На сучасному етапі перетворень в освіті України у процесі спрямування її до європейських стандартів загострюється проблема підвищення якості та змісту підготовки фахівців середньої ланки медичної галузі. Медичні заклади мають здійснювати професійну підготовку компетентного фахівця, спроможного не лише надавати медичні послуги, а й підвищувати рівень якості охорони здоров’я загалом.

Володимир Козявкін — доктор медичних наук, відомий науковець і дослідник, фахівець у галузі неврології та медичної реабілітації. Сформовану під його керівництвом Трускавецьку школу реабілітації добре знають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна — це багаторічний досвід реабілітації пацієнтів з різноманітними неврологічними захворюваннями, йдеться і про дитячий церебральний параліч, наслідки травм і захворювань центральної нервової системи, затримку моторного розвитку в дітей, аутизм та інші розлади аутистичного спектра тощо.

У місті Конотоп на Сумщині й насамперед у мальовничій його частині — Загребеллі багато хто особисто знає Олександра Івановича Петрича та його дружину Валентину. Це саме в їхньому будинку розташовується приватний народний музей, де зібрано побутові речі різних історичних часів і насамперед ті, що колись належали їхнім прародичам.

Тернопільщина стала для Богдана Мельничука і колискою, і місцем проживання, і наснагою його творчості. Його, як сказав один із рецензентів, вежами життя є журналістика, письменництво, краєзнавство. Вражає палка любов Богдана Івановича до українського слова та велика працездатність. Він написав, видав понад сто художніх творів — поетичних, прозових, драматичних. Є автором текстів майже 120 пісень. Чимало зусиль доклав до втілення свого задуму — випуску в чотирьох томах «Тернопільського Енциклопедичного Словника», а також реалізації проєкту «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (три томи).

Село Угля на Закарпатті відоме завдяки заснованому тут у давнину монастирем, в якому служили за візантійським обрядом. Про древність Угольського монастиря свідчить знайдена у 1980 році бронзова печатка XIV століття з написом: «Печать Монасьтира Оугольського Воськресения Христова». Довкола цього села в територіальну громаду об’єдналися кілька населених пунктів. І один із них — Велика Уголька. Щоб проїхати від його початку до кінця, треба здолати понад десять кілометрів. І лише коли дорога вперлася в непрохідні для легковика крутосхили, а гори зімкнулися стіною, ми приїхали на місце.

Якщо селище Опішне на Полтавщині — гончарна столиця України, то розташований там Національний музей-заповідник українського гончарства — її духовно-культурний центр. Цей куточок полтавської землі має особливу притягальну силу. За будь-якої погоди там вирує життя: проводять екскурсії, працюють майстер-класи. Нині з дотриманням карантинних вимог на його території впродовж світлового дня ходять туристи. Фотографуються на тлі фантастичних звірів і чудернацьких статуй. Щороку музейних експонатів під відкритим небом стає все більше. Їх виготовили різні автори. Але передовсім це плоди багатої творчої уяви й невтомних рук музейних співробітників.

Ось уже понад рік, як кордони країн Шенгенської зони закрито для громадян третіх країн. До ЄС можуть в’їжджати лише ті, хто входить до кількох вузьких категорій: резиденти країн-членів ЄС, сезонні й дипломатичні працівники, медики. Тому заява, яку зробила Єврокомісія на початку цього тижня, щодо можливості відновлення поїздок до ЄС для негромадян об’єднання, викликала ажіотаж у ЄС і поза його межами. Адже ці нові рекомендації дають надію, що громадяни третіх країн зможуть провести літню відпустку-2021 на улюблених європейських курортах.

До цієї операції готувалися особливо ретельно. І хоч усі ризики було вже добре зважено й продумано, все-таки залишався сумнів: чи не діють медики занадто самовпевнено, адже пацієнт має 91 рік? Колишній військовий льотчик Борис Грицевський від природи мав чудове здоров’я. Однак перевантаження, яким піддавав свій організм під час польотів, інші життєві випробування зробили свою справу. Його невтомне серце почало останнім часом підводити. А госпіталізувати дідуся змусили симптоми, які називають екстреними. Характерні ознаки загострення ішемічної хвороби серця зумовили невтішний діагноз: ризик інфаркту міокарда.

З кожним днем зменшується кількість жителів регіону, які з недовірою ставляться до щеплення проти коронавірусу. І це цілком зрозуміло, бо не лишилося в області та й в інших регіонах родини, яку б не зачепила пандемія. Літні люди, щоб уберегти себе і своїх близьких від підступної і небезпечної хвороби, відкинули всі вагання і йдуть до пунктів щеплення. Їх в області сто сорок, з яких 34 працюють у Харкові.

Нещодавно один із провідних учених України біохімік, доктор біологічних наук, завідувач кафедри біохімії та біотехнології факультету природничих наук Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, професор Володимир Лущак увійшов до рейтингу 25 найбільш цитованих науковців світу. Сьогодні кафедра біохімії та біотехнології, яку заснував та очолює професор Лущак, добре відома серед міжнародної наукової спільноти. Найголовніше її досягнення, переконаний він, те, що на кафедрі навчають студентів творити науку світового ґатунку. Тут панують повага, творчість і праця. Усе те, що заклали самому Володимирові Лущаку ще в ранньому дитинстві.