Щороку Миколаїв приймає представників різних національностей на багатокультурний форум. Всеукраїнський фестиваль національних культур «Дружба» став традиційним святом народів. За цей час його учасниками були творчі колективи і ансамблі греків, німців, кримських татар, болгар, румунів, молдаван, грузинів, євреїв, азербайджанців, поляків, вірмен, курдів, чехів, угорців, татар, корейців, месхетинських турків, росіян, ромів практично з усіх областей країни. Фестиваль представляє миколаївцям усе, чим багата Україна: запальні танці, народні пісні, яскраві костюми, незабутні виступи. Фестиваль «Дружба» підтверджує, що ми — єдині, хоча й говоримо різними мовами і співаємо кожен своїх пісень, але саме дружба об’єднує і робить нас добрішими.

«Мирна» розмова з «міністром освіти» так званої ДНР, який прийшов 14 вересня до керівництва Донецького університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського з трьома озброєними чоловіками, відкрила нову сторінку непростої історії вишу. Як сьогодні розповідає в. о. ректора університету Оксана Чернега, проректор з виховної роботи, головний бухгалтер та представники студентських профспілок тоді підписали із терористами договір, що виш переходить під «міністерство освіти» так званої ДНР, та про поступовий перехід на російські стандарти. 

У киянки Діани Коземкової донька-школярка має хист до малювання і хоче стати дизайнером одягу. З чого розпочати, де цього вчать? Звісно, в мами голова болить. Тому й прийшла на щорічну міжнародну спеціалізовану виставку в столичному Українському домі «Освіта та кар’єра», з якою по сусідству розмістилась виставка закордонних навчальних закладів «Освіта за кордоном». Зупинилася, розгубилась. Таке розмаїття, що голова обертом іде. Престижні навчальні заклади запрошують здобувати найсучасніші професії. З економіки, фінансів, будівництва, комп’ютерних технологій. Привабливо. Однак не це цікавить. Аж бачить у самому куточку дівчат-красунь (майже ровесниці доньки) в оригінально красивому одязі. Як грації, вони виокремлюються серед виставкового гамору. 

Коли чую настійні рекомендації запозичувати закордонний досвід, вчити підприємців за морями-океанами ведення справи, звичайно, погоджуюсь. Але при цьому подумки проводжу дві лінії. Перша — вітчизняне виробництво стрімко летить униз. Друга — на Борщагівському хіміко-фармацевтичному заводі перпендикуляр рветься вгору. І це в один і той самий час — роки незалежності. Отже, і в умовах загального занепаду антикризові менеджери (хоч самі себе вони такими не вважають, кажуть, що просто працюють на совість) можуть не пливти за течією, а вести корабель заданим курсом. Цей досвід, адаптований до наших реалій, потрібний нині, коли держава планує реформування.

Після нагород на міжнародних кінофестивалях — «Найкращого дебюту» в Румунії, «Найкращого сценарію» «Кіношоку», «Найкращої жіночої ролі» в Москві та «Призу російської преси» — фільм збиратиме враження і відзнаки українських глядачів. 

У ДОБІРЦІ ЧИТАЙТЕ

Неросійський правитель Росії

Більшовики зрадили, денікінці стратили

Європейська «дуля в думці» 

 Ось уже понад 10 років у День української писемності та мови або напередодні до голосу цього чоловіка в усій Україні дослухаються як ні до чийогось іншого, ловлячи кожен відтінок його інтонації, — коли пишуть радіодиктант національної єдності.

А «Урядовий кур’єр» вирішив ознайомити своїх читачів з інтонаціями особистості відомого українського мовознавця Олександра Авраменка.

Історична для землян подія сталася 12 листопада: дослідний робот «Філа» відстикувався від зонда «Розетта» і наблизився  до комети 67P Чурюмова — Герасименко. Пізніше у Твіттері головного редактора французького наукового видання Sciences et Avenir з’явилися фотознімки нібито з поверхні комети (за кілька годин їх видалили). Насправді робот «Філа» надіслав перші знімки небесного тіла з відстані 3 кілометрів від нього.

Офіційні знімки комети Чурюмова — Герасименко з відстані 3 км показали напередодні в Дармштадті (Німеччина) на прес-конференції. За оцінками фахівців, приземлення робота «Філа» на поверхню комети — це третя епохальна подія у вивченні космосу після польоту Юрія Гагаріна і висадки астронавтів США на поверхні Місяця.  Перші знімки комети, що їх надіслав на Землю робот «Філа», повинні допомогти зрозуміти, як на Землі зародилось органічне життя. 

Хоч останнім часом питання безбар’єрності для людей з особливими потребами значно зрушило з місця, проте багато архітектурних об’єктів залишаються для інвалідів недоступними. Особливо не пристосовані до відвідування такі мистецькі споруди, як театри, концертні зали, кінотеатри та музеї. Уявіть, як людина на візку може подолати чимало сходинок, щоб потрапити до Національної опери? А як бути незрячому, котрому пропонують під час екскурсії у музеї подивитися на той чи той експонат? 
Він же фізично не може побачити, і йому потрібно його обстежити у тактильний спосіб!.. Тому ці люди рідко відвідують такі заклади: їм важко до них дістатися, а ще складніше орієнтуватися всередині самих приміщень, де, як правило, безліч порогів, сходинок, архітектурних виступів, поворотів тощо. Чи можна в нашому суспільстві змінити цю ситуацію і зробити світ мистецтва доступнішим для людей з інвалідністю? Виявляється, так. Треба лише захотіти зрозуміти їхні духовні потреби й бажання. 

У будівлі столичного Інституту соціальної та політичної психології, де працює Володимир Савінов, є залізні бокові сходи — евакуаційні. Вони виходять у старовинний подільський дворик. Саме це місце пан Володимир обирає для інтерв’ю, примощується просто на сходах, і, здається, що ми перебуваємо у майстерно зроблених декораціях. Він каже, що сидячи на цих сходах разом із Володимиром Бистревським, вигадали назву театру. Вирішили, що це має бути «Dèj? vu» зі знаком плюс.