесу та пересічних українцях? «УК» провів своє невеличке розслідування, яке виявилося вельми цікавим. 

  • Інна КОСЯНЧУК

    Чи поділяться комунальники зі споживачами?

    Національна комісія з регулювання сфери комунальних послуг запропонувала нову методику розрахунку тарифів на водопостачання та водовідведення. Розробник методики, директор департаменту стратегічного планування і розвитку Нацкомісії Дмитро Арлачов розповів, що в ній закладені стимули пошуку ефективнішого господарювання і залучення інвестицій для підприємств, які подають воду і відводять стоки.
    Пояснюючи необхідність зміни методики, він зауважив, що в чинному порядку тарифоутворення немає стимулу для компаній знижувати операційні витрати. 

  • Наталія ДОЛИНА

    Стародруки перепишуть комп’ютерною мовою

     

    Потримати в руках унікальні книги, яким понад п’ять століть, вдається далеко не кожному. Щоб отримати доступ до оригіналів видань, потрібен спеціальний дозвіл. Адже ці книги — музейні експонати.

    — Згідно з нашими правилами, книги, надруковані до 1800 року, а також особливо цінні видання XIX століття ми видаємо лише за листом з організації або навчального закладу, де вказують тему і мету роботи науковця, — розповідає завідувач відділу стародрукованих та рідкісних книг Національної історичної бібліотеки Ніна Хівренко. Але, за словами фахівців, інтерес до історичної літератури існує не тільки серед науковців.

     

  • Тетяна КРОП

    Соліст ансамблю «Київська камерата» Олександр Василенко: «Через свій тембр я одразу не вступив до консерваторії, зате двічі отримав Гран-прі в Італії»

    Його голос завжди можна впізнати за особливим тембром. Тож недаремно в 1999 і 2000 роках на Міжнародному фестивалі «Світ музики» в Італії співак став володарем Гран-прі й диплома «За голос унікальної краси». У репертуарі Олександра Василенка — понад 1000 творів. Це арії з опер та оперет, романси, джазові композиції. І, звичайно, українські пісні. Нинішній рік ювілейний для артиста: відзначив 60-річчя і  35-річчя своєї творчої праці. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    М’ясо не закінчиться

    Відразу на 12 інвестиційних проектів у тваринництві побільшало на Полтавщині за цей рік. Якщо торік їх тут реалізовано 27, то цього року вже 39. При цьому їх загальне фінансування становить понад півтора мільярда гривень. Про це повідомив начальник Головного управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов. Згідно з його інформацією, найбільше коштів інвестують у  скотарство і птахівництво. Внаслідок введення нових виробничих потужностей в області до 2015 року виробництво молока збільшиться на 15 тисяч тонн, м’яса — на 36 тисяч тонн, яєць — на 48 мільйонів штук. До того ж, в галузі вже до кінця цього року створять 218 робочих місць, у 2013-му — 407.  

  • Віктор ШПАК

    Йому розкривали таємниці давні цивілізації

    Для більшості з нас найграндіознішими спорудами світу залишаються єгипетські піраміди, хоч насправді вони за розмахом та архітектурною довершеністю значно поступаються творінням давньої цивілізації майя. Важко повірити, однак дикі за уявленнями середньовічної Європи індіанці задовго до наших днів обрахували тривалість земного року в 365,2420 доби, що лише на дві десятитисячні (!) відрізняється від величини, встановленої за допомогою найсучаснішої техніки, — 365,2422. Та, на відміну від давно вже розгаданого ассирійського клинопису і загадкових єгипетських ієрогліфів, письмена майя «заговорили» лише 1955 року, коли уродженець України Юрій Кнорозов оприлюднив результати своїх сенсаційних досліджень. 

  • Владислав КИРЕЙ

    Виготовляють «солодку» техніку

    На Черкащині й в усій Україні знайдеться небагато підприємств такого поважного віку та ще й із такою багатою біографією, як ПАТ «Смілянський машинобудівний завод».  Засноване ще 1840 року графами Бобринськими для виробництва обладнання цукрових заводів, нині ПАТ «Сміламаш» — один  із лідерів країни у виробництві устаткування для підприємств харчової та переробної промисловості. Усі цукрові заводи України і країн СНД оснащені апаратами і механізмами, виготовленими на Смілянському машинобудівному заводі. Підприємство займає одне з провідних місць і серед виробників хлібопекарського обладнання. 

  • Владислав КИРЕЙ

    Всюдисуща радіація нецензурщини

    Щодня, ідучи на роботу, наштовхуюся на величезні літери, написані білою фарбою на тротуарі: «Іришо, я тебе кохаю!» Здається, треба б тільки порадуватися за кохання молодих людей. Однак далі кидаються в очі з парканів, зі стін будинків, під’їздів, ліфтів написи зовсім не такого безтурботного характеру. Складається враження, що наше суспільство заклопотане чимось дуже небезпечним і страшним. Адже якщо якісь слова чи малюнки виплескуються назовні, в цьому випадку — на паркани і стіни, це, як вважають психологи, вже симптом. А може, й діагноз.  

  • Олександр БІТТНЕР

    Теорія найточніше перевіряється практикою

    Відсьогодні для всієї правової системи держави розпочався зовсім інший відлік часу: з нуля годин 20 листопада набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Хтось згарячу навіть назвав цей документ революційним, і, треба визнати, частка істини в цьому є, бо нарешті у країні з’явився сучасний закон, що грунтується на загальновизнаних стандартах прав людини і громадянина.