Статті

«У селі сталася новина», — починається відоме оповідання Василя Стефаника про місцеву моторошну подію. Та за всього бажання такий початок не зовсім доречний до недавньої резонансної події, яка змусила зіщулитися чи здригнутися все село на Донеччині. Бо самі ж люди цього й сусідніх населених пунктів, згадуючи інцидент, знизують плечима: «Новина? Та ні, бо для нас таке, на жаль, нітрохи не новина». Але чому? 

Звичайна двоповерхова будівля колишнього будинку культури в селі Великі Будища, що поблизу відомої на весь світ Диканьки, одразу стає незвичною, коли читаєш вивіску при вході: «Музей українського весілля». Як з’ясувалося, єдиний у країні. Хоч насправді це не зовсім музей у звичному розумінні. Автор проекту і одночасно директорка закладу Оксана Трипільська разом зі своїми «дівчатами» із ансамблю пісні «Берегиня» створили справжнісіньке шоу високого ґатунку, в якому всі екскурсанти стають учасниками, а експонати починають жити своїм колишнім життям. Бо весільне вбрання, рушники, горщики і рогачі, інші предмети побуту були у вжитку жителів села. 

До медичних університетів приходить конкуренція. Цього року при вступі до них уперше впровадили широкий конкурс: відтепер кількість місць державного замовлення в університеті формуватиметься відповідно до запитів абітурієнтів, а не визначатиметься, як це було раніше, «згори». Торік ця модель, згідно з якою державні місця, а відповідно, й фінансування, прийшли у виші, що мали найбільший попит серед вступників, була відпрацьована в університетах, підпорядкованих Міносвіти. «Вона дає змогу сконцентрувати ресурси в сильніших закладах. Ми побачили торік, що порівняно з 2015 роком деякі університети втратили до 40% держзамовлення, бо до них не пішли сильні абітурієнти», — сказала радник міністра охорони здоров’я, віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун. 

Для переселенців з окупованих територій Криму й Донбасу із самого початку їх переміщення на території, підконтрольні українській владі, найпроблемнішими питаннями були житло і робота. Час минає, потік переселенців істотно зменшується, а з ним і гострота проблеми. Із житлом люди якось навчилися давати собі раду, а щодо роботи в них з’явилося чимало помічників, готових підставити плече і з пошуком вакансії, і з навчанням. Один з таких помічників — громадська організація «Центр зайнятості вільних людей» (ЦЗВЛ), яка виникла ще з часів Революції гідності. А коли після російського вторгнення ринула хвиля внутрішньо переміщених осіб, ЦЗВЛ переключив діяльність на них. 

Надворі літо, а отже усім платникам за комунальні послуги трохи легше — не сплачуємо за тепло. Та не треба забувати, що це також час, коли слід ретельно підготуватися до нового опалювального сезону. Як тим, хто вже отримує субсидію, повирішувати усі проблемні питання, якщо вони є? А тим, хто до останнього часу державною допомогою з оплати комунальних послуг не користувався, але вважає, що наступної зими самостійно ці суми може й не здужати, слід звернутися до місцевих органів соцзахисту за її призначенням. 

Джазові фестивалі у Дніпрі (Дніпропетровську) були започатковані ще 1968 року. Під різними назвами і в різних форматах вони відбувалися то щорічно, то з кількарічними перервами. Після найбільшої — 10 років — «Джаз на Дніпрі» торік відродився знову. Минулими вихідними місто заполонили любителі імпровізацій.  

Товариство засновано в квітні 1999 року, і за цей час воно стало визнаним в Україні виробником та постачальником озонованої питної води високого очищення. Досягнуті показники якості продукції та організації виробництва відповідають вимогам Міжнародної асоціації якості води, членом якої товариство стало у 2001 році, — одним з перших в Україні. Продукція, яку виробляють під торговою маркою «Аква Фонтана», є переможцем найпрестижнішого некомерційного конкурсу, який проводить Держспоживстандарт України, — Всеукраїнського конкурсу якості продукції «Сто кращих товарів України». Підприємство дійсний член Торгово-промислової палати України, учасник міжнародних та регіональних екологічних науково-практичних конференцій і промислових виставок, також першого Євразійського конгресу виробників бутильованої води. 

Комунальні тарифи — тема, яка останні кілька років викликає в українців тільки злість і обурення. Адже зростають вони навіть не на відсотки, а в рази. І чи не щомісяця. З останніх — подорожчання холодної води в Києві до понад 15 гривень за кубометр. 

Нещодавно минув рік з моменту підписання меморандуму про співпрацю в побудові в нашій країні прозорої ефективної системи реалізації активів банків, які було ліквідовано. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), проектна команда ProZorro, Міністерство економічного розвитку і торгівлі та громадська організація Transparenсy International Ukraine почали створювати і запроваджувати систему реалізації активів таких фінансових установ через електронну біржу. Що являє собою система? Як продаються активи ліквідованих банків? Які проблеми постали перед ліквідаторами й іншими учасниками процесу? 

Загальновідомо, що Україна воює з Російською Федерацією не лише на сході. Активні бойові дії тривають і в міжнародних судах, де ми намагаємося довести світові, хто насправді жертва, а хто — агресор. Україна вже має перші перемоги в цій нелегкій боротьбі. 

Селище міського типу Вороновиця свого часу було райцентром. Та вже давно це один із населених пунктів Вінницького району, адміністративні установи якого розташовано в обласному центрі. Із селища до Вінниці лише 20 кілометрів. І хоч давнє селище має багату історію, через об’єктивні обставини воно поступово перетворювалося на дачно-спальний супутник міста. Але уряд реформою з децентралізації вніс у життя давноочікувані корективи. І Вороновиця тепер відновлює самобутність так завзято, ніби господар вернувся у власний дім. На шлях розвитку селище стало разом із селом Комарів, з яким створило об’єднану територіальну громаду торік у грудні. Перспективним планом передбачено, що до складу цієї ОТГ має входити понад 20 населених пунктів. 

Сумський національний аграрний університет належить до закладів, де тонко відчувають пульс часу, активно і по-діловому реагують на його виклики. Про підготовку сучасних фахівців для АПК країни, оновлення матеріально-технічної бази, плани та перспективи «УК» розповідає ректор університету професор Володимир ЛАДИКА. 

Недавно моя сім’я відпочивала в одному із санаторіїв Приморського району Запорізької області. Саме в цей час був мор бичка. Риба була скрізь: під ногами на мілині, на березі кількасантиметровим пластом. Поряд із санаторієм — приватний сектор. Щоранку, як на фіззарядку, на берег приходили місцеві жителі з лопатами й лантухами, вантажили мертвого бичка, доки він не засмердівся, і везли додому. Неважко здогадатися, що так люди запасаються дармовою рибою. Протримавши її певний час у погребах, здають оптом на продаж. Бо якби схотіли лише очистити берег від мертвої риби, закопали б її поблизу й аж ніяк не тягли додому. 

НАССР — це система аналізу небезпечних чинників та контролю у критичних точках. Згідно з пунктом 4 ст. 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», всі виробники харчових продуктів, зокрема сільськогосподарські, мусять у себе її впровадити. 

Оскільки економіка України працює стабільно й прогнозовано, ми увійдемо в осінній період спокійно — без зростання цін на ресурси, зокрема природний газ. Такими словами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заспокоїв українців, звертаючись до них в ефірі одного з вітчизняних телеканалів. «Ми готуємося до зими, накопичуємо необхідні запаси, щоб м’яко увійти в опалювальний сезон. Штаб працює, усі на місцях працюють. Ціни залишатимуться у природних коливаннях відповідно до інфляційних процесів», — сказав він, додавши, що тарифами опікується не уряд, а Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 

Трохи зверхню і недбалу відповідь «Та знову за кордоном» на запитання «Де відпочивали влітку?» тепер може собі дозволити абсолютна більшість жителів Донецька й інших тимчасово окупованих територій краю. Різноманітні опитування свідчать, що люди прагнуть використати найменшу можливість, щоб певний час провести за лінією розмежування, тобто в Україні. Нині влітку найчастіше вони планують залагодити тут якісь справи, поєднавши їх із перебуванням у рідних, знайомих чи поїздкою на відпочинок на морське узбережжя тощо. 

«На відміну від санітарних вимог у лісах України, санітарні правила в лісах Республіки Білорусь не містять обмежувальних норм і спрямовані на оперативне оздоровлення і поліпшення санітарного стану насаджень», — такі висновки зробила журналістка білоруської «Лісової газети» після міжнародного семінару, що стосувався поширення шкідників у лісі. Коротко, але вичерпно. Очевидно, варто зупинитися на окремих важливих деталях, чому наші навіть не європейські сусіди вже мають підстави робити висновки, що в нас система навіть більш бюрократична, ніж у них. 

Фестиваль, у якому взяли участь музики зі Сполучених Штатів, Канади та різних міст України, тривав три дні. Він пройшов на сільському подвір’ї виключно за кошти його організатора бандуриста — американця ірландського походження, який має українське коріння, Юрія Фединського (Бревера). Пан Юрій тривалий час жив у Сполучених Штатах, згодом повернувся на Батьківщину. І тепер відроджує українські народні традиції. 

В інтернеті триває війна за Ватутіна: Київрада перейменувала проспект, названий його ім’ям, на проспект Шухевича. Це спричинило обурення деяких киян, які почали збирати підписи, щоб проспекту повернули стару назву. Обґрунтування: генерал Микола Ватутін визволяв столицю України від німецько-фашистських загарбників у 1943 році. 

Нещодавно в Києві пройшов п’ятий Форум Global Ukrainians — неформальне об’єднання українців, які за останні 10—15 років зробили успішну кар’єру за кордоном. Покликав їх туди не кусень хліба, а неможливість реалізувати свої здібності у власній країні. Однак Майдан 2014-го відродив у них надію на позитивні зміни в рідному краї, тож найактивніші прагнуть докласти до цього своїх зусиль, знань і вмінь. Спочатку вони створювали волонтерські організації, а понад два роки тому об’єдналися в мережу Global Ukrainians задля просування та лобіювання українських інтересів у світі. Якого розвитку набув цей проект, «УК» поцікавився в ініціатора руху Віолети МОСКАЛУ.