Гуманітарна політика

  • Василь БЕДЗІР

    Закарпаття запрошує

    У час, коли більшість країн через відомі обмеження закриті для туристів, мандрівники можуть відвідувати привабливі місця в рідній країні. Це шанс для туристичних агенцій, садиб, екскурсоводів та інших суб’єктів діяльності в цій галузі. Попит на їхні послуги зростає. Як ці можливості використовують на Закарпатті, аналізує кореспондент «УК».

  • Павло КУЩ

    Таємниці на дні прадавнього моря

    Коли йдеться про Донеччину як край шахтарів, то насамперед згадують видобуток вугілля. А тим часом із давніх давен і досі тут піднімають на-гора у промислових обсягах не тільки чорне, а й біле золото — сіль. Та й підземні виробки соляних шахт, на відміну від вугільних, дедалі активніше використовують за трохи іншим і дуже корисним призначенням.

  • Ольга МАТЕЙ: «Ми несемо людям українське слово і традиції»

    Берегове багато хто вважає угорським містечком. Однак тут у добрі й злагоді живуть люди з різним корінням, бережуть і розвивають свої культурні й побутові традиції. У міському будинку культури кілька десятиліть уживаються два аматорські театри — угорський та український.

  • Нова українська школа матиме високі стандарти

    Продовження реформи «Нова українська школа», затвердження модельних навчальних програм для базової середньої освіти, розвиток інклюзивної освіти і позашкілля, підготовка до участі України в дослідженнях PISA-2022 і TIMSS — з-поміж пріоритетів МОН і Кабінету Міністрів на нинішній рік. Про ці та інші наміри йдеться у плані пріоритетних дій уряду на 2021 рік, затвердженому 24 березня.

  • Ольга СКРИПНИК

    Лікарські помилки чи недбалість системи?

    Кожен з нас, звертаючись до лікарні, має надію, що там обов’язково допоможуть. А якою має бути медична допомога? Головне, щоб недалеко добиратися і недорого обійшлося? Чи передусім якісною і безпечною? Низька кваліфікація медиків, недбалість, байдужість часто призводять до лікарських помилок і трагедій.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Полтавські абрикоси Скліфосовського

    Є у вітчизняній науці особистості, які визначають її славу і гордість. До таких цілковито можна зарахувати Миколу Скліфосовського (1836—1904). Ще за життя він заслужив світову славу. Він був почесним членом Військово-медичної академії, Лондонського, Паризького, Празького, Будапештського та інших медичних товариств, рад лікарів, наукових закладів. Мабуть, немає такої галузі хірургії, в якій не виявився б його яскравий багатогранний талант.

  • Дмитро ГУБ’ЯК: «Назвав бандуру «Мрія», бо прагну, щоб вона звучала скрізь»

    Бандура стала сенсом життя заслуженого артиста України, члена Національної спілки кобзарів Дмитра ГУБ’ЯКА з Тернополя. Він віртуозно грає на цьому музичному інструменті, пише для нього твори, викладає клас бандури студентам, активно пропагує. А ще експериментує та втілює задуми, розробляючи і виготовляючи бандури за сучасними технологіями. Завдяки йому нині бандури харківського типу виготовляють лише на Тернопільщині. Доби для його енергійної діяльності замало, але він завітав до нас на зустріч.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Наявність рідинного ядра Землі встановили у Полтаві

    Створення перших астрономічних обсерваторій губиться у глибині тисячоліть. Найдавніші було збудовано в Асирії, Вавилоні, Мексиці, Перу, Єгипті, Німеччині. На початку 2000-х років американці із супутника сфотографували 13 найдавніших, розташованих у різних точках планети обсерваторій. З них найвідоміші: камбоджійська Ангкор-Ват, перуанська Мачу-Пікчу, британська Стоунхендж, мексиканська Чічен-Іца. Ще старішу сонячну розкопали на острові Пасхи.

  • Микола ШОТ

    Талант, який допомагає бачити Боже світло

    «Щиро дякую за чудові духовні твори, які допомагають бачити невидиме Боже світло. Благословення Господнє на вас», — такі слова написав у книзі відгуків глава і отець Української греко-католицької церкви блаженнійший Святослав (Шевчук), оглянувши персональну виставку молодого львівського іконописця Дениса Тимчишина. А під час особистої зустрічі побажав митцеві великого творчого успіху.

  • Наталія РУСАНОВА: «Ми повністю готові до проведення пробного ЗНО»

    На пробне ЗНО на Харківщині зареєструвалася велика кількість учасників — 10 086, а разом з Полтавською та Сумською — 19 226.
    Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти завершує підготовку до проведення пробного ЗНО-2021. Про те, як воно проходитиме і про досвід організації проведення минулої основної сесії наш кореспондент попросив розповісти заступника директора Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Наталію РУСАНОВУ.