Статті

Справжнім викликом для нашої держави стала потреба значно зменшити споживання газу. Одним із шляхів розв’язання проблеми може бути розширення сфери застосування електричного опалення. Які тут  можливості з огляду на кращий світовий досвід? Про це наш кореспондент розмовляє з Петром Кузнєцовим, керівником  ПАТ «Маяк» — одного з провідних підприємств-виробників приладів електричного опалення. 

Не знаю, що значнішою мірою вплинуло на письменника Загребельного: його читацька чи життєва біографія. Маленьке степове село Солошине на Полтавщині, де він народився 25 серпня 1924 року. Дитинство, школа, друзі. І довгі зимові вечори, коли запоєм читалися книжки й формувалася його духовна конституція. В якомусь інтерв’ю письменник зізнається: «Найдорожчі спогади, хоч стільки було потім подій, припадають на перші шістнадцять років життя. У всіх творах — моє село, навіть прізвища вибираю для своїх героїв наші, солошинські...» 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ    Від пограбування — до прислужництва Біда, коли правда страшніша за Пугачова Тяжке похмілля «переможної» війни Як чумаки Росію врятували    

Учасниками свята «Вишивана моя Україна» стали кілька тисяч гостей з різних куточків краю та місцевих жителів зі своєрідним вишиваним  дрес-кодом: сорочками, плахтами, іншими елементами національних строїв. Кожен район і місто презентували власні роботи з особливими візерунками та орнаментами, притаманними тій чи тій місцевості. 

Напередодні нашого національного свята була у справах поблизу метро «Лук’янівська» і спостерігала цікаву картину. Підлітки з відрами і пензликами в руках фарбували паркан у синьо-жовті кольори. «Наш подарунок Києву до Дня Незалежності», — пояснили хлопці. Столична молодь організувала таку акцію через соціальні мережі. Охочих долучилося до неї чимало.  

Відповідно до статті 26 Закону України «Про державну службу» за сумлінну працю та у зв’язку з виходом на пенсію присвоїти четвертий ранг державного службовця Бойчук Наталії Яківні.  

Відповідно до статті 26 Закону України “Про державну службу”: 

Присвоїти третій ранг державного службовця   Присвоїти четвертий ранг державного службовця

Дорогі співвітчизники! Я вирішив достроково припинити повноваження Верховної Ради сьомого скликання. Вибори нового Парламенту відбудуться 26 жовтня 2014 року. Це рішення я ухвалив у строгій відповідності зі статтею 90 Конституції України. З урахуванням очікувань переважної більшості громадян України та на виконання власного слова, яке давав, балотуючись на посаду Президента. Нагадаю, коаліція розпалася 24 липня. 

У День головного свята нашої країни поздоровляю і низько вклоняюсь усім, хто вкладає в Україну свою працю та інтелект, хто боронить і захищає її від ворога, хто примножує її багатства і славу. Глибока шана тим, хто зустрічає свято на передовій, – український народ пишається вашою сміливістю, самопожертвою і патріотизмом. У день національного свята ми звертаємося до пам’яті поколінь українців, які пройшли цією землею перед нами, які боролися, творили і наближали нашу Незалежність. Ми порівнюємо себе з ними і прагнемо бути гідними їх. Ми стаємо розумнішими, сильнішими, сміливішими. Ніколи ще за роки нашої державності ми не піддавалися таким випробуванням. І ніколи ще ми не були такими згуртованими і впевненими у своїх силах. Ніколи ще нас не намагалися так дискредитувати. І ніколи ще ми не відчували таку симпатію народів світу. 

Уперше Президент Петро Порошенко відвідав Миколаїв і військову частину — легендарну 79-ту окрему аеромобільну бригаду Сухопутних військ Збройних сил України. Вона протягом двох місяців перебувала у справжньому пеклі, відбиваючи шалені атаки супротивника в секторі «Д». У боях миколаївські десантники втратили 24 бійці, близько 200 поранено.  

Вантажівки їхали у бік обласного центру, спокійно минаючи український контрольно-пропускний пост «Ізварине», що тимчасово перебуває під контролем проросійських бойовиків. Так Росія, на переконання голови СБУ Валентина Наливайченка, здійснила пряме військове вторгнення на територію України, намагаючись замаскувати його під колону з гуманітарним вантажем. «Ми називаємо це прямим вторгненням під цинічним прикриттям Червоного Хреста.  

