ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Двомовність великого поета Росії

Від ДОПРу — до Колими

Криваве відлуння сталінської «покладливості» 

Як відомо, всесвітньо відома Ольвія, що містилася на території сучасної Миколаївської області, — одна з чотирьох найбільших античних держав Північного Причорномор’я. Її засновували грецькі переселенці на правому березі Гіпанісу (нині — Бузький лиман) у II чверті VI століття до н. е. А проіснувала вона майже тисячу років. У часи розквіту територія міста мала 50—55 гектарів, а по берегах Бузького, Дніпровського та Березанського лиманів розташовувалися півтори сотні сільських поселень, що належали до сільськогосподарського округу — хори Ольвії. Недавні дослідження археологів свідчать про розширення меж Ольвійської держави аж до сучасного Миколаєва, приміського села Велика Корениха. 

Крихітний катетер цілеспрямовано повзе стегновою артерією. Він несе до серця щось схоже на красивий ажурний парашутний купол — штучний мітральний клапан. Коли катетер дістанеться лівого шлуночка серця, клапан від’єднається від катетера і розкриється в потрібному місці — інтернаціональна команда лікарів з Німеччини, Франції, Канади та України оперує пацієнта в київському Центрі дитячої кардіології та кардіохірургії. 

Він раптом змінив м’яч на… мікрофон. Утім, не жалкує, — так розпорядилася його ще юна доля. Через серйозну травму Ігор Грохоцький — майбутнє українського футболу — змушений був залишити щойно розпочату спортивну кар’єру, тож вирішив співати. Тепер у творчому доробку 24-річного виконавця дві важливі перемоги: на телевізійному проекті «Голос країни» та нещодавно в міжнародному пісенному конкурсі Youthvision-2016 у Баку.

Тому дивуюся, коли лунають закиди на кшталт: у нас немає хороших виконавців, де ж та українська музика. Вони є, до того ж представляють нашу країну у світі й повертаються додому з перемогою. Проте їх ніхто не бачить, а головне — не чує. Адже молодим талантам досі важко пробиватися крізь океан низькопробної попси, що заполонила теле- й радіоефіри. Тож про якість вітчизняної музики, знакові зустрічі, навіть можливу участь у Євробаченні-2017 «УК» розповідає Ігор ГРОХОЦЬКИЙ.

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Моральний вибір ціною життя

Велика ницість «великого» Петра

Міфологія на службі агітпропу 

«Забави у княжому місті» — фестиваль, який відчуває тисячолітній дух. Місту Теребовля, що на Тернопіллі, — понад 900 років від літописної згадки. І в другій половині ХІ — на початку ХІІ ст. воно було столицею та вотчиною князя Василька з роду Ростислава. Володіння ж тодішнього Теребовлянського князівства розкинулися на землі Південно-Східної Галичини, Буковини та Поділля. Майже 20 років тому в райцентрі князю Васильку спорудили пам’ятник. 2009 року започаткували велике регіональне мистецьке дійство, на яке одразу активно стали приїжджати художні колективи та виконавці з різних областей країни. 

Україна потребує нових фахівців у сфері державного управління та політики, спроможних генерувати ідеї та брати відповідальність за подолання викликів, які постають перед нашою країною. Такі кадри готує магістерська програма з публічного управління та адміністрування Національного університету «Києво-Могилянська академія», створена тими й для тих, хто прагне зробити нашу країну привабливою для українців та цікавою світу. 

На початку осені 2013 року, коли в західній частині Африки лютувала лихоманка Ебола, до київського офіса ВООЗ зайшов розгублений темношкірий чоловік. Ще кілька днів тому він був у Сьєрра-Леоне, де вірус Ебола викошував цілі родини. Він розповів, що зі Сьєрра-Леоне, де померла його сестра та зять-лікар, йому вдалося перебратися до Гвінеї та отримати українську візу. Чоловікові пообіцяли, що його переправлять до Туреччини, звідти до України, а потім до Австралії. Але в Києві його планам настав кінець: в аеропорту відібрали документи. Чоловік чув про існування ВООЗ, тож надибавши адресу київського офіса в інтернеті, взяв таксі й поїхав у пошуках допомоги. Так людина, що потенційно могла бути носієм смертоносного вірусу, оминувши всі кордони, вже за годину вільно йшла центром української столиці. Не бракує, на жаль, й інших фактів безпорадності вітчизняної системи запобігання хворобам. Про це свідчить і торішній спалах поліомієліту, і свіжий жах в Ізмаїлі. 

У столичній лікарні швидкої медичної допомоги в січні-березні цього року провели цікаве дослідження, результати якого здивували фахівців і змусили серйозно замислитися. Відповідно до результатів обстеження швидкими тестами зі скринінгових досліджень для діагностики мультиінфекцій, з-поміж яких гепатит В і С, із 50 співробітників лікарні, що працюють в операційному блоці і відділенні реанімації, у двох виявлено вірус гепатиту С. І вони про це не знали. Із 70 пацієнтів (1% госпіталізованих в різні відділення лікарні на стаціонарне лікування), 22 були інфіковані вірусом гепатиту С. У чотирьох із них він поєднувався з ВІЛ, у двох — із сифілісом. Обстеження пацієнтів свідчить, що 86% респондентів мають слабке уявлення про гепатит С. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Героїчна донька України

За запізнення на роботу — до штрафбату

Прихватизована історія