Гуманітарна політика

  • Катерина МАЦЕГОРА

    Карпатські церкви мають бути у списку ЮНЕСКО

    У січні до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО було подано два проекти: «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі» і «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора». З цього приводу радник Президента — керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Ганна Герман провела брифінг. За її словами, саме завдяки спільним зусиллям української та польської сторін є можливість зберегти цінні культурні об’єкти.  

  • Катерина МАЦЕГОРА

    На Великий піст слід очищати душу й тіло

    Країна готується до Великого посту, кінець якого увінчає Воскресіння Христове. Початок посту цьогоріч припадає на 27 лютого. Спитаєте: як люди починають його? Істинні віряни моляться, аби отримати під час служби у церкві Боже благословення на дотримання посту. Інша ж категорія людей, у якої з відвідуванням святих місць не складається, планує протягом семи тижнів очищати шлунок, печінку та інші життєво важливі органи. Щоправда, є і такі, хто має намір хоча б раз на тиждень заходити до храму Господнього та ставити свічки, промовляючи пошепки перед іконами молитву за злагоду в домі, мир у родині та міцне здоров’я.

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Закон «Про вищу освіту» має запрацювати з 1 вересня

    Уряд відвів два тижні на остаточне доопрацювання  проекту документа. Тоді ж Кабінет Міністрів буде готовий розглянути законопроект і передати його до Верховної Ради в обмін на вже зареєстрований урядовий проект. А до вчорашнього дня робоча група з доопрацювання урядового проекту закону «Про вищу освіту» внесла зміни до 67 із 71 статті. Лише через мережу Інтернет отримано понад три тисячі пропозицій. Таким чином з трьох зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів вийшов фактично один новий, який враховує більшість аспектів цієї сфери.

     

  • Любов ГАЙДУКЕВИЧ: «Три-чотири невеликі помилки все одно дають на тестах 200 балів»

    Уже не за горами травень, а з ним – і зовнішнє незалежне оцінювання. Часу на підготовку залишається дедалі менше, а хвилювання 11-класників зростає. Про всі особливості тестування, зокрема з історії України — розмова зі шкільним учителем Любов’ю Гайдукевич, яка останні два роки надає консультації фахівцям з тестів для ЗНО.

  • Дарина ФІАЛКО

    Пташка заспівала від душі

    Національний відбірковий конкурс «Євробачення-2012» продовжив традицію великих і малих скандалів, закладену ще від інциденту з «Гринджолами». Своє невдоволення рішенням журі, яке не оцінило «зомбі-шоу» Макса Барських, ще на етапі півфіналу озвучив Алан Бадоєв (але тоді співак переміг у голосуванні на порталі say.tv, отже, як і переможці «Шоу №1», гурт «Нереальні» автоматично потрапив до фіналу). Едуарда Романюту ЗМІ звинуватили у плагіаті, оскільки він виступав із піснею, яку свого часу рідною мовою виконував іспанець Давід Бісбаль.

  • Буремний час України

    Історичний 1917-й став роком початку боротьби народів Росії за національно-державне самовизначення, що привело до протистояння різних політичних сил, громадянської війни, утворення великої світової держави — ССРР з іншим суспільно-політичним ладом. Для України, яка опинилась у самому центрі тих драматичних подій, це був рік спроби знайти свою незалежність.  

  • Людмила ЯНОВСЬКА

    Єднаймося рідними мовами!

    У Міжнародний день рідної мови не можна обійти увагою днями проведений у Латвії мовний референдум, який, за повідомленнями ЗМІ, коштує держбюджету і платникам податків цієї прибалтійської держави майже три з половиною мільйони американських доларів. Там підтримали російську мову в статусі другої державної понад 273 тисяч громадян, а щоб вона стала такою  насправді, за неї мали проголосувати майже 772 тисячі осіб, тобто половина жителів країни з правом голосу. Проти такої ініціативи російськомовних співгромадян висловились на референдумі більш як 821 тисяча латишів. З-поміж них – така ж громадянська позиція і в керівника Українського центру молоді та дітей Латвії Ольги Берги. Це промовиста мова цифр.  

  • Іван ШЕВЧУК

    Той, хто пройшов крізь Одесу

    Цю кінострічку називають першим за 20 років повнометражним українським фільмом із якістю звуку та зображення, що відповідає світовим стандартам. За два тижні прем’єрних показів у Харкові, Івано-Франківську та Києві фільм Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», переглянули 20 тисяч глядачів. Напевне, крім долбі-сураунд, сучасної корекції кольору та вже загалом звичної комп’ютерної графіки, людей вабила ще й цікава фабула та спроба поєднати традиції українського поетичного кіно з елементами популярного блокбастера.  

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    У променях солом’яного сонця

    На вулиці падає сніг і тріщить мороз, а тут, на виставці «Стан душі і рук умілість» у чернігівському «Арт-клубі», кожен штрих на картинах наповнений сонцем. Тому що вони — із соломи. Світобачення і світлобачення чернігівця  Миколи Дорошенка, котрий сотворив цю чудасію,   — таке ж дивовижне, як і його доля, у якій складним візерунком переплелися фізика і лірика, філософія і тяга до пізнання.
    — Фізика теж виникла у моєму житті тому, що хотілося пізнати невідоме. Такого вже філософського напрямку мої внутрішні потреби, — зізнається Микола Миколайович. — Тяга до творчості у мене спадкова: батько дуже добре малював, мріяв стати художником, та війна перебила. 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Чи можливе життя без TV?

    Знаю одну людину, яка три роки тому рішуче змінила своє життя: одужавши після реальної загрози від «хвороби віку» і важкої операції,  викинула… телевізор.  Сусід по купе в швидкісному потязі «Київ—Харків» зізнався, що розлучається з дружиною, яка безперервно дивиться в один з трьох встановлених удома телеекранів. Знайомий таксист, серйозно захопившись українською історією, недавно подарував  свою недешеву «плазму»  сусідам-пенсіонерам.