Статті

Інформаційного позитиву останнім часом бракує, і на його необхідності даремно наголошувати. Тим паче, якщо гарні справи пов’язані з утвердженням чогось українського: мови, літератури, культури. Тому фестиваль «Запорізька книжкова толока», який відбувся наприкінці жовтня, надзвичайно потрібний і доречний. 

«А тато довго хворів... Коли лікарі вже нічого не могли зробити, ми зіткнулися з тим, що в нашій країні немає нормальної допомоги таким хворим. Страшна не смерть. Страшно те, що ми — ті, хто лишилися тут, мучимося, що не змогли зробити щось іще. Кажуть: забудь, не думай. А як не думати? Бо є різниця в тому, чи думати про те, що мама/тато/бабуся жахливо мучилися перед смертю, чи що зробив для рідної людини все, що вона прожила останні дні без болю, встигла потиснути руку онукові й подивитися з ним футбол», — написала на своїй сторінці у ФБ приятелька. 

«Величезне прохання від усіх нас: поверніть людям віру в справедливість. Допоможіть їм знайти правду. І прошу: завжди пам’ятайте ту ціну, яку заплатила Україна за незалежний і справедливий суд, за вашу можливість там працювати», — ці слова глави держави підкреслили урочистість і важливість моменту складання присяги новими суддями Верховного Суду. 

За доброю традицією, під час аграрних виставок в Україні відбуваються цікаві дискусії та обговорення актуальних проблем розвитку галузі. Так і нині, на виставці «Агрокомплекс-2017» у Києві Українська аграрна конфедерація презентувала результати дослідження, задля якого було зібрано та проаналізовано дані про господарську діяльність 8500 агровиробників за 2015 і 2016 роки. Метою дослідження було з’ясувати, кому віддати перевагу — малим чи великим сільгоспвиробникам. 

Чергове засідання Національної ради реформ розпочиналося з прозорого та ефективного реєстру землі. Президент Петро Порошенко запевняв учасників зібрання, що це захист від фальсифікацій і рейдерських захоплень земельних ресурсів. «Ми домовилися, що найближчим часом об’єднаємо всі законодавчі ініціативи і буде внесено закон, який не тільки спростить процедуру реєстрації земельних прав, а й зробить її прозорою. Сподіваюся, знищить і ліквідує саме поле для корупції», — зауважив Петро Порошенко. 

У столичному Будинку художника відкрилася довгоочікувана виставка Олександра Дубовика. Вона триватиме до кінця нинішнього тижня, що недостатньо для такої масштабної експозиції. Але такі умови оренди. В усіх залах на третьому поверсі представлено майже 200 живописних і графічних робіт митця, починаючи зі знакового автопортрета 1967 року, який, крім впізнаваності Метра, являє тип інтелігента 1960-х. На цей портрет здавна полюють колекціонери, але художник притримує його, адже «він музейного рівня».  

Переможницею конкурсу краси дівчат на інвалідних візках «Краса без обмежень — 2017» стала дев’ятнадцятирічна жителька Марківки Олена Мороз. Сама про себе вона каже, що «добра й життєрадісна». Веде активний спосіб життя: часто буває у спортивному залі, захоплюється плетінням із бісеру і відвідує гурток шиття.

Уже давненько в робочому блокноті записав: «Відвідати село Берестівець». Та якось не випадало нагоди. Однак недавно задумане таки здійснилося. І, скажу щиро, я й досі під враженням побаченого й почутого, а фраза «Тут хочеться жити», кинута кимось із берестівчан, змушує змінити погляд на сучасне село. Чим же воно знамените? 

Найгіршим із рабств прем’єр-міністр царської Росії Петро Столипін називав бідність. І мав на те підстави. За приклад візьмімо сферу праці. Можна скільки завгодно дорікати найманим працівникам за те, що вони не вимагають від працедавців офіційного оформлення, погоджуються на важкі й небезпечні умови праці, копійчані зарплати, які часто затримують, роботу у вихідні, неоплачувані понаднормові години тощо. А спробуй тут вимагати, якщо за воротами — натовп людей, які ті самі умови, що тебе не задовольняють, вважають за щастя, бо й того не мають. Скажи слово всупереч волі хазяїна — і завтра вже ти за воротами, а хтось із-за воріт — на твоєму місці! А проект майбутнього Трудового кодексу має ще й юридично закріпити таке становище, яке об’єктивно вже склалося. 

