Стати професійним дизайнером мріє кожен із них. Для цього студенти відділення дизайну Черкаського державного бізнес-коледжу систематично набувають навичок розроблення систем єдиної візуальної ідентифікації, дизайн-проєктів, плакатів, виготовлення макетів та упаковок, створення художніх фоторобіт, шрифтових композицій та авторських шрифтів, мають змогу розвивати та втілювати власні ідеї у творчих проєктах.

Продовження антології, яке вийшло у видавництві «Либідь» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», називається «Гумористика «Мітли» і «Комара/Їжака». Упорядкування, написання передмов до всієї когорти книжок і до кожного тому здійснив видатний літературознавець, майстер слова академік НАН України, Герой України Іван Дзюба.

Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т. Легоцького, комунальний заклад Закарпатської обласної ради, отримав сертифікат якості 2020 року від відомої у світі інтернетплатформи про подорожі (туризм) Tripadvisor. За підсумками відгуків мандрівників, залишених на платформі, їхніх вражень від перебування в історичних локаціях провідний музейний заклад Закарпаття увійшов до 10% найкращих таких закладів на всіх континентах. Днями тут побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Нині, в епоху інформаційних технологій, важко когось здивувати виходом у світ нової книжки. Однак літературознавець, професор Черкаського національного університету Володимир Поліщук таки здивував. Його щойно видана «Літературна енциклопедія Черкащини» зібрала унікальний досвід і знання людини, яка кілька десятиліть досліджувала літературне краєзнавство.

Вродлива, привітна, щира, талановита, енергійна та добра. Ці риси здебільшого характеризують позитивних героїнь казок. Притаманні вони й письменниці, казкарці та казкознавиці з Тернополя Ірині Мацко. Шанувальникам своєї творчості вона розповіла не лише про мамине серденько, медовий сухарик, а й десятки інших казок, запропонувала каву по-дорослому, імбир для душі чи мигдаль для серця, а то й навіть шпинат для мізків. Фішками радості та секретами українського щастя поділилася й три сили-показники для себе визначила. А сьогодні знайшла час, щоб і нам про себе та літературну й громадську діяльність трохи розповісти.

Програму медгарантій на рівні вторинної (спеціалізованої) меддопомоги упроваджують із 1 квітня 2020 року, коли заклади охорони здоров’я, які надають вторинну меддопомогу, розпочали роботу за договорами з Національною службою здоров’я. Заявлений принцип роботи НСЗУ — оплата фактично наданих послуг пацієнтові згідно з визначеними тарифами, що відображають фактичні витрати закладів на надання тієї чи іншої допомоги, достатні для якісного обслуговування пацієнтів, які вперше отримали змогу лікуватися у приватних закладах за державні гроші, тобто власні податки.

«Розслабившись від пляшки пива після сильного похмілля, майор батальйону «Спарта» дістав мобільник і підкріплював свою розповідь про бої знімками живих сепаратистів, мертвих українців та руїн донецького аеропорту. На одній з фотографій на передньому плані Шелехов зафіксував немолодого солдата — мертве обличчя спотворювала гримаса болю, рот був неприродно відкритий, а просто посеред лоба виднілася дірка. «Поранений був. Хрипів до… — ось ми йому кулю просто в лоб і всадили. Заткнувся відразу».

На початку 1990-х, коли укладали договір про співпрацю між Сумською обласною письменницькою організацією та видавництвом «Мрія» насамперед на видання альманаху «Слобожанщина», ні очільник сумських майстрів пера Олексій Столбін (світлої пам’яті), ні директор поліграфічного підприємства Володимир Лобов, який і нині очолює працелюбний колектив, навряд чи могли передбачити подальшу долю такої співпраці. Адже майже за три десятиріччя прошуміли грози, які могли перекреслити всі надії й сподівання. Але маю величезне задоволення і письменницьку втіху, що із 25 випусків причетний до останніх 20 як упорядник та член редколегії. Та й у перших його числах надруковано мої рядки, тож альманах став творчою долею.

Воістину щасливі ті, хто в пору дитинства міг насолодитися неповторною грою духового оркестру. І вдвічі щасливіші, хто й тепер може. Мені поталанило: у пору дитинства при клубі цукрового заводу в селі Жовтневе (нині Миколаївка) Білопільського району на Сумщині діяв духовий оркестр під орудою незабутнього Миколи Потапенка.

Останні п’ять років для Полтавської міської централізованої бібліотечної системи виявилися напрочуд щедрими на позитивні зміни. За цей час бібліотекарям вдалося відремонтувати багато приміщень, частково замінити меблі й техніку. До бібліотечних фондів регулярно надходила нова література. Здебільшого це зроблено за рахунок коштів, які надала на розвиток бібліотек міська влада. Проте керівництво та працівники бібліотечної системи й самі не сиділи склавши руки.