За січень-вересень минулого року в структурі торгів цінними паперами на біржовому ринку частка операцій з облігаціями (облігації підприємств, державних та місцевих позик) зросла з 80,18% до 83,85%. Згідно з даними українського рейтингового агентства «Рюрик», переважно вона збільшилася завдяки активізації торгівлі державними бондами. 

Муніципальними бондами майже не торгували через нездатність органів місцевого самоврядування розрахуватися за попередніми облігаційними випусками. Суттєво впливає на обсяги та структуру операцій з цінними паперами стратегія залучення коштів населення та приватних інвесторів до держбюджету з метою покриття його дефіциту, а також виплати за зобов’язаннями минулих років, в тому числі шляхом емісії державних облігацій.

Кількість домінує над якістю

За 9 місяців 2013 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) зареєструвала обсяг випусків облігацій підприємств на суму понад 25,9 мільярда гривень. Це на 11,93% більше порівняно з аналогічним періодом 2012-го. При цьому кількість випусків корпоративних облігацій знизилася на 29% до 183 випусків. Основна частина угод мала технічний характер (це приватні випуски облігацій, облігації, призначені для фінансування будівництва, та випуски, які реєструються для рефінансування старих позик, строк яких спливає).

Більшість корпоративних облігацій представлена оформленням кредиту (від одного чи кількох банків) через механізм облігацій або неринковими випусками. До останніх можна віднести емісії таких емітентів, як ТОВ «Сервіс-Технобуд», «Будспецсервіс», держпідприємства «Державне агентство автомобільних доріг України», папери яких навряд чи можна зустріти на ринку як такі, що торгуються.

«Ринкових випусків, що могли б зацікавити інвесторів, було небагато. І причина не в тому, що немає емітентів, бажаючих випустити облігації, а у дефіциті попиту на них, тому що ресурсна база банків досить обмежена за терміном вкладення. Крім того, вторинний ринок облігацій, який мав би забезпечувати їхню ліквідність, відсутній повністю», — констатує провідний економіст блока «Фінансові ринки» «Креді Агріколь Банку» Олександр Печерицин.

Чому держпапери у фаворі?

За результатами трьох кварталів минулого року, лідерами за обсягом торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) традиційно стали банки. Державні цінні папери приваблюють фінустанови тим, що для їхнього обігу створені більш сприятливі умови, ніж для будь-яких інших видів цінних паперів. Зокрема, це автоматичне попадання у лістинг бірж (допуск цінних паперів до торгів, які відповідають правилам біржі) без необхідності сплати спеціального акцизного податку на операції з цінними паперами. Окрім цього, державні цінні папери є інструментом, найбільш придатним для отримання позик рефінансування від НБУ під їх заставу. «Інші інструменти наразі не можуть забезпечити такий спектр їх можливого застосування. Так, певним чином це можна розцінювати як «перекіс» у бік держави, але він є прийнятним для інвесторів, допоки відносне боргове навантаження не є обтяжливим для суверенного (внутрішнього) позичальника», — вважає скарбничий АТ «Сбербанк Росії» Дмитро Золотько.

Ознаки такого перекосу й акцент серед фінансових інструментів саме на ОВДП з’явилися в Україні наприкінці 2009 року. «Тоді Міністерство фінансів України змушене було продавати річні папери за ставкою дохідності 29%. Нині, якщо воно не знаходить покупців, ставку не піднімає, і ціла серія безрезультатних аукціонів, як свідчить минулий рік, його не бентежить», — зазначає заступник директора казначейства «Банк Кредит Дніпро» Сергій Романовський.

За оцінкою аналітиків «Креді Агріколь Банку», серед гривневих облігацій, що було продано на аукціонах торік, частка потенційно привабливих для приватних інвесторів випусків сягала 13%. Інші облігації придбано державними інституціями чи банками.

