Наприкінці минулого року було ухвалено проект Концепції вдосконалення правничої (юридичної) освіти. У документі закладено поняття класичного університету — тільки цим вишам надаватимуть право готувати студентів-юристів. Із запитанням щодо коректності такого підходу «УК» звернувся до директора Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка» професора Володимира ОРТИНСЬКОГО. 

Час летить стрімко, ніби птах: майнув крилом — і вже не наздоженеш. Навіть у межах одного життя можна відстежити разючі зміни, що сталися в різних галузях завдяки технічному прогресу. Скажімо, на зорі минулого століття як дивовижу сприймали  паротяг. А нині він — надбання історії.

Цю історію, точніше,  старі парові машини відновлюють у депо селища Цвіткове  на Черкащині. За радянських часів тут була паровозна база, на якій утримували понад сотню локомотивів. 

З Георгієм Васильовичем ми зустрілися наприкінці минулого року, одразу після його 80-річчя. У кабінеті було не пройти: численні букети — своєрідні символи поваги, найкращих побажань, вдячності від співробітників, пацієнтів, друзів. За довге життя у професії Георгій ГАЙКО, здається, досяг усіх вершин. Але, за словами колег, не втратив головного в лікарській практиці — людяності.  

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Каструлі, які поламали хребет імперії

«Хліб» і «Льон» української націоналістки

Розтоптаний «Березіль» театру і душі

Наприкінці минулого року  до смертей, що спіткали дітей на уроках фізкультури, додалася ще одна: у школі Бердянська померла 12-річна дівчина. Мало кому вдається протистояти емоціям, які накривають, коли йдеться про смерть. Невимірно  важче, коли  про  раптову  та дитячу. В чому причина? Чи можна було уникнути її? Ці та інші  запитання  виникають щоразу, коли  траплялися трагедії. Кілька років тому від них намагалися захиститися, спростивши нормативи на уроках фізкультури. Проте смерті  не  припинилися. Нині фахівці  остаточно  визначили їх причину: це наслідок гіпертрофічної кардіоміопатії — генетичного захворювання, яке може передаватися спадково.  Саме воно — найчастіша причина смертності дітей, підлітків і молодих спортсменів. «Трагедія може статися  не  лише під час фізичних навантажень. Але  ті резонансні раптові смерті, про які говорять у ЗМІ,  спричинені  саме цією недугою. Це з’ясувалося тільки під  час  розтину», — розповів «УК» головний кардіохірург МОЗ доктор медичних наук Костянтин Руденко.   

Українському тижню моди 20 років, тобто 40 сезонів на мінливому подіумі — бренд, гідний наслідування. А що наші дизайнери пропонують наслідувати нам, коли, за статистикою, кожен другий співвітчизник економить на купівлі одягу?

Завдяки ентузіазму беззмінних керівників тиждень вмістив майже 70 різноманітних заходів: практичні семінари, лекції, інсталяції, перформанси, конкурси від численних спонсорів і головне — 51 дефіле в «Мистецькому Арсеналі». З 4 по 9 лютого тут відбулися покази «осінь — зима 2017—2018» під гаслом «Не буває некрасивих людей». 

Минулий рік для Миколаївського обласного центру зайнятості населення ознаменувався яскравими подіями, в яких головними дійовими особами були молоді люди. Саме на роботі з ними акцентувала свою увагу служба, адже молодь — наймобільніша категорія населення, з урахуванням її думки будуються нові стратегії зайнятості. 

У Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. І. Яворницького занурилися у романтичні історії минулого. Уперше до Дня закоханих тут підготували виставку «Історії кохання». У ній представлено понад 50 фондових предметів, яких раніше майже не виставляли. Це унікальні порцелянові вироби, інтер’єрні прикраси, модні аксесуари, весільні келихи для молодят, віяла, гравюри тощо з різних колекцій жителів Катеринослава — Дніпропетровська (нині м. Дніпро). Зокрема відомого радянського архітектора Олександра Красносельського та катеринославського інженера Вільгельма Левенсона. Коли на початку ХХ сторіччя почалися революційні події, Левенсон залишив свою колекцію на зберігання Дмитрові Яворницькому. 

Учень 11 класу Денис Ходаков із Первомайська на Миколаївщині першим в Україні зареєструвався для участі у ЗНО-2017. Хлопець навчається в місцевому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І—ІІ ступенів №15 — колегіум». Щойно стартувала реєстрація для участі у тестуванні, майбутній випускник просто у школі під час великої перерви всього за кілька хвилин онлайн сформував заяву і реєстраційну картку на сайті Українського центру оцінювання якості освіти. 

Зазвичай театр бачимо через акторів і режисерів. Наш сьогоднішній гість знає про театр, без перебільшення, все. Бо пройшов різні його сходинки — від актора до директора.

Михайло ЗАХАРЕВИЧ, генеральний директор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, — в українському театральному просторі людина авторитетна. Недаремно багато років очолює Асоціацію директорів театрів. А коли вийшла його ∂рунтовна монографія «Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка — динаміка соціокультурних перетворень», то його визнали істориком театру.