Міністр оборони України Андрій ТАРАН про співпрацю з Північноатлантичним альянсом, реформи у війську та розвиток інфраструктури Збройних сил.

Мета — повноправне членство в НАТО

— Андрію Васильовичу, тема НАТО і підтримки західними партнерами на тлі агресії Росії для багатьох асоціюється як центральна в питаннях оборони України. Який за останні місяці прогрес у взаємодії з Альянсом?

— Набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору — стратегічний курс держави. Євроатлантична інтеграція, за суттю, — процес, який веде нас до реалізації стратегічної мети. І у цьому процесі Міністерство оборони — локомотив якісних змін та перетворень у галузі оборони. На незворотності цього курсу наголошують й стратегічні документи у галузі національної безпеки і оборони. Зокрема, у Стратегії національної безпеки України євроатлантичну інтеграцію визначено ключовим пріоритетом національних інтересів України.

Це реалізують за рахунок зміцнення особливого партнерства з НАТО та набуття критеріїв для повноправного членства в цій організації. Для цього ми плануємо, як це визначив Президент України у Стратегії національної безпеки: досягти у максимально стислі строки достатньої взаємосумісності Збройних сил з відповідними силами держав Альянсу; суттєво активізувати реформи, спрямовані на досягнення відповідності критеріям членства в НАТО; приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО.

Альянс був нашим надійним партнером з моменту здобуття Україною незалежності. Наші відносини, базуючись на спільних інтересах та цінностях, значно розвинулись за останню чверть століття.

Нині Україна бере активну участь в операціях з урегулювання криз під проводом Альянсу в Афганістані й Косово. Збройні сили України надають відповідні сили і засоби для чергування у складі Сил реагування НАТО, беруть участь у багатонаціональних навчаннях з державами Альянсу за різними сценаріями на суші, в повітрі, на морі, а також у кіберпросторі. Офіцери наших Збройних сил проходять службу в штабах НАТО.

Маємо потужний арсенал програм та інструментів співпраці, який дає нам змогу розвивати інституційні спроможності, впроваджувати найкращий досвід у всі сфери діяльності Міноборони та Збройних сил, а також досягати технічної взаємосумісності. Яскравий приклад цього — Комплексний пакет допомоги Україні, в який входить вісім трастових фондів Україна — АТО, а також такі інструменти, як процес планування та оцінки сил, програма професійного розвитку, програма розвитку доброчесності та інші. Усі ці програми й інструменти співпраці підкріплені необхідними ресурсами.

На сьогодні маємо достатньо розвинену співпрацю з Альянсом. Проте з урахуванням визначеної стратегічної мети плануємо розпочати інтенсивніший етап наших відносин з НАТО. Певним чином цьому сприяє отриманий Україною у червні цього року статус партнера з розширеними можливостями.

Цей статус відкриває нові перспективи й надає додаткові переваги партнерства з Альянсом. Зокрема це стосується: нових форматів політичних консультацій з безпекових питань, зокрема доступу до механізму кризових консультацій та оперативного планування на його ранніх стадіях; розширеного доступу до програм взаємосумісності й навчань, серед іншого до навчань за тематикою статті 5 Північноатлантичного договору; більших можливостей проходження служби представниками Збройних сил України на посадах у багатонаціональних органах військового управління Альянсу; обміну розвідувальною інформацією та даними про повітряну обстановку.

Ми готові збільшити національні внески в операції під проводом НАТО, направити до роботи у структурах Альянсу додатковий військовий та цивільний персонал, розпочати виконання практичних заходів з налагодження обміну інформацією в режимі реального часу, застосовуючи автоматизовані системи.

Усе це має зробити нас сильнішими і значно наблизити до стратегічної мети — повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору. І в цьому контексті ми чітко окреслюємо свої амбіції отримати План дій щодо членства в НАТО і сподіваємося на всебічну політичну підтримку союзників з НАТО щодо ухвалення такого рішення на наступному саміті Альянсу 2021 року. Про це я наголосив під час зустрічі цього тижня з Надзвичайними та Повноважними послами та військовими аташе держав-членів Альянсу, акредитованими в Україні.

Відступу від курсу немає, навпаки, подвоюємо наші зусилля на шляху євроатлантичної інтеграції.

Реформи впроваджують на основі найкращих практик держав-членів Альянсу

— Які етапи оборонної реформи відбуваються у війську?

