Я — 1961 року народження. Розпочала свою медичну діяльність у 1983 році як медсестра Худоліївської дільничної лікарні. Та коли на цю посаду повернулася з декрету основна працівниця, мене у 1885 році перевели працювати медсестрою фізіотерапевтичного кабінету колгоспу «Прогрес». А у березні 1988 року мене обрали секретарем сільської ради. Та з листопада 2010 р.  вже на цю посаду не переобрали.

З травня 2011 року перебуваю на обліку у місцевому центрі зайнятості, де отримую допомогу із безробіття. Та коли ці виплати закінчаться, я залишуся взагалі без засобів для існування. Тому хочу запитати, чи маю  право оформитися на пільгову пенсію як медпрацівник?

Тамара КОСТЯНА,
с. Худоліївка Полтавської обл.

На які пільги може розраховувати людина, яка проживає або працює на території  радіоактивного забруднення та збирається вийти на пенсію за віком? Який механізм нарахування й перерахунку пенсії, як вона індексується та в якому разі такому громадянину надається статус ветерана праці?

В.БОРИСЕНКО,
м. Лебедин Сумської обл.

Я – інвалід війни І групи. Багато років перебуваю у черзі на поліпшення житлових умов. Та за багато років черга практично не рухається. А роки минають…

Хочу дізнатися, чи є сенс розраховувати, що найближчим часом щось зміниться на краще?

Іван ГАЛУШКА,
м. Київ

- Чого наше село називається Високим? — перепитав мене корінний його житель Іван Брага, чоловік Високівського сільського голови Ніни Браги. — Бо це найвища точка в районі.
І справді, що ближче ми під’їжджали до Високого, то краще, чіткіше проглядалася через тоноване скло навколишня місцевість — чорні, зорані на зиму поля, лісосмуги, покриті рудою травою схили балок — у деяких під першою прозорою кригою причаїлися на зиму ставки. У селі нарахував їх три. І всі обсаджені деревами. Уявив, як тут гарно влітку, коли все навколо потопає в зелені. 

Здебільшого українські телеканали працюють для так званого «глобального села», фабрикуючи шоу-програми. Неабиякі рейтинги таких передач — основна причина того, чому телевізійники йдуть на повідку в невибагливих мас. Додати блиску, шику, часом скандальчику — найрезультативніший шлях. Це «маса» із задоволенням пожує й проковтне. Дарма що на каналах-конкурентах продукують такі самі проекти.  

Не обов’язково додавати, що Ігор Поклад, який сьогодні зустрічає сімдесятиріччя, визначний український композитор. Бо вже на його прізвище, мов на пароль, мозок одразу реагує співом: «Тече вода…» — «Ой, летіли дикі гуси!» — «Скрипка грає…»  

Замовником ролика з назвою «Своє повернемо разом!» виступив депутат обласної ради, голова Народної партії вкладників та соціального захисту Владислав Кривобоков. Він уклав договір із представниками двох місцевих телеканалів — ІРТА та обласної держтелерадіокомпанії про прокат відео, де кілька пар рук спочатку руйнують пазли у вигляді карти України, Росії, Білорусі та Казахстану, а потім  збирають під логотипом ЄврАзЕС.  

Минуло два десятиріччя, а та картина, яку залишив після себе смерч, досі перед очима. Моторошно згадувати, а не те що бачити її. Навіть молоді деревця лежали як сіно — вітровал водночас повалив ліс на 970 гектарах, пошкодив понад півмільйона кубометрів деревини. Так природа відповіла на нерозумне господарювання, яке практикувалося в горах із середини ХІХ ст., коли на значних площах вирубували складні мішані деревостани і на їхньому місці створювали чистосмерекові культури.   

Близько сотні учасників з усіх куточків України зібралися на Всеукраїнський форум  майстрів жіночої краси. Хоча  змагання проходять лише вдруге, саме тут відбуваються відбори учасників від нашої країни  на різні світові чемпіонати —  з перукарського мистецтва, нейл-дизайну та декоративного макіяжу. Тож майстрам з Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Києва, Одеси, Запоріжжя, Сімферополя  довелося у напруженій боротьбі здобувати першість.  

Розкрию секрет:  життєрадісна відьмочка-білявка, яку ви бачите на передньому плані знімка Сергія Шамшина, — моя  колега з іншого видання Олена Романенко. А злітною смугою для неї слугувало дворище «Марійчиної садиби», що на Херсонщині. Це край, якому й Бог велів розвивати сільський зелений туризм, і зрушення щодо його розвитку тут очевидні. Але обійстя Ольги Жукової, як бачите, все-таки вирізняється з-поміж інших.