Підгорецький замок захоплює одразу — без довгих оглядин. Більше того, це відчуття не зникає і не забувається. Він прекрасний навіть у своїй занедбаності, а колись, ще й завдячуючи багатству і вишуканості інтер’єру, був серед найцікавіших у Європі. «Його вважають українським Версалем», — казав легендарний Борис  Возницький. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

Митрополит проти блудниці Катерини ІІ

«За Сибіром сонце сходить»

Окупована Бізонія і бандитська Лугандонія

Нині у структурі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, який переміщено з Луганська до Сєверодонецька, сім інститутів та сім факультетів. Тут 7140 студентів навчають майже 700 викладачів, з них 70 професорів та докторів наук. Виш претендує на те, щоб стати провідним сучасним науково-навчальним центром Луганщини. Черговим кроком на шляху до амбітної мети став візит університетської команди до Кембриджа. Як міжнародна співпраця науковців може позначитися на долі краю, розповідає ректор університету професор Ольга ПОРКУЯН. 

На День незалежності Польщі, 11 листопада, випала нагода побувати у Варшаві: того дня радикальна молодь підпалила прапор України. Втім, глядачів в інспірованого дійства було небагато. Більшість варшав’ян або ж виїхала за місто, або вишикувалася біля центру науки «Копернік», що виріс на березі Вісли в 2010 році. 

Досі в Україні за державний кошт лікарні й поліклініки можуть купити акулячі хрящі та витяжки екстрактів різних рослин — препарати, можливо, для когось і помічні, але такі, що не мають ні доведеної клінічної ефективності, ні безпечності, зате часто з кількома нулями на ціннику за одну упаковку.  А хто знає тих щасливців, котрі, звертаючись по допомогу,  отримали б препарати в лікарні безплатно? 

Слухаючи його спогади про дитинство чи юність, мимоволі ловиш себе на думці, що йдеться про сюжет для захопливої повісті чи роману. Бо здавна вважають: справжній письменник все життя пише одну-єдину книжку. Саме так складається творчість мого співрозмовника, який, попри поважний вік і багато виданих книжок поезії й прози, щодня (точніше, щоночі) працює над новими творами. Вони переважно про наше сьогодення, яке знову випробовує автора на міць: підла війна вже вдруге виштовхала його з Донбасу. Вперше це сталося у 1942-му, коли малим потрапив до концтабору, вдруге — 2014-го, коли на порозі 80-річчя змушений був залишати рідне Єнакієве. З цього й почалася наша розмова із земляком, старшим колегою по творчості та по нещастю (ми, як і тисячі жителів Донбасу, нині безхатченки) Володимиром КАЛИНИЧЕНКОМ. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Зневажена історія Грушевська

Дорога випробувань гуцульської мисткині

Український Крилов чи самодостатній талант?

Майбутній хімік студент із В’єтнаму Куок Кхань Чан п’ятий рік навчається у Львові. Хлопець розмовляє нашою мовою без акценту, українською вивчає хімію, фізику, математику й решту предметів. А ще нещодавно став відомим далеко за межами міста Лева — виконав українську народну пісню на конкурсі «Голос країни», чим вразив усіх глядачів.

На запитання, чому обрав саме нашу країну, Чан відповідає, що недовго вагався. «У мене був вибір: навчатися в Україні чи в Росії. Коли знайшов інформацію про Львів, побачив світлини із зображенням старовинного міста, одразу закохався в нього, — розповідає «УК» студент Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Куок Кхань Чан. — А коли приїхав сюди, мене вразила ще й гостинна атмосфера, доброзичливі люди. Хоч, пригадую, коли прилетів, тут уже панувала зима і мені було дуже холодно. Уперше в житті побачив сніг».

Як відомо, в основі бюджетів різних рівнів — податки з доходів фізичних осіб. Для їх збільшення потрібні нові робочі місця, розвиток підприємництва, малого та середнього бізнесу. Але замало хотіти — потрібно знати, як саме надати означеним процесам необхідного прискорення. Для цього у  Сумському національному аграрному університеті відкрили стартап-центр, який активізував підприємницьку та бізнесову ініціативи. 

Про становлення нової структури, перші результати і плани кореспондентові «УК» розповідає проректор СНАУ з науково-педагогічної та навчальної роботи професор Валерій ЖМАЙЛОВ. 

Наприкінці минулого року в «УК» вже порушували важливе питання — скорочення спеціальності «етнологія» (у західній традиції — соціокультурна антропологія) у вишах. У матеріалі професора Валентини Борисенко йшлося про згортання викладання цього предмета в багатьох закладах вищої освіти, що призведе до припинення підготовки професійних кадрів етнологів.