— Найважливіші реформи в українському війську відбуваються на виконання положень Стратегічного оборонного бюлетеня України. Це нарощення бойових спроможностей, побудова системи оборонного менеджменту на основі найкращих практик держав-членів НАТО, впровадження у ЗСУ нової військової культури, заснованої на євроатлантичних цінностях та принципах, створення сучасної системи менеджменту оборонних ресурсів, заснованої на засадах демократичного цивільного контролю.

2020 року завершуємо черговий цикл оборонної реформи, який розпочався 2016-го із введенням у дію Стратегічного оборонного бюлетеня, який став, по суті, першою дорожньою картою реформ у силах оборони.

Головний підсумок виконання цього стратегічного документа — забезпечено стримування російської збройної агресії, Збройні сили та інші складові сил оборони набули нових спроможностей, істотно підвищено їхню сумісність та готовність до спільних дій з відповідними структурами держав НАТО.

Наступного року оборонну реформу буде продовжено. На цей час на основі положень Стратегії національної безпеки та за підсумками оборонного огляду розробляють стратегію воєнної безпеки України та новий стратегічний оборонний бюлетень України, які визначатимуть цілі для наступного п’ятирічного циклу.

Крім класичних положень у цих документах стратегічного планування, маємо намір зосередитися на новій моделі сил оборони, збалансувавши спроможності в їхніх найважливіших компонентах з реалістичним ресурсним забезпеченням.

Головна ідея — розпочати розвиток фундаментальних інтегрованих спроможностей, які критично необхідні для гарантування національної безпеки, передовсім для захисту інтересів держави в повітряному просторі, на морі і в кіберпросторі.

У цьому контексті плануємо серйозно попрацювати над об’єднанням національних та іноземних ресурсів задля вагомих інвестицій у створення таких спроможностей.

Уже є позитивні приклади, що стосуються намірів наших партнерів надати цільову підтримку розвитку Військово-Морських сил за такими основними складовими: забезпечення сучасним корабельним складом та розбудова нової системи базування на Чорному й Азовському морях.

Інший приклад — прийняття рішення Конгресом США про затвердження пакета оборонної допомоги Україні на 2020 фінансовий рік у розмірі 250 мільйонів доларів США і потенційне її збільшення 2021 року.

Я вже неодноразового говорив, що наша мета — досягнення взаємосумісності з відповідними структурами держав-членів НАТО. Щоб у нас було планування бойових дій відповідно до прийнятих в Альянсі стандартів. Щоб на полі бою ми розуміли одне одного, володіли єдиними алгоритмами його ведення, мали сумісні системи зв’язку і передачі даних.

Тому ядром оборонних реформ до кінця 2022 року має стати оновлена система військової освіти, здатна забезпечити підготовку професійних фахівців, які володіють необхідними знаннями і навичками. Просування по службі вимагатиме від кожного військовослужбовця не лише постійного вдосконалення професійних навичок, а й знання іноземної мови. Без цього неможливо рухатися далі.

Буде продовжено реформи, пов’язані з удосконаленням системи демократичного цивільного контролю над Збройними силами України, поєднанням систем оборонного та бюджетного планування, створенням прозорої та ефективної системи закупівель та управління оборонними ресурсами.

Внаслдок реформ Міністерство оборони України має стати ефективною цивільною установою, яка формує політику в галузі оборони та здійснює ефективний демократичний контроль, а Збройні сили України мають набути оперативних (бойових) спроможностей, максимально досяжних з урахуванням наданих ресурсів, які побудовані та функціонують відповідно до стандартів Альянсу і забезпечують виконання завдань із захисту нашої держави та ефективно діють у спільних операціях зі збройними силами держав-членів НАТО.

«Широкий лан» — полігон і містечко натовського стандарту

— Ще одне проблемне питання — розвиток інфраструктури Збройних сил України. Що в цьому напрямі вдалося зробити?

— У цьому контексті слід згадати завершення будівництва військового містечка в Мукачеві для гірсько-штурмової бригади та польові табори і військові містечка для частин і підрозділів, місцем дислокації яких визначено Донецьку і Луганську області. Ще один позитивний приклад — табірне містечко Міжвидового центру підготовки підрозділів полігона «Широкий лан». Будівництво почалося 2016-го силами сторонніх підрядних організацій, які, на жаль, зобов’язань не виконали. Навесні цього року готовність об’єкта після комерційних забудовників не перевищувала 25%. Правоохоронці вже завершили розслідування факту зловживань і встановили: підрядникам сплачено понад 37 мільйонів гривень за фактично не виконані роботи. Міноборони подало цивільний позов до підприємців і колишніх посадовців на понад 49 мільйонів гривень. У травні 2020-го недобудовані об’єкти прийняла Державна спеціальна служба транспорту МО України.

