У літньому сезоні-2021 не буде звичних канікул, усе відбуватиметься з неабиякими особливостями. Таку характеристику дав нинішньому рокові голова Всесвітньої медичної асоціації Френк Ульріх Монтгомері. На його думку, для повернення «до нормальних подорожей» необхідно, щоб населення перестало жити з обмеженнями, а цього не можна досягти до наступного туристичного сезону навіть за умов появи у більшості країн вакцини від коронавірусу.

Звісно, що заборона в’їзду в чимало країн Європи робить Україну більш привабливою для внутрішнього туризму, адже пересуваючись тут, не треба робити тестів і подавати довідок. «Урядовий кур’єр» поглянув на проблеми внутрішнього туризму під своїм кутом.

Торік міські діти провели літо на асфальті в буквальному сенсі слова: відкритися в серпні ризикнули одиниці оздоровчих закладів в Україні. Чи ж усміхнеться їм літо-2021? Адже кількість стаціонарних закладів для дитячого відпочинку та оздоровлення невпинно зменшується. Свіжа статистика: в Україні готові розпочати оздоровчий сезон лише 348 оздоровниць, тоді як у 2019-му їх було 489. Ось що означає не працювати бодай рік. Які літні канікули очікують школярів цього року, «Урядовий кур’єр» аналізував на прикладі ситуації, що склалася у Рівненській області.

Українська молодь має широкі можливості отримати роботу у проєктах та програмах ЄС, міжнародних компаніях. Це стосується і стажування в європейських інституціях. Основні принципи підбору працівників — відкритість, чітко сформульовані вимоги до персоналу, прозорі критерії. Є й формальні адміністративні критерії, серед яких — високий рівень знання іноземних мов, профільна освіта, знайомство із соцмережами, комп’ютерна грамотність. Перевіряють аналітичні здібності, логіку, комунікативні навички, вміння працювати в команді. Багато для можливої майбутньої кар’єри дає навчання в Європі.

На сучасному етапі перетворень в освіті України у процесі спрямування її до європейських стандартів загострюється проблема підвищення якості та змісту підготовки фахівців середньої ланки медичної галузі. Медичні заклади мають здійснювати професійну підготовку компетентного фахівця, спроможного не лише надавати медичні послуги, а й підвищувати рівень якості охорони здоров’я загалом.

Володимир Козявкін — доктор медичних наук, відомий науковець і дослідник, фахівець у галузі неврології та медичної реабілітації. Сформовану під його керівництвом Трускавецьку школу реабілітації добре знають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна — це багаторічний досвід реабілітації пацієнтів з різноманітними неврологічними захворюваннями, йдеться і про дитячий церебральний параліч, наслідки травм і захворювань центральної нервової системи, затримку моторного розвитку в дітей, аутизм та інші розлади аутистичного спектра тощо.

У місті Конотоп на Сумщині й насамперед у мальовничій його частині — Загребеллі багато хто особисто знає Олександра Івановича Петрича та його дружину Валентину. Це саме в їхньому будинку розташовується приватний народний музей, де зібрано побутові речі різних історичних часів і насамперед ті, що колись належали їхнім прародичам.

Тернопільщина стала для Богдана Мельничука і колискою, і місцем проживання, і наснагою його творчості. Його, як сказав один із рецензентів, вежами життя є журналістика, письменництво, краєзнавство. Вражає палка любов Богдана Івановича до українського слова та велика працездатність. Він написав, видав понад сто художніх творів — поетичних, прозових, драматичних. Є автором текстів майже 120 пісень. Чимало зусиль доклав до втілення свого задуму — випуску в чотирьох томах «Тернопільського Енциклопедичного Словника», а також реалізації проєкту «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (три томи).

Село Угля на Закарпатті відоме завдяки заснованому тут у давнину монастирем, в якому служили за візантійським обрядом. Про древність Угольського монастиря свідчить знайдена у 1980 році бронзова печатка XIV століття з написом: «Печать Монасьтира Оугольського Воськресения Христова». Довкола цього села в територіальну громаду об’єдналися кілька населених пунктів. І один із них — Велика Уголька. Щоб проїхати від його початку до кінця, треба здолати понад десять кілометрів. І лише коли дорога вперлася в непрохідні для легковика крутосхили, а гори зімкнулися стіною, ми приїхали на місце.

Якщо селище Опішне на Полтавщині — гончарна столиця України, то розташований там Національний музей-заповідник українського гончарства — її духовно-культурний центр. Цей куточок полтавської землі має особливу притягальну силу. За будь-якої погоди там вирує життя: проводять екскурсії, працюють майстер-класи. Нині з дотриманням карантинних вимог на його території впродовж світлового дня ходять туристи. Фотографуються на тлі фантастичних звірів і чудернацьких статуй. Щороку музейних експонатів під відкритим небом стає все більше. Їх виготовили різні автори. Але передовсім це плоди багатої творчої уяви й невтомних рук музейних співробітників.