Питання розвитку людського капіталу одне зі стратегічних для провідних країн. В Україні теж важливо змінювати національну стратегію у ставленні до людини та її трудового потенціалу, навчати фахівців, зважаючи на запити ринку праці, сприяти набуттю ними сучасних компетентностей. А головне — відійти від прагматичної політики до інтелектуальної, що ґрунтується на інноваціях, тобто дивиться у завтрашній день. Як це реалізувати, розповідає «УК» проректор з наукової роботи Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості Радмила ВОЙТОВИЧ. 

Поспішайками називають малюків, що народилися передчасно. У моїй родині таких двоє — двоюрідні племінники-хрещеники. Коли вперше побачила меншого, тритижневий крихітний поспішайчик тихенько сопів, надійно примотаний до маминих грудей шматом полотна. Сестра казала: «Відчуваю, що йому так ліпше, спить краще. І мені спокійніше». 

Президент скликав членів Національної ради реформ, щоб обговорити реформування системи охорони здоров’я. Першим питанням порядку денного було розроблення законопроекту, який впливав би на надання якісної медичної допомоги в українських селах. Щодо своєї ініціативи Петро Порошенко висловився в такий спосіб: «За моїм дорученням розроблено відповідний законопроект, який передбачає якісно нові правила медичної допомоги на селі з використанням сучасних технологій. У сільській місцевості немає фельдшерсько-акушерських пунктів, а якщо є, то там майже неможливо отримати гідну медичну допомогу». Натомість у містян є право вибору, воно стосується і медичної установи, і лікарів. У селах таких фахівців замало. 

Перший історичний роман кандидата мистецтвознавства Олександри Шутко «Роксолана: міфи та реалії» зацікавив читачів як в Україні, так і поза її межами. Адже авторка, вивчаючи закордонні документи, знайшла невідомі факти з життя українки, яка мала великий вплив на життя Османської імперії. Романом зацікавилися у Туреччині. А під час недавнього «Книжкового Арсеналу» відбулася презентація нового роману авторки про султану-українку Надію з Поділля «Хатідже Турхан», яка відіграла визначну роль у союзі козацтва з Османською імперією. 

Нову книжку «Підла війна» донеччанин Павло Амітов презентував у Вінницькій обласній універсальній бібліотеці імені К. А. Тимірязєва. Це безкомпромісний аналіз публіциста подій останніх 25 років нашої історії й свідчення учасника донецького Майдану. В анотації до презентації центральна книгозбірня області зауважувала, що автор «представляє для нас інтелектуальний, культурний і патріотичний Донбас». Перед початком зустрічі з читачами я запитав у Павла Михайловича, яким був Донбас і чому став таким. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Кобзар російської демократії

Пожежник з Тернопільщини, який рятував «Россию»

«Поручик Голіцин» Юрія Галича

На початку року світ сколихнула новина: у США від звичайної кишкової палички померла трирічна дитина. Лікарі намагалися врятувати її всіма (!) доступними антибіотиками, проте вони виявилися безсилими проти агресивної супербактерії. Незадовго до того в Неваді від бактеріальної інфекції, яка також виявилася стійкою до всіх 26 доступних у США антибіотиків, померла 70-річна жінка. 

На презентації книжки Юрія Щербака «Україна в епіцентрі світового шторму», що відбулася в столичному Музеї літератури, я був серед майже 200 шанувальників його творчості. Актова зала була заповнена вщерть. Юрій Миколайович тільки з четвертого разу погодився на інтерв’ю. Коли остаточно впевнився, що саме він цікавий нашим читачам, визначив годину для розмови. Так я потрапив в закнижений кабінет на шостому поверсі будинку, де на першому функціонує відвойований киянами книжковий магазин «Сяйво».  

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Реабілітація за Берестечко

Український гетьман російської літератури

Велична справа небайдужої людини 

Переді мною книжка — історичний роман російською мовою «Сложности тройного перевода» («Труднощі потрійного перекладу»). Вона вийшла друком саме напередодні 8 травня — Дня памяті та примирення. Автор — письменник, заслуженний журналіст України, лауреат Міжнарордної літературної премії ім. М. В. Гоголя «Тріумф», головний редактор газети «Голос України в Західному Сибіру» Микола Свінтицький. Уже понад 30 років він живе і працює в Росії, хоч родом з Івано-Франківщини.