Щороку в липні у християнській святині в Зарваниці, що на Тернопіллі, організовують загальнонаціональну прощу. Основні її заходи тривають упродовж двох днів. Однак кожен сам вирішує, як підготуватися до такого богомілля, вирушити пішки чи транспортним засобом. Майже 200 прочан із Хмельниччини, скажімо, зібралися у далеку дорогу ще на початку тижня, бо рушили зі своїх міст і сіл пішки до Чудотворного місця. Від архікатедрального собору в Тернополі колона з майже 2000 прочан теж дружно подалася пішою ходою до Зарваниці. Власними ногами пройшли маршрут від рідного порогу до Марійського духовного центру деякі жителі Тернопільщини та сусідніх областей. Віряни з Косова скористалися велосипедами. 

Коли по радіо слухаєш Михайла Слабошпицького, в газеті або журналі читаєш його літературно-критичний, художній чи якийсь інший матеріал, мимоволі здається: цей чоловік знає про книжки і життя якщо не все, то майже все.

Думка хоч і гіперболізована, однак недалека від істини. Ті, хто має щастя й насолоду слухати і читати цього навдивовижу інтелектуального і різнобічно освіченого письменника, підтвердять: варто вхопитися за його першу-другу фразу, а далі вже цілковитий полон і магія істинно високого Слова, на яке вельми скупе наше прагматичне і бездуховне сьогодення.

З Михайлом Слабошпицьким спілкуємося напередодні його 70-го дня народження. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Двомовність великого поета Росії

Від ДОПРу — до Колими

Криваве відлуння сталінської «покладливості» 

Як відомо, всесвітньо відома Ольвія, що містилася на території сучасної Миколаївської області, — одна з чотирьох найбільших античних держав Північного Причорномор’я. Її засновували грецькі переселенці на правому березі Гіпанісу (нині — Бузький лиман) у II чверті VI століття до н. е. А проіснувала вона майже тисячу років. У часи розквіту територія міста мала 50—55 гектарів, а по берегах Бузького, Дніпровського та Березанського лиманів розташовувалися півтори сотні сільських поселень, що належали до сільськогосподарського округу — хори Ольвії. Недавні дослідження археологів свідчать про розширення меж Ольвійської держави аж до сучасного Миколаєва, приміського села Велика Корениха. 

Крихітний катетер цілеспрямовано повзе стегновою артерією. Він несе до серця щось схоже на красивий ажурний парашутний купол — штучний мітральний клапан. Коли катетер дістанеться лівого шлуночка серця, клапан від’єднається від катетера і розкриється в потрібному місці — інтернаціональна команда лікарів з Німеччини, Франції, Канади та України оперує пацієнта в київському Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії. 

Він раптом змінив м’яч на… мікрофон. Утім, не жалкує, — так розпорядилася його ще юна доля. Через серйозну травму Ігор Грохоцький — майбутнє українського футболу — змушений був залишити щойно розпочату спортивну кар’єру, тож вирішив співати. Тепер у творчому доробку 24-річного виконавця дві важливі перемоги: на телевізійному проекті «Голос країни» та нещодавно в міжнародному пісенному конкурсі Youthvision-2016 у Баку.

Тому дивуюся, коли лунають закиди на кшталт: у нас немає хороших виконавців, де ж та українська музика. Вони є, до того ж представляють нашу країну у світі й повертаються додому з перемогою. Проте їх ніхто не бачить, а головне — не чує. Адже молодим талантам досі важко пробиватися крізь океан низькопробної попси, що заполонила теле- й радіоефіри. Тож про якість вітчизняної музики, знакові зустрічі, навіть можливу участь у Євробаченні-2017 «УК» розповідає Ігор ГРОХОЦЬКИЙ.

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Моральний вибір ціною життя

Велика ницість «великого» Петра

Міфологія на службі агітпропу 

«Забави у княжому місті» — фестиваль, який відчуває тисячолітній дух. Місту Теребовля, що на Тернопіллі, — понад 900 років від літописної згадки. І в другій половині ХІ — на початку ХІІ ст. воно було столицею та вотчиною князя Василька з роду Ростислава. Володіння ж тодішнього Теребовлянського князівства розкинулися на землі Південно-Східної Галичини, Буковини та Поділля. Майже 20 років тому в райцентрі князю Васильку спорудили пам’ятник. 2009 року започаткували велике регіональне мистецьке дійство, на яке одразу активно стали приїжджати художні колективи та виконавці з різних областей країни. 

Україна потребує нових фахівців у сфері державного управління та політики, спроможних генерувати ідеї та брати відповідальність за подолання викликів, які постають перед нашою країною. Такі кадри готує магістерська програма з публічного управління та адміністрування Національного університету «Києво-Могилянська академія», створена тими й для тих, хто прагне зробити нашу країну привабливою для українців та цікавою світу. 

На початку осені 2013 року, коли в західній частині Африки лютувала лихоманка Ебола, до київського офіса ВООЗ зайшов розгублений темношкірий чоловік. Ще кілька днів тому він був у Сьєрра-Леоне, де вірус Ебола викошував цілі родини. Він розповів, що зі Сьєрра-Леоне, де померла його сестра та зять-лікар, йому вдалося перебратися до Гвінеї та отримати українську візу. Чоловікові пообіцяли, що його переправлять до Туреччини, звідти до України, а потім до Австралії. Але в Києві його планам настав кінець: в аеропорту відібрали документи. Чоловік чув про існування ВООЗ, тож надибавши адресу київського офіса в інтернеті, взяв таксі й поїхав у пошуках допомоги. Так людина, що потенційно могла бути носієм смертоносного вірусу, оминувши всі кордони, вже за годину вільно йшла центром української столиці. Не бракує, на жаль, й інших фактів безпорадності вітчизняної системи запобігання хворобам. Про це свідчить і торішній спалах поліомієліту, і свіжий жах в Ізмаїлі.