Він із тих, хто не тільки вивчає, а й творить історію. Добре пам’ятаю грудневий вечір 2013-го в одному із закладів громадського харчування Києва. Активісти, які згодом утворили Громадський сектор Майдану, обговорювали, як краще об’єднати зусилля для боротьби з режимом Януковича. В’ятрович тоді був не у краватці, як оце зараз, а у сірому «домашньому» светрі. І ніхто навіть не міг тоді подумати, що через кілька місяців він опиниться у кріслі директора Інституту національної пам’яті. Тоді йому і його друзям випало організовувати акції як революціонерові (чогось ми, звикнувши до словосполучення Революція гідності, не стали називати її учасників революціонерами). Нині він нарешті має змогу оцінювати сьогодення саме як історик.  

— Коли 23 роки тому Україна здобула Незалежність, моя бабуся, запекла націоналістка на прізвище Андрієвська, наполовину полька, на чверть росіянка, заплакала від щастя. Вона сказала, що щаслива дожити до цього дня. Народившись у 1914 році, переживши дві війни та голод, розмовляючи принципово українською мовою, вона чекала цієї події все своє життя.

Він народився у серпні, як і незалежна Україна. Для нього вона була понад усе. На столичному Майдані перебував упродовж трьох місяців. Батькові мовив: «Якщо ми підемо звідси, України завтра не буде». Не пішов, але навічно став воїном Небесної Сотні. Свій 20-й серпень уже зустрів у вічності. Його Україна свій 23-й день народження зустрічає у борні, але знає, що її єдність та волю бережуть справжні Герої — такі, як він, Устим Голоднюк. 

«Приходьте до нас у гості», — радо відгукнулася на телефонний дзвінок Галина Полстяна. І без жодних вагань назвала адресу. Тут, на 9-му поверсі в одній із рівненських панельок, сім’я з Лисичанська винаймає двокімнатну квартиру: Галина, її донька Тетяна та чотирирічна онучка Єлизавета. Півтори тисячі гривень плюс комунальні послуги — у стільки обходиться помешкання з меблями та усіма зручностями. З першою оплатою допомогли небайдужі рівняни.  

«Блін, це перший раз я сама захотіла піти в музей!» — сказала комусь у мобілку дівчина, позавчора прямуючи повз мене столичним тротуаром. Не знаю, про який саме заклад ішлося в її телефонній розмові.  Але «Сертифікат якості» і звання «Переможець 2014 року» від міжнародної туристичної компанії TripAdvisor, однієї з найбільших у світі, отримав Музей мікромініатюр Миколи Сядристого Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Цю престижну нагороду присуджують за підсумками найзахопленіших відгуків відвідувачів сайту цієї компанії, а вони визнали найпопулярнішими з-поміж 294 визначних пам’яток Києва три. За цим рейтингом  Музей мікромініатюр Миколи Сядристого опинився на першому місці, перед печерним монастирем Києво-Печерської лаври і Софійським собором. 

Місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Некрасівська, 7.  Реєстраційний внесок: 17,00 грн. (сімнадцять гривень 00 копійок). Гарантійний внесок по кожному лоту: 10% (десять відсотків) від початкової вартості лота без ПДВ. Лоти №№18, 20, 21 виставляються до продажу на треті торги, лоти №№1-17, 19 – на четверті торги. Початкова вартість продажу лотів №№20, 21 зменшена на 20%; лотів №№9-17 – на 25%; лотів №№1-8, 19 – на 30%.

Двадцять п’ятий президент США Джон Кеннеді колись сказав: «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас, питайте, що ви можете зробити для вашої країни». Саме ці слова згадав, коли повертався маршруткою в Дніпропетровськ із Нікополя, де побував у Науково-виробничому центрі «Трубосталь». Джон Кеннеді тоді говорив ніби про генерального директора цього центру Олександра Фельдмана: 25 років тому керівник підприємства фактично з нічого створив одну з найуспішніших нині на металургійному ринку України та за її межами компаній. Цей «козацький син єврейського народу» (так назвав Олександра Ісааковича відомий нікопольський журналіст і поет Олександр Черкащенко) багато сил та коштів вкладає в розвиток Нікопольського краю. Причому добровільно, щиро та безкорисно, не очікуючи взамін жодних нагород. Добро людям він робить від душі, а для міста — бо народився тут і хоче, щоб Нікополь радував нащадків вільних козаків своєю величчю.  

Минулої неділі київські барди виступали з концертом перед солдатами, які після важких боїв у зоні АТО лікуються в столичному госпіталі. Серед них була Ольга Дробот. Власне, вона — росіянка за національністю, в Санкт-Петербурзі живе мама, та й усі родичі. Однак вона зауважує, що категорично засуджує тих, хто приходить на нашу землю рятувати російськомовне населення… Від чого рятувати? — запитує. Про те, як почувають себе етнічні росіяни в Україні, говоримо з Ольгою Дробот.