Навколо фортеці, на смарагдовому оксамиті дністрових круч розкинулися живописні шатро і намети, над якими майоріли лицарські прапори і хоругви. Побут таборів різних армій, що з’їхалися на ристалище до Хотина, відповідав історичній реальності: посуд, меблі і навіть страви були саме такими, до яких звикли у військових походах наші предки.  

Геніальності видатного композитора сучасності Алемдара Караманова дивувалися всі: від рідні — до таких відомих композиторів-педагогів, як Кабалевський, Хренніков, Хачатурян. Його твори виконували найкращі диригенти світу — Володимир Ашкеназі, Антоніо де Альмейда, Едуард Гулбіс. Однак за життя Алемдар Караманов ніколи не мав тієї слави та пошани, на які заслуговував.  

Зворушливий у своєму невігластві і спробах усвідомити буття не тільки як життя плоті, а й Духа десятирічний хлопчик Оскар помирає в лікарні від раку. Батьки не відразу знаходять сили разом з ним прожити гідно останні відведені синові дні. Більше душевної мужності виявляє доглядальниця, колишня чемпіонка з боротьби, яку діти з лікарні прозвали Рожевою Дамою. Коли хлопчик випадково дізнається, що йому залишилося тільки 12 днів, життя для нього особливим чином прискорює свій перебіг. Рожева Дама пропонує гру: вважати один день за десяток років.  

На недавній передачі про інтернет-трейдинг на телеканалі «Інтер», де йшлося про обман на форексі, на телеекрані демонстрували графіки… фондової Української біржі та інформацію з регульованого біржового ринку, хоч до торгівлі на форексі ці дані не мають жодного стосунку. Та, на жаль, більшість журналістів не відрізняє біржовий ринок (торгівля цінними паперами. — «УК») від форексу (торгівля валютами різних країн).  

У коментарі до матеріалу «Щоб не хапатися за серце» («УК» від 14.02.2012) головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім.  М. Амосова Сергій Сіромаха, зокрема, наголошував, що дедалі більше до їхньої установи звертається молодих людей. Організація допомоги населенню — справа не лише лікарів. Ідеться про майбутнє нації, а отже й про безпеку держави.

Гостям Євро-2012 у Запоріжжі покажуть місця, де знімали фільм Марлена Хуцієва «Весна на Зарічній вулиці».

Про це повідомила авторці начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Ірина Конарева, розповідаючи про  розвиток туризму в регіоні з огляду на перспективи обслуговування гостей Євро-2012. 

«Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти». «Ти стільки разів людина, скількома мовами володієш»... А до цих афоризмів можна додати й таке: не відвідавши в Києві музею просто неба в Пирогові, не збагнеш сутності України. Це особливо актуально для численних гостей нашої столиці, які з’їдуться до Києва на футбольний чемпіонат. Як готуються до зустрічі з ними в Пирогові — про це розмова з генеральним директором цього музейного закладу Дмитром Зарубою.

Про телевізійну рекламу вже багато сказали, повідали, випалили, процідили, промимрили, пробубоніли, прохрипіли, простогнали, просичали, прошипіли, прогарчали і прогорланили. А ще сопіли, кректали, зойкали, йойкали, верещали, гримали, кричали, репетували, голосили, лементували, надривалися. Втім, дехто на цю теленапасть реагував мовчки, намагаючись притьмом підбігти до телевізора і розбити його, розтовкти, розтрощити, розчухрати, розчерепити, провалити. Та в останній момент вистачало духу тільки вимкнути рекламне бачення…  

Для когось Павло Зібров — викладач, для когось — композитор, а для всіх разом — український співак, чиї пісні ось уже три десятиліття не втрачають популярності. І хоч в артиста напружений графік життя, зустрітися з ним насправді просто, якщо… в нього випадає вільна хвилина. Кореспондентові «УК» поталанило, і улюбленець українських жінок розповідає не тільки про те, як для нього все починалося («Як артист, — якось сказав він сам, — Павло Зібров почав свою кар’єру в 2 роки — грав на свищику і співав. Братові Володі було тоді 5, він грав на баянчику і теж співав. Свої таланти ми показували в нашому ж селі»), а й чим живе нині.  

Цього року його програму склали постановки із Білорусі, України,  Латвії, Литви, Естонії, Казахстану, Киргизії, Ізраїлю. Відкрила фест вистава Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки «Сто п’ята сторінка про кохання», поставлена Михайлом Рєзниковичем.
Санкт-петербурзький глядач знає Театр ім. Лесі Українки за попередніми роками, коли в рамках «Зустрічей у Росії» він репрезентував «У полоні пристрастей (Камінний господар)» Лесі Українки та «Фердинандо Крапп написав мені цього листа…» Танкреда Доста та Урсули Еллер.