Край за Карпатами, де майже 9,5 тисячі річок і потічків загальною довжиною близько 20 тисяч кілометрів, — найбагатший за водними ресурсами регіон країни. Ставитися до таких природних багатств, звісно, слід з особливою увагою: дбати про них і примножувати. Тож слід оберігати іхтіофауну, яка водиться у водних артеріях області.

Цією справою рік у рік переймаються енергетики — група енергетичних компаній РЕНЕР. Хоч у їхні обов’язки не входить безпосереднє опікування рибними запасами, керівництво компанії щороку робить дуже багато, щоб водойми були з рибою і її кількість не зменшувалася.

Сьомий рік поспіль цей відомий у краї інвестор, що реалізовує проєкти зеленої енергетики, вдається до зариблення річок струмковою фореллю. Цей рідкісний вид риб, що належить до роду лососевих, з різних причин не може самовідтворюватися в належних обсягах. Тож йому допомагають, випускаючи в річку рибок, вирощених штучним способом.

Цього року мальків випускають у гірські водні артерії Рахівського, Тячівського та Перечинського районів. До акції традиційно долучилися керівники та працівники місцевих лісгоспів, представники органів місцевого самоврядування, працівники Державного агентства рибного господарства в Закарпатській області й рибоохоронний патруль.

Розпочали з Перечинського району, де до дійства разом з адміністрацією управління Держагентства на чолі з в.о. керівника Юрієм Брезою приєднався Тур’є-Полянський сільський голова Іван Юсиба. Спільними зусиллями зарибнили верхні притоки річки Шипіт. На ній розташовано дві сучасні мініГЕС, працює форелеве господарство. Як показало життя, водним організмам це не заважає. І це, за словами сільського голови,— переконливий приклад добросусідства людини і природи.

— Річка Шипіт у цьому сенсі унікальна: її води виробляють електроенергію й багаті на рибу. Цьому, безумовно, сприяє щорічне зариблення. Як і, звичайно, ефективна боротьба з браконьєрством, яку ведуть лісівники і місцеве населення, — сказав Іван Юсиба.

Зариблення — за правилами

Після Перечинщини мальків випускали в гірських селах Луги, Видричка та Костилівка на Рахівщині. Зариблення відбувалося за всіма правилами: для кожної річки було чітко визначено обґрунтовану кількість мальків для вселення, після цього їх випускали по кілька особин у затишні річкові місцини, де вони матимуть захист і кормову базу. Мальок струмкової форелі у віддалених місцях, верхів’ях річок краще приживеться — отримає нове життя у природних умовах.

— Дуже приємно, що й наше віддалене гірське село є серед учасників щорічної акції зариблення від групи РЕНЕР, — розповіла Лугівський сільський голова Марина Шемота, яка традиційно бере участь в акції. — Наша громада чудово розуміє необхідність збереження і відтворення природи, що нас оточує, тому активно підтримує такі добрі ініціативи.

Річки в околицях сіл Лопухів, Красна, Руська Мокра та Німецька Мокра на Тячівщині теж щороку опиняються в центрі уваги. У бічні притоки річки Брустурянка в Лопуховому випущено майже 20 тисяч особин малька.

— Допомога енергетиків групи РЕНЕР надзвичайно важлива і головне — ефективна: популяція струмкової форелі зростає. Ми теж не стоїмо осторонь. Цього року організовуємо системне вивезення сміття від кожного домогосподарства в селі, тож сподіваємося на поліпшення екологічного стану річки, — резюмує Лопухівський сільський голова Іван Фабрицій.

Ще й чисті річки

— Шкода, що через карантинні обмеження до акції не змогли долучитися школярі — вихованці шкільних лісництв. Вони щороку беруть у ній активну участь і з нетерпінням на неї чекають. Сподіваюся, що наступного року карантину не буде й наші юні помічники зможуть знову взяти участь у цій корисній справі, — вважає представник групи РЕНЕР Юрій Сас.

Протягом двох тижнів водні артерії області з ініціативи та за кошти енергетиків збагатилися мальком струмкової форелі кількістю майже 65 тисяч особин. Генеральний директор енергетичної групи РЕНЕР Сергій Ковач наголошує: щорічна акція — це свідомі й цілеспрямовані дії для збереження довкілля. Якщо в річках водитиметься риба, то це свідчитиме про їхню чистоту.

— Маленькі річки й потічки, стікаючи з гір, вливаються у великі, тож забезпечують водний баланс, живлять наші міста і села, — додав Сергій Васильович. — Поповнюючи рибні запаси, зберігаємо екосистему малих річок — кровоносних судин великих рік. Це наш обов’язок перед природою, краса якої має залишитися й для наступних поколінь.

Василь СМАГА
для «Урядового кур’єра»