ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Зневажена історія Грушевська

Дорога випробувань гуцульської мисткині

Український Крилов чи самодостатній талант?

Майбутній хімік студент із В’єтнаму Куок Кхань Чан п’ятий рік навчається у Львові. Хлопець розмовляє нашою мовою без акценту, українською вивчає хімію, фізику, математику й решту предметів. А ще нещодавно став відомим далеко за межами міста Лева — виконав українську народну пісню на конкурсі «Голос країни», чим вразив усіх глядачів.

На запитання, чому обрав саме нашу країну, Чан відповідає, що недовго вагався. «У мене був вибір: навчатися в Україні чи в Росії. Коли знайшов інформацію про Львів, побачив світлини із зображенням старовинного міста, одразу закохався в нього, — розповідає «УК» студент Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Куок Кхань Чан. — А коли приїхав сюди, мене вразила ще й гостинна атмосфера, доброзичливі люди. Хоч, пригадую, коли прилетів, тут уже панувала зима і мені було дуже холодно. Уперше в житті побачив сніг».

Як відомо, в основі бюджетів різних рівнів — податки з доходів фізичних осіб. Для їх збільшення потрібні нові робочі місця, розвиток підприємництва, малого та середнього бізнесу. Але замало хотіти — потрібно знати, як саме надати означеним процесам необхідного прискорення. Для цього у  Сумському національному аграрному університеті відкрили стартап-центр, який активізував підприємницьку та бізнесову ініціативи. 

Про становлення нової структури, перші результати і плани кореспондентові «УК» розповідає проректор СНАУ з науково-педагогічної та навчальної роботи професор Валерій ЖМАЙЛОВ. 

Наприкінці минулого року в «УК» вже порушували важливе питання — скорочення спеціальності «етнологія» (у західній традиції — соціокультурна антропологія) у вишах. У матеріалі професора Валентини Борисенко йшлося про згортання викладання цього предмета в багатьох закладах вищої освіти, що призведе до припинення підготовки професійних кадрів етнологів.

Наприкінці минулого року було ухвалено проект Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти. У документі закладено поняття класичного університету — тільки цим вишам надаватимуть право готувати студентів-юристів. Із запитанням щодо коректності такого підходу «УК» звернувся до директора Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка» професора Володимира ОРТИНСЬКОГО. 

Час летить стрімко, ніби птах: майнув крилом — і вже не наздоженеш. Навіть у межах одного життя можна відстежити разючі зміни, що сталися в різних галузях завдяки технічному прогресу. Скажімо, на зорі минулого століття як дивовижу сприймали  паротяг. А нині він — надбання історії.

Цю історію, точніше,  старі парові машини відновлюють у депо селища Цвіткове  на Черкащині. За радянських часів тут була паровозна база, на якій утримували понад сотню локомотивів. 

З Георгієм Васильовичем ми зустрілися наприкінці минулого року, одразу після його 80-річчя. У кабінеті було не пройти: численні букети — своєрідні символи поваги, найкращих побажань, вдячності від співробітників, пацієнтів, друзів. За довге життя у професії Георгій ГАЙКО, здається, досяг усіх вершин. Але, за словами колег, не втратив головного в лікарській практиці — людяності.  

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Каструлі, які поламали хребет імперії

«Хліб» і «Льон» української націоналістки

Розтоптаний «Березіль» театру і душі

Наприкінці минулого року  до смертей, що спіткали дітей на уроках фізкультури, додалася ще одна: у школі Бердянська померла 12-річна дівчина. Мало кому вдається протистояти емоціям, які накривають, коли йдеться про смерть. Невимірно  важче, коли  про  раптову  та дитячу. В чому причина? Чи можна було уникнути її? Ці та інші  запитання  виникають щоразу, коли  траплялися трагедії. Кілька років тому від них намагалися захиститися, спростивши нормативи на уроках фізкультури. Проте смерті  не  припинилися. Нині фахівці  остаточно  визначили їх причину: це наслідок гіпертрофічної кардіоміопатії — генетичного захворювання, яке може передаватися спадково.  Саме воно — найчастіша причина смертності дітей, підлітків і молодих спортсменів. «Трагедія може статися  не  лише під час фізичних навантажень. Але  ті резонансні раптові смерті, про які говорять у ЗМІ,  спричинені  саме цією недугою. Це з’ясувалося тільки під  час  розтину», — розповів «УК» головний кардіохірург МОЗ доктор медичних наук Костянтин Руденко.   

Українському тижню моди 20 років, тобто 40 сезонів на мінливому подіумі — бренд, гідний наслідування. А що наші дизайнери пропонують наслідувати нам, коли, за статистикою, кожен другий співвітчизник економить на купівлі одягу?

Завдяки ентузіазму беззмінних керівників тиждень вмістив майже 70 різноманітних заходів: практичні семінари, лекції, інсталяції, перформанси, конкурси від численних спонсорів і головне — 51 дефіле в «Мистецькому Арсеналі». З 4 по 9 лютого тут відбулися покази «осінь — зима 2017—2018» під гаслом «Не буває некрасивих людей».