Гуманітарна політика

  • Михайло ЛЯННОЙ: «Готуємо висококваліфікованих фахівців у галузі фізичної культури і спорту, конкурентоспроможних та затребуваних на ринку праці»

    Якщо до Сум заїжджати з Роменської автотраси, праворуч неодмінно приверне увагу масштабне студентське містечко, що з ранньої весни до пізньої осені потопає у зелені. Саме тут розташований Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, один із підрозділів якого ось уже 40 років — Нав­чально-науковий інститут фізичної культури. Нині його справедливо називають спортивною Меккою краю.

  • Іван ЮЩУК

    «Ну що б, здавалося, слова…»

    Нема кращих і гірших мов. Кожна мова варта свого творця — народу. Народ, протягом століть творячи власну мову, враховує свої потреби, свої обставини й своє бачення світу. Тому для кожної нормальної людини найкращою є рідна мова — мова свого роду й народу. І не тільки найкращою, а й найкориснішою.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Як посварилися Тарас Григорович і Петро Дмитрович

    У Пирятинському районі Полтавської області на лівому березі річки Гнила Оржиця лежить мальовниче старовинне село Малютинці. Уперше його згадано в Іпатіївському літописі 1139 року. Це село подарувало світові кількох видатних особистостей, життєдіяльність яких досі цікавить дослідників і краєзнавців. На їхньому тлі виокремлюється постать Петра Селецького (14.03.1821—17.03.1880) — юриста, київського віцегубернатора, київського губернського предводителя дворянства (в ті часи Пирятинський повіт входив до складу Київської губернії), таємного радника, гофмейстера імператорського двору, мемуариста, музиканта й композитора, знайомого Тараса Шевченка.

  • Роман КИРЕЙ

    Театр знову піднімає завісу

    Черкащани встигли засумувати за світлом рампи, за тією особливою атмосферою театрального дому, яка налаштовує на неповторний душевний лад, коли ви залишаєте десь далеко позаду звичну міську суєту й похмурість і опиняєтеся під владою Талії й Мельпомени. І не тільки через карантинні заходи. На жаль, приміщення академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка більш як п’ять років тому постраждало від пожежі. Тривали реконструкція та відновлення.

  • Валерій ПОМАЗ

    Пророк, видатний художник і… без шапки

    Граф Милорадович у «Родовідній книзі чернігівського дворянства» простежує родовід Тарновських із ХІІІ сторіччя. Спицитира, краківського воєводу, а згодом каштеляна, вважають засновником династії. Ляшко — частина прізвища, що чітко вказує на польське походження роду. Проте Іван Ляшко-Тарновський, військовий товариш, 1691 року, згідно з універсалом гетьмана Івана Мазепи, отримав право писатися Тарновським. Його правнук Яків Степанович Тарновський 1779 року навчався в Києво-Могилянській академії, а згодом обійняв посаду генерального бунчужного.

  • Ольга ОЛЕКСЮК

    Як запобігти обранню плацебо

    Слово «плацебо» в перекладі з латинської означає «я сподобаюся». У медицині плацебо — інертні таблетки, схожі з лікувальними препаратами кольором, смаком, запахом. У темі виборів членів Національної академії наук України 2021 року аналогія полягає в тому, що дехто із претендентів на академічне звання — плацебо. Ці персоналії схожі на видатних науковців у разі поверхового оцінювання. Але за суттю плацебо, яке, не маючи таланту, не має цінності для науки. Воно стримуватиме, гальмуватиме її розвиток, принесе побічні негативні ефекти в діяльність академії. Неприпустимо, щоб плацебо перемогли на виборах членів НАНУ.

  • Україномовні запити в SEO: «ігнорувати не можна реалізовувати»?

    Відтоді, як Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набув чинності, власники сайтів активно почали створювати україномовні версії інтернет-ресурсів, адже закон, зокрема, передбачає, що саме українська версія має бути основною та відкриватися за замовчуванням, а всі інші версії – це лише альтернативний варіант.
     

  • «Я прикрию!»

    Донедавна його ім’я було відоме лише вузькому колу істориків Другої світової війни, найближчим родичам, друзям, землякам. Адже чи міг українець встановлювати переможний прапор над фашистським рейхстагом разом із загальновизнаними героями росіянином Михайлом Єгоровим та грузином Мелітоном Кантарією?

  • Іван КЛИМИШИН: «Завжди ставлюся з повагою до чужого та свого часу»

    Іван Климишин — легенда української астрономічної науки. Щороку наприкінці травня він залишає Івано-Франківськ, де з 1974 року викладає у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, й ціле літо працює, відпочиває на родинному хуторі біля села Кутиска на Тернопіллі. Доньки Івана Антоновича Оксана та Ольга — теж науковці, одна доцент, друга професор. З дитинства вони проводили літо на хуторі, де почався їхній рід, і дали назву поселенню Вільний Птах.

  • Борис ГРИНЬОВ

    Тераностика: медицина майбутнього, що створюється сьогодні

    Найперше завдання науки — сприяти поліпшенню життя людини у всіх аспектах. Передовсім це стосується здоров’я — подолання тяжких захворювань, подовження життя та підвищення його якості. Це непросте завдання, але дуже шляхетне.