• Закону потрібні зміни

    «Питання, з приводу якого ми зібралися, дуже чутливе для всього українського народу… Я думаю, що воно хвилює сьогодні і суспільство, і, переконаний, кожного з нас», — сказав Президент на початку зустрічі з представниками інтелігенції, де обговорювали  ухвалений Верховною Радою Закон «Про засади державної мовної політики».
    Цей документ нині перебуває на підписі у глави держави, тож представники інтелігенції цілком слушно наголошували на небезпеці для українського суспільства набрання ним чинності в нинішній редакції. 

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    На дорогах, як на фронті

    За півроку в Україні сталося майже 12,5 тисячі дорожньо-транспортних пригод, які призвели до загибелі людей. Це трапляється як слизької зими, так і спекотного літа. Чи не нагадують такі дані зведення з театру бойових дій? Тільки ось війна ця тиха і неоголошена, але вона триває, і застрахованим від участі в ній не може бути ніхто.
    Вражає показник смертності, який сягає 12 осіб на кожні сто тисяч населення. Тут ми посідаємо друге місце в Європі після Росії. Пишатися нічим. З одного боку, можна із заздрістю споглядати на успішну Німеччину, де кількість аварій  уп’ятеро менша, ніж на українських теренах.

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Водні процедури

    Жодною нагородою із 20 розіграних у Лондоні комплектів нашим спортсменам цього дня поповнити свою скарбницю так і не вдалося. Великі надії покладала країна на вітрильний спорт: у класі RS-X виступала Ольга Масливець. Тернополянка розпочала вирішальну гонку  на четвертій своїй Олімпіаді найкращим стартом серед інших серфінгісток, на перегоні ще й нарощувала темп. За кілька хвилин до фінішу спортсменку із переслідувачкою розділяли 200 метрів, і здавалося, що на завершальному етапі Ольга Масливець упритул наблизилася до срібної медалі. Та фінішна стометрівка обернулася для неї несподіваним фіаско: вийшовши із пориву вітру, українка дала дорогу іспанці Маріні Алабау Нієрі. 

  • Олена ІВАШКО

    «Бронза» важча за «золото»

    Фехтувальницю Ольгу Харлан, яка завоювала в Лондоні бронзову медаль для України, у рідному місті зустрічали, як справжню героїню. Ця привітна, мила дівчина давно стала кумиром миколаївців. Уже після Олімпіади в Пекіні, коли четвірка наших фехтувальниць разом з Ольгою здобула «золото», у школі фехтування спостерігався справжній ажіотаж. Як зазначає начальник обласного управління фізкультури та спорту Олександр Садовський, «та медаль, яку дівчата завоювали в Пекіні, дала величезний поштовх. Був такий період, коли тренери не знали, куди подітися — не було відбою від тих, хто хотів займатися фехтуванням. Усі мріяли бути схожими на Ольгу, на Олену Хомрову.  

  • Лариса ДАЦЮК

    Курортний потік не міліє й у 40-градусну спеку

    Бажання відпочити не спроможна відбити навіть аномальна температура. З 36 за Цельсієм у себе вдома люди масово від’їздять на південь, де за 40. Рекордні показники на термометрі пригальмовують навіть поїзди (за попередній місяць через перегрівання колії вони 15 разів збавляли швидкість до 60 км за год.), однак на плани відпускників не впливають. Понад сотня пар потягів (24 цілорічних, 71 літній та шість разових) ледве справляється з перевезенням пасажирів до Криму і назад.

  • Степан ЛАПИЧАК: «Якби в Криму була якісна архітектура, він вабив би увесь рік»

    Занадто часто ми стаємо свідками виникнення конфліктних ситуацій між жителями, владою та інвестором-забудовником у різних населених пунктах. Та й зрозуміло, адже шкода дивитися, як знищують наші парки заради появи елітного житлового комплексу чи то якогось офісного центру. Не менше крається серце, коли спостерігаєш, як перебудовують історичні об’єкти, бо розумієш, що ми безповоротно втрачаємо своє минуле і майбутнє. Прикро і від того, що сучасні споруди не надають містам привабливості, а навпаки, спотворюють їхні обличчя.  Чому це відбувається і чи контролює хтось процес забудови територій? Чи можемо говорити про присутність якісної архітектури? З такими запитаннями «УК» звернувся до заступника голови Республіканського комітету Криму з будівництва та архітектури Степана ЛАПИЧАКА.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Гоголівських героїв повезе молодий віл

    Цьогорічне торговище у Великих Сорочинцях офіційно розпочнеться 15 серпня і триватиме по 19-те включно. Поки що невідомо, чи прибудуть на відкриття очільники країни, але славетний Микола Гоголь та його колоритні літературні персонажі там будуть гарантовано.
    — Їм допоможуть розважати публіку понад 80 мистецьких колективів із приблизно 700 чоловік із 15 областей України та до десятка колективів із-за кордону. На п’яти сценах виступатимуть учасники фестивалю народної творчості, тож буде що подивитися на ярмарку, — повідомила для «УК» директор ТОВ «Сорочинський ярмарок» Юлія Єрмакова. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Зварювальні технології відповідають світовим стандартам

    Приємна виробнича звістка надійшла на адресу багатотисячного колективу Сумського НВО імені Фрунзе. Зварювальне виробництво ПАТ успішно пройшло аудит міжнародного науково-технічного центру забезпечення якості та сертифікації «ПатонСЕРТ». Таким чином воно стало  першим багатопрофільним підприємством в Україні, чиї зварювальні технології повністю відповідають вимогам світового стандарту ISO 3834.  

  • Павло КУЩ

    Полку рекордсменів прибуло

    У своєму першому публічному виступі після трудового рекорду (в ніч на 31 серпня 1935 року за зміну нарубав відбійним молотком 102 тонни вугілля) Олексій Стаханов був небагатослівним. «Я не відкривав ніяких Америк, — невимушено розповідав він. — Зате працював не покладаючи рук». А ось гірник шахти «Північна» державного підприємства «Дзержинськвугілля» Сергій Слюсар, який нещодавно перевершив оте досягнення, піднявшись на-гора, не міг не згадати легендарного вуглеруба. «Мабуть, мені було трохи легше, ніж свого часу Стаханову, — зазначив він. — Звичайно, дуже приємно бути переможцем, та я насамперед вдячний за допомогу двом своїм помічникам,  без яких ніколи б не досяг такого успіху». А успіх справді вражаючий — 32-річний шахтар, виконавши за зміну 33 норми, нарубав 141 тонну палива!  

  • Володимир КРИШТОП: «Життя змушує відмовлятися від газу»

    Нині Сумська дирекція УДППЗ «Укрпошта» об’єднує 434 відділення поштового зв’язку (ВПЗ) — 91 міське та в селищах міського типу, 321 сільське і 22 пересувних. По суті, це єдина в області та Україні структура, що має свої представництва в кожному населеному пункті.
    Працюючи на самоокупності, зв’язківці все ж мають низку проблем, в основі яких низька купівельна спроможність насамперед сільського населення.