Проблеми, що виникають у сфері комунальних послуг, безпосередньо впливають на життєдіяльність суспільства та його рівень життя, тому є надзвичайно важливими й актуальними для соціуму. Житлово-комунальні послуги забезпечують найбільш важливі потреби людини, адже стосуються безпеки і комфорту. Протягом кількох років розмір оплати за комуналку українцям намагаються наблизити до європейського рівня. Відповідно й маємо підвищення тарифів у два-три рази. Якщо поцікавитися цінами на комунальні послуги у Європі, то порівняно з Німеччиною, Великобританією та Австрією (де громадяни витрачають на комуналку приблизно 150-170 євро кожного місяця), в Україні комунальні платежі становлять в середньому близько 60 євро. Але, якщо перевести ці цифри у відсоток від зарплати, то вийде, що комуналка в Європі займає лише 10-12% від заробітної плати, коли в Україні це аж 57-60%.  

Попри те, що на українському ринку праці юристів надміру, випускники шкіл рік у рік охоче обирають правничі професії. Під час цьогорічної вступної кампанії рейтинг найпопулярніших фахів очолили «філологія», «право» й «менеджмент». На ці напрями абітурієнти подали найбільше заяв, повідомляють у Міністерстві освіти і науки. 

Понад 3 тисячі дітей Черкащини перебувають в інтернатних закладах різного типу за заявою батьків через їхню нездатність задовольнити потреби дитини за місцем проживання. Нерідко розміщення дитини в таких закладах батьки розглядають як єдину можливість забезпечити належний догляд та утримання дитини. Однак саме такий підхід подекуди суперечить міжнародним нормам. Тож на Черкащині шукають альтернативу. 

Робота розпочалася з оприлюднення невтішних статистичних даних з безпеки дорожнього руху. Згідно з ними, у 2016 році в Україні сталося майже 155 тисяч ДТП, у яких постраждало понад 25 тисяч осіб. А впродовж 2017 — майже 117 тисяч ДТП із 19 тисячами постраждалих. За останні два роки у ДТП загинуло понад 5,5 тисячі людей, травмовано понад 57 тисяч. Для порівняння: за 2016 рік у зоні АТО загинуло 763 військовослужбовці. 

Президент Петро Порошенко переконаний, що лібералізація візового режиму між Україною і Японією стане добрим прикладом дружби й партнерства двох держав. 

2017-й Волинська обласна рада оголосила у краї Роком Української Повстанської Армії. Відбулися дуже важливі зустрічі, конференції, видрукувано історичні дослідження. Новий роман Івана Корсака «На розстанях долі» теж на цю тематику. 

Зовсім не випадково презентація роману Олександра Скрипника «Розстріляний на Донбасі «за ізмєну Росії» про українського дипломата і розвідника Федора Боржинського, який вийшов у видавництві «Ярославів вал», відбулася в день проголошення ІІІ Універсалу УНР. Адже саме «лицарі мовчазного подвигу» — розвідники періоду Української революції 1917—1921 років наближали своїми діями свято майбутньої державності. 

«Скільки всього могло б статися й не статися, якби не війна». Цю фразу співорганізатори волонтерського фотопроекту «Якби не війна» взяли за епіграф до однойменної книжки. Упродовж тижня виставка діяла в тернопільському Українському домі «Перемога», де на початку нинішнього року відкрили й перший у країні інтерактивний музей бойових побратимів, який створили самі атовці. Ініціатори заснування цього закладу — волонтер голова громадської організації «Об’єднання бойових побратимів» Катерина Бойко («Кобра») й боєць Ігор Войцехівський («Поляк») не лише посприяли відкриттю експозиції «Якби не війна», а й проводили екскурсії. 

Через дбайливі руки медиків опікового відділення Другої міської лікарні в Дніпрі з важкими й надважкими пораненнями пройшли понад 400 українських захисників. І майже всім їм вдалося зберегти кінцівки. У цьому неабияка заслуга лікаря-комбустіолога Сергія Слєсаренка, якого нещодавно удостоєно престижної нагороди — ордена Святого Пантелеймона за новаторство в медицині. Нині його посада звучить як керівник Центру термічної травми і пластичної хірургії. Тож розмову з ним я почала начебто з невеличкого уточнення. Та виявилося, зачепила за живе. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Останній бій патріота Обрав честь і безсмертя Дешифратор писемності майя

Життя жорстке, однак навчилося жартувати. Іронічні обставини закликають наших співвітчизників у День української писемності та мови вшановувати й пам’ять преподобного Нестора Літописця. Адже саме він започаткував писемну українську мову.