ДССТ за пів року повністю впоралася із завданням. За цей час збудовано містечко натовського стандарту. Важливо, що кошти освоює наша служба, тож триває професійний розвиток особового складу та вдосконалення матеріально-технічної бази. Загальна площа будівель табірного містечка — 26 тисяч кв. м. Це десять казарм поліпшеного типу для військовослужбовців-чоловіків, казарма поліпшеного типу для військовослужбовців-жінок, їдальня, що одночасно може прийняти 2500 осіб. Під’єднано зовнішнє електропостачання, очисні споруди, інженерні мережі. Діють котельня й каналізаційно-насосна станція, висаджено понад 740 дерев. Тепер і широколанівський полігон нарівні з яворівським стане місцем, де несоромно проводити міжнародні військові навчання. Це табірне містечко, створене за новими підходами, передбачає цілком автономну інфраструктуру, враховує іноземний досвід, зокрема НАТО. Введення його в експлуатацію дасть змогу значно розширити географію спільних навчань з підрозділами збройних сил держав-членів Альянсу.

Говорячи про інфраструктуру, слід згадати іншу проблему, яка роками залишалася без розв’язання. Ідеться про інвентаризацію земель оборони. Майже 40% земель оборони досі не внесено до кадастру. Це провокує різноманітні зловживання, що неприпустимо. На оперативному обліку оборонного відомства перебуває 3311 земельних ділянок загальною площею 518,6 тисячі га. Саме тому активізуємо роботу з Держгеокадастром і вже надали його територіальним підрозділам переліки ділянок, щодо яких слід провести інвентаризацію.

Розуміємо, що навколо процесу реєстрації земель оборони подекуди фігурують різні інтересанти. І отримання Міноборони дозволів на роботи із землеустрою від органів влади на місцях, м’яко кажучи, часто саботують. Тому об’єднуємо зусилля з Держгеокадастром і продовжуємо інвентаризацію земель оборони й нанесення окремого інформаційного шару на публічну кадастрову карту. З нашої ініціативи і за повного сприяння Держгеокадастру на публічній кадастровій карті України вже створено окремий інформаційний шар земель оборони «У користуванні Міноборони». Це зроблено для запобігання самозахопленню цих земель. Нині до нього внесено 1002 земельні ділянки. Триває робота з внесення ще близько 500 ділянок. У підсумку ми усунемо незаконне використання земель оборони сторонніми особами, а держпідприємства, установи і організації Міноборони, ЗСУ використовуватимуть ділянки з чітко визначеними межами.

Дивізіони, озброєні ракетним комплексом «Нептун», розмістять у південних областях України

— Не можу не поставити запитання щодо ракетного комплексу «Нептун». Коли цей комплекс надійде до українського війська?

— Спланованим фінансовим ресурсом на 2020-й коштів на закупівлю берегового ракетного комплексу «Нептун», який прийнято на озброєння ЗС України 23 серпня цього року, не було передбачено. Проте Міністерство оборони ухвалило відповідне рішення та здійснило перерозподіл коштів у межах державного оборонного замовлення. Відповідними рішенням про закупівлю комплексу в межах фінансових можливостей ми демонструємо свою беззаперечну зацікавленість мати якомога швидше «Нептун» у бойовому порядку війська. Необхідні кошти для закупівлі вже є. Відбулися всі передбачені процедури. Найближчим часом сформуємо офіційне замовлення, завдання щодо кількості й термінів їх постачання. Ми вишукали кошти, які спрямують на подальшу реалізацію ракетно-реактивної програми, адже «Нептун» добре продемонстрував бойові можливості під час державних випробувань. Він стане потужним інструментом стримування агресивних дій ворога на морі. Дивізіони, озброєні цим комплексом, розмістять у південних областях України, які мають вихід до узбережжя Чорного й Азовського морів.

Наступним етапом має стати створення корабельного варіанта комплексу «Нептун». Ракетні катери, які проєктують для потреб ВМС України, вже мають бути адаптованими для використання протикорабельної ракети, що входить до складу «Нептуна».

Андрій ЗАДУБІННИЙ
для «Урядового кур’єра»