«Перекіс у бік ОВДП не впливає позитивно на ринок. І проблема набагато глибша. Ризики кредитування корпоративного сектору занадто великі. Але, з іншого боку, левова частка операцій з держоблігаціями в 2013 році припала на держ?банки, які виступали посередниками, між НБУ і Мінфіном, тобто фактично просто обслуговували процес емісії», — каже спеціаліст відділу продажу боргових цінних паперів інвестиційної компанії «Dragon Capital» Сергій Фурса. За його словами, ставки дохідності облігацій увесь минулий рік залишалися на високому рівні. На початку цього року різко впали ставки вартості ресурсів і, як наслідок, зріс інтерес до державних цінних паперів. Але наскільки це довго триватиме і наскільки стійкою є тенденція — на сьогодні сказати важко.

Ключовий напрямок кредитування

Емісію облігацій на загальну суму 6,34 мільярда гривень здійснили у січні-вересні 2013 року банки, тоді як страхові компанії не зробили жодного випуску облігацій. «Найбільш питому вагу в загальному обсязі облігацій посідають облігаційні випуски підприємств. Таким чином, тенденція останніх 10 років зберігається», — підкреслюється в аналітичному огляді РА «Рюрик».

Нинішнього року НКЦ ПФР продовжить роботу над розробкою та вдосконаленням нормативно-правових актів, які визначають порядок емісії та обігу облігацій внутрішніх місцевих позик, а також порядок реєстрації випуску звичайних іпотечних облігацій.

У 2014-му експерти не очікують зростання обсягів ринку облігацій та збільшення ринкових випусків. Є і стримані оптимісти. «Збільшення пропозицій переважно банківських емітентів корпоративних облігацій свідчить, що «крига скресла» і 2014-й, за умов політичної і фінансової стабільності, можливо, стане роком, коли корпоративні папери почнуть «забирати» свою частку в портфелях цінних паперів емітентів у державних бондів. Але стрілка компаса з покажчиками оптимізм-песимізм може обертатися також швидко, як в аномальній зоні, особливо враховуючи ситуацію останніх двох місяців», — вважає С. Романовський. Інші аналітики впевнені, що держоблігації залишатимуться ключовим напрямком інвестування та торгівлі на ринку бондів. При відносній стабільності на грошово-кредитному ринку може збільшитися частка операцій з корпоративними облігаціями, а також можуть зрости обсяги нових випусків. Водночас «самопочуття» облігаційного ринку залежатиме і від зміни податкових ставок протягом року. В разі посилення податкового навантаження на окремі види облігацій варто очікувати зниження активності тих операцій, де задіяні найбільш оподатковувані їхні види.

КОМПЕТЕНТНО

Максим ЮХИМЕЦЬ,
начальник управління по роботі з цінними паперами банку «Хрещатик»:

— Державні папери залишаються одними з найнадійніших фінансових інструментів, так як зобов’язання з відшкодування їхньому пред’явнику номінальної вартості та виплата доходу гарантовані державою. Збільшення обсягу державних цінних паперів пов’язано з тим, що в умовах ліквідності і через брак активного кредитування ОВДП стають для комерційних банків найбільш доступним об’єктом вкладення коштів. Тому попит на них з боку банків залишається найбільш стабільним і прогнозованим. Минулого року найбільший попит мали ОВДП з терміном обігу до п’яти років (у минулі періоди — з терміном обігу до 1 року).

Тарас КОТОВИЧ,
старший фінансовий аналітик групи «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU):

— Держоблігації можуть бути використані як забезпечення при отриманні рефінансування від Нацбанку і забезпечення при операціях з іншими банками. У той же час, через ОВДП держава вилучає ресурс із банківської системи, який міг би бути використаний для кредитування економіки, однак високі ризики стримують банки від нарощування його обсягів. Проблему могли б розв’язати випуски облігацій підприємств. Однак через високу вартість грошових ресурсів підприємства також не поспішали торік залучати кошти через кредити та випуски облігацій.