Розквіт творчої діяльності Володимира Рунчака припадає на наш час. Він лауреат багатьох міжнародних композиторських конкурсів, творить музику для симфонічного й камерного оркестрів, малих ансамблів, хорів і солістів, має велику диригентську практику. Не менш плідна його організаторська діяльність із проведення міжнародних і всеукраїнських фестивалів, традиційних багаторічних концертів у багатьох музичних центрах країни та за кордоном. Сьогодні митець — гість «УК».  

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Донбасівський сад Гетсиманський

Єврейський очільник українських письменників

 Півроку незалежності під червоним стягом

Водохреще завершує цикл зимових свят, які мають дуже давні дохристиянські корені. Церква багато взяла з давніх вірувань та ритуалів традиційної культури українців. Перед самим святом Водохреща — третій Святий вечір, який називали «Голодна кутя». Так само, як і на першу кутю, готують 12 пісних страв. Мотивацію звичаю давно втрачено, дослідники традиційної культури пов’язують цифру з 12 місяцями, а релігійники — з 12 апостолами. 

Українська художниця Анна Сарвіра — засновник клубу Pictoric, що об’єднує вітчизняних  ілюстраторів, потрапила до експозиції на ярмарку дитячої книги в Болоньї, куди щороку підбирають для демонстрування роботи  75 найкращих оформлювачів дитячих книжок. Про це повідомляє офіційний сайт ярмарку. 

Між «знати» і «робити» — прірва. Тож зовсім не ідеалізуючи роботу нинішньої команди Мінздоров’я, не можна не помітити фактів, які дають змогу зробити обережний прогноз, що два десятиліття дискусій нарешті перейдуть в реальну реформу системи.  З-поміж іншого саме ця  команда цього року запускає на первинній ланці принцип «гроші ходять за пацієнтом» та повертає реімбурсацію. Саме вони, проходячи тернистий шлях узгодження з профільним парламентським комітетом законопроекту № 2309, що має забезпечити автономію лікарень, паралельно власними силами запроваджують зміни, на які давно очікують керівники лікарень. Ідеться, зокрема, про скасування наказу МОЗ № 33, що дало змогу головним лікарям впорядковувати штат, та зміни до постанови Кабінету Міністрів № 228. Саме з останнього ми й почали розмову із заступником міністра охорони здоров’я  Павлом КОВТОНЮКОМ. 

Для українців Хортиця — величний меморіал козацтва просто неба. Нині до національного заповідника входять унікальні історико-археологічні пам’ятки, об’єкти природно-заповідного фонду. Водночас острів — частина Запоріжжя, він має міську інфраструктуру, театр, школу, жителів і… 40 сторонніх землекористувачів на охоронній території. Та найбільше непокоїть співробітників заповідника стан Музею історії запорозького козацтва. Чому? Про це «УК» розповідає генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим ОСТАПЕНКО. 

На старий Новий рік хлопці нашого села чекали з особливим нетерпінням. Тому що для нас це були своєрідні зимові жнива, він асоціювався з дармовими цукерками і грошима, яких можна було назбирати на місяць наперед. Отож готуватися до нього ми починали відразу після Різдва. Розробляли маршрути, визначалися з тим, до кого зайти насамперед, а хто й почекає. Щодо мене, то я посипати починав із краю села, в чужих людей, залишаючи родичів на закуску. Бо напевне знав, що вони розщедряться на три або п’ять карбованців навіть якщо зайду до них посеред білого дня. Особливо материні батьки — дідусь Антон і бабуся Ганна. До хрещеного з хрещеною я посипати не ходив, тому що боявся їх: хрещений у мене був головою колгоспу, а хрещена — вчителькою. 

Автора унікальних історичних розвідок журналіста і письменника Миколу Чабана одна наша спільна знайома назвала приватним носієм втраченої інформації. Микола Петрович у дослідженнях йде тими стежками, де ще ніхто не ходив, і володіє безцінними й неосяжними, не відомими широкому загалу знаннями. Ними він щедро ділиться у газетних нарисах, книжках, на лекціях і під час зустрічей. Дивовижних історій про відомих людей і несправедливо забутих особистостей, їхніх нащадків у краєзнавця сила-силенна. У сьогоднішній розмові торкнемося лише їх маленької частини. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Діагноз ціною життя 

Армія за ініціативи низів

Малолітні раби Сталіна

«Іспит — розмова двох розумних людей. А якщо один з них виявиться нерозумним? Тоді другий залишиться без стипендії», — жартують студенти у соцмережах. І недарма. Якщо раніше можна було одержати грошову підтримку від держави, не вберігши заліковку навіть від трійки,  відтепер стипендії отримуватимуть лише ті, хто має найкращі здобутки у навчанні. А також соціально незахищені категорії.