Пандемія змінила життя не тільки нашої країни. З її поширенням усе навкруги стало змінюватися, зокрема і в навчальних закладах.

Згадаймо, як кажуть про особу, яка дуже часто вживає нецензурну лексику. Правильно. Іронічно уточнюють, що ця персона не лається, а просто розмовляє тими брутальними словами. Приблизно так характеризується і російська дезінформація, що поширюється світом. Ні, наші сусіди не перебріхують усе і вся. Вони все бачать у викривленому ракурсі й підозрюють у «теорії змов» навіть своїх ситуативних чи інших спільників. Причому спотворюючи об’єктивну інформацію і вигадуючи натомість бридкі фейки, носії цього явища шукають «законні» причини для розв’язання інформаційних воєн. Вони лицемірно скиглять, що вдаються до дезінформації та пропаганди, бо змушені захищатися від ворогів у всьому світі.

Друге звернення Української Асоціації Медіа Бізнесу, Національної Спілки Журналістів України та Асоціації Незалежних Регіональних Видавців України щодо невідкладних заходів для підтримки інформаційної безпеки населення України в умовах карантину.

Про працівників водоканалу, як правило, згадують, коли крани у квартирах чи будинках несподівано замовкають, видаючи лише підозріле шурхотіння-шипіння. Утім, це так само стосується енергетиків, газовиків, працівників інших служб, які забезпечують комфортне побутове повсякдення мешканців житлових багатоповерхівок і приватних будинків. Тоді згадується давнє і незмінне: коли щось маємо — не помічаємо, а втрачаємо, то…

Торгівля в інтернеті й раніше була доволі поширеною в нашій країні, адже вітчизняна у традиційному вигляді не завжди виявляла належну оперативність. Товари, які виготовляли в одному місті України, далеко не завжди можна було знайти в іншому або можна, але за істотно відмінною ціною.

Карантин оголив і загострив багато проблем, зокрема домашнього насильства. Адже багато родин опинилися у чотирьох стінах через режим самоізоляції. Такі нові спостереження фахівців Луганського обласного центру соціально-психологічної допомоги. Тут відновили роботу «гарячої лінії», звернувшись на яку, можна отримати пораду і консультацію психолога, а в разі гострої необхідності — допомогу та перенаправлення потерпілих у спеціальний притулок.

Страховому бізнесу живеться нелегко — карантинні заходи фактично звели нанівець його роботу. Ситуація ускладнюється тим, що з 1 липня 2020 року компанії, які працюють на цьому ринку небанківських фінансових послуг, повинні перейти під крило Нацбанку України, який надалі регулюватиме їхню діяльність. Керівники страхових компаній у цьому вбачають неабиякі проблеми. Як їх подолати? Як виживатиме страховий бізнес та які завдання на нього покладено, «Урядовий кур’єр» розпитує генерального директора асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслава ЧЕРНЯХОВСЬКОГО.

Зазвичай наприкінці травня на корпункті «УК» на Рівненщині з’являється директор дитячого санаторно-оздоровчого комплексу «Країна мрій» в Острозькому районі Іван Дячук. Розмовляємо про проблеми в організації дитячого оздоровлення, що рік у рік наростають, наче снігова куля. Адже з 2014-го цей процес відбувається без участі фонду державного соціального страхування: відповідний пункт Закону «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (п. 1 ст. 25) поставили на дуже вже затяжну паузу.

Неподалік села Мигія в Первомайському районі Миколаївської області, яке відомо дивовижними природними краєвидами, кілька місяців тому утворилося озеро. З’явилось воно на місці кар’єра, де видобували каолін. Власники кар’єра згорнули виробництво й покинули його. Котлован став заповнюватися водою, тож утворилося блакитне озеро з білосніжними берегами. І сюди потягнулися люди.

Про походження назви Золотий Потік існує народна легенда. Під час тривалої ворожої облоги фортеці захисникам не вистачало води. У цей скрутний час у підземеллі замку виявили джерело, вода якого ніби сама пробилася до оборонців із потоку за межами твердині. Відтоді поселення стали називати Золотим